АГРО-БЛОГ

Квотування міндобрив: які квоти реально потрібні українській хімічній галузі

05.06.2020 16:32
https://agronews.ua/

Протягом двох тижнів триває боротьба між монопольною компанією «Остхем» та українськими трейдерами і аграріями. Детально про проблеми квотування міндобрив в агро-блозі AgroNews.UA розповів представник Асоціації «Спілка виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії та агротехнологій», член ГС «Агро-Продовольчої Ради» Малеванець Олексій.


Монополіст та чиновники з МРЕТ,  які підтримують його, намагаються зміцнити свою монопольну позицію на ринку мінеральних добрив. Обґрунтовують позицію тим, що вони на стороні українського виробника і за збереження робочих місць, і проти добрив з РФ в Україні.

Висловлю свою думку, як продовжувач династії хіміків, (загальний сімейний стаж 160 років в хімпромі і 40 років в трейденгу хімічної  продукції), я теж за розвиток хімічної галузі в Україні.

 А тепер більш детально опишу те, що відбувається!

Українська хімія – це не тільки виробництво добрив. На останніх зустрічах в МРЕТ було ще раз доведено, що маржинальність виробництва мінеральних добрив становить не менше 40 %!,  тобто – це виробництво з достатньою прибутковістю, а «Остхем» прагне підвищити свої надприбутки через квоти.

Які результати очікують нас внаслідок квот та здорожчання вартості добрив?

1. Подорожчання добрив збільшить собівартість у виробництві сільськогосподарської продукції та, як наслідок, продуктів харчування для всіх громадян України.

2. Збільшення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції  зробить українських аграріїв ще менш конкурентоспроможними на світових ринках.

3. Отримання додаткових доходів для компанії «Остхем» дозволить ще якийсь час “сидіти рівно” і не модернізувати свої заводи, тобто продовжувати просто експлуатувати виробничі потужності далі без будь-якої модернізації, (чим вони і займаються з 2011 року).

Тепер повернуся до квот.

Так квоти потрібні, але потрібні на той перелік хімічної продукції, яка може вироблятися, але не виробляється в Україні.

І якщо говорити про те, що ініціатива введення квот йде від групи компаній «Остхем», то звертаю увагу на той факт, що питання про введення квот на метанол, формалін, оцтову кислоту, вінілацетат, адипінову кислоту, капролактам та інші не піднімається ВЗАГАЛІ!!!Тобто для них цієї проблеми не існує.

При цьому сім років вся ця продукція їде з РФ до українських споживачів, всі наші експортні ринки зайняли виробники з РФ і Китаю, а наші українські виробничі потужності простоюють!

Posted by Алексей Малеванец on Thursday, June 4, 2020

Така ж тема з постачанням аміаку з РФ, цю позицію вивели з-під ембарго і вона успішно заїжджає в Україну.

Вся ця історія говорить про те, що компанія «Остхем» реалізує замовлення РФ за гроші Газпромбанку і виконує «стримуючі» функції з розвитку хімічної промисловості України.

Так само є ще ціла низка питань до компанії «Остхем» –  це систематичні борги за енергоресурси, постійні борги по заробітній платі перед трудовими колективами, не своєчасно, а інколи і повністю не виплачені податки та ЄСВ. При цьому хочу нагадати маржинальність виробництва добрив близько 40%.

Які потрібно зробити висновки з цієї ситуації в українському хімпромі?

Для початку, Кабінет Міністрів України,  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  повинно зрозуміти чиї інтереси вони захищають? Які будуть наслідки введення квот? Які квоти реально потрібні українському хімпрому?

Фото та відео, зроблене мною пару місяців тому на  станції Рубіжне Донецької залізниці.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: