Російська Федерація оприлюднила список аграрних компаній України, проти яких подовжила дію економічних санкцій. Україна повинна була оголосити список російських товарів, які заборонено для ввезення в Україні з 1 січня 2021 року. Мало б виглядати красиво – початок року і розставлені крапки над «і». Проте не склалося. Про це повідомляє виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Оксана Руженкова на своїй сторінці у Фейсбук, пише agronews.ua.
УАВК подала відповідну заявку ще 27 жовтня 2020 року на розгляд санкційного комітету Міністерства розитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а 20 січня стало, що розгляд прохань, які надходили від багатьох громадських організацій, ще не розпочато.
«Нам дуже приємно, що громадським організаціям не байдуже. І через кілька тижнів ми приступимо до цієї роботи. Але будемо ретельно перевіряти, які документи надано Асоціаціями»,- сказав у ході засідання робочої групи з розвитку промислового картоплярства заступник міністра економіки Олександр Романішин.
Представники Української асоціації виробників картоплі висловлюють обурення подібним зволіканням МЕРТУ та заявами.
«Хочемо нагадати, що санкційний комітет не судова інстанція, не податкова і не апеляційний суд, а частина уряду, що повинна оперативно працювати, а не перевіряти «домашню роботу» громадських організацій. Чиновники повинні докладати зусилля для захисту власної держави, а не чекати біля моря погоди», – коментує виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі.
Таке зволікання МЕРТУ не дозволяє вітчизняним виробникам наростити вал промислового виробництва картоплі, позбавитись імпортозалежності від РФ та Білорусі.
Січень-лютий – період, коли Україна активно імпортує насіння картоплі. Ще один рік на українських полях ростиме російський продукт, а держбюджет ворожої країни поповниться суттєвими надходженнями з України, яка все ще не може зустрітися зі своєю політичною волею.
Нагадаємо, УАВК просила розширити санкційний список за рахунок таких товарних позицій:
✅ картопля свіжа або охолоджена (код згідноУКТЗЕД 0701);
✅ борошно, крупи, порошок, пластівці, гранули з картоплі (код згідно УКТЗЕД 1105);
✅ продукція борошно мельно-круп’яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина (код згідно УКТЗЕД 1108 13 00 00);
✅ картопля піддана тепловій обробці або інша, у вигляді борошна, круп або пластівців або інша (код УКТЗЕД 2004 10 із усіма підпунктами);
✅ картопля, у вигляді борошна, круп або пластівців або інша, нарізана тонкими шматочками, обсмажена або підсушена, солона чи не солона або ароматизована чи не ароматизована, у герметично закритих упаковках, придатна до споживання або інша (код УКТЗЕД 2005 20).
«Лише система комплексних заходів, яка складається з захисту внутрішнього ринку, надання фінансової підтримки виробникам, активної гармонізації європейського та українського законодавства в галузі картоплярства, дозволить вітчизняним виробникам наростити вал промислового виробництва картоплі, позбавитись імпортозалежності від РФ та Білорусі та поновити експорт бодай кудись», – резюмує Руженкова.
Нагадаємо, промислове картоплярство може поповнити держбюджет на 3,8 млрд грн. за рахунок надходжень податків і зборів від зарплати, легалізації, детінізації роботи сільгоспвиробників (+614%), а також завдяки збільшенню надходжень ПДВ від залучення інвестицій та сплати податків у розмірі (+638%).