Одним з глобальних викликів для виробників продуктів харчування є питання фальсифікацій і шахрайства з харчовими продуктами. ФАО (ООН) зібрали під своїм керівництвом в Римі експертів і фахівців для ідентифікації шахрайства з харчовими продуктами, а також для визначення можливих кроків подолання проблеми. На воркшопі із запобігання харчовому шахрайству, що відбувся 4-7 листопада в Римі, особливу увагу було відведено меду. Україна, як провідна країна-виробник меду, представила медову індустрію та винесла проблему фальсифікації меду на загальне обговорення.
У світі існує безліч форм фальсифікації меду. Найпоширенішими є додавання цукрових сиропів (наприклад кукурудзяного, тростинного, бурякового, рису і т.д.), зміна географічного або ботанічного походження, і підгодівля бджіл під час активного збору нектару.
З розвитком торгівлі та посиленням захисту ланцюжків продовольчих поставок, методи шахрайства також стають все більш досконалими. Яскравим прикладом є мед Манука, один з найдорожчих видів меду. У Новій Зеландії щорічно виробляється близько 2-3 тися тонн справжнього меду Манука, при цьому обсяг торгівлі в усьому світі сягає 10 тисяч тонн. Тобто, продажі “меду Манука” випереджають виробництво на 300%.
За оцінками фахівців, шахрайство з продуктами харчування обходиться світовій харчовій промисловості приблизно в 30 мільярдів євро щорічно. Мед, згідно з дослідженнями США, входить до ТОР-3 продуктів, після молока й оливкової олії, які найбільш часто піддаються фальсифікації. Причини — це високі привабливі ціни на натуральний продукт та дешеві замінники й сиропи, які складно виявити, а також дорогі та не завжди доступні інструменти для такого аналізу.
Також, експерти вказали на багато інших проблемних точок індустрії. Наприклад, 100% внутрішнього ринку Чилі — це фальсифікований сиропами мед. Більше 20% роздрібно фасованого меду в ЄС має ознаки наявності неприродного походження цукрів або ненатуральності походження.