Канада – країна, яка є світовим лідером за валовим збором ріпаку, а основний ареал його вирощування має значною мірою схожі з українськими грунтово-кліматичні умови. Пожнивні рештки попередника мають бути розподілені полем рівномірно. Особливо важливу роль це відіграє за технології «ноу-тілл». Це дасть змогу сошнику точно розташувати насіння у верхньому шарі грунту на однакову глибину з метою отримання рівномірних сходів, пише Аgrarna-pravda.
Ріпак, посіяний у незайману стерню, має вищий потенціал урожайності, ніж посіяний після поверхневого обробітку стерні.
Певне ущільнення борозни необхідне для покращення насінини з грунтом і ущільнення грунту з метою обмеження втрат вологи. Для такого ущільнення зазвичай достатньо зовсім невеликого притискного зусилля, хоча необхідна його величина залежить від грунтових умов.
Нерівномірний розподіл пожнивних решток поверхнею грунту може заважати сошникам заглиблюватися в грунт під час сівби. Також пожнивні рештки можуть потрапити в борозну, заважаючи її загортанню і хорошому контакту насінини з грунтом.
Отже, пожнивні рештки мають вирішальне значення для успішної сівби за мінімального чи нульового обробітку грунту. Правильне поводження з пожнивними рештками залежить від низки факторів, зокрема:
–
кількість і стан пожнивних решток, зокрема, якщо це зелена маса або волога
солома;
– можливість роботи сівалок та інших машин по пожнивних рештках без забивання
та стрибків глибини загортання насіння;
– ширина жатки повинна бути співмірною з шириною розкидача соломи позаду
комбайна;
– альтернативні шляхи використання пожнивних решток за умови надмірної їх
кількості;
– технології контролю бур’янів.
Комбайн повинен мати можливість розкидати пожнивні рештки на всю ширину захвату
жатки або підбирача валків, створюючи приблизно однаковий шар по всій поверхні.
Більшість нових комбайнів обладнані хорошими подрібнювачами й розкидачами
соломи або легко можуть бути обладнані приладами, що випускаються окремо.
Дослідження канадських вчених показало, що наявність вузької смужки
чистого від пожнивних решток грунту над посівним ложем допомагало насінню
ріпаку витримати негативний вплив низьких температур і підвищеної вологості, що
виникають в умовах прямого посіву.