Українські громади досі не існують в правовій площині — і саме це треба змінити, щоб Україна могла стати повноправним членом ЄС. Сьогодні громада не може бути офіційним власником свого майна, не може напряму отримувати кошти з європейських фондів і не може від свого імені підписати жодного контракту з іноземним інвестором. Адже з точки зору європейця, здійснення права власності, вчинення правочинів тощо неможливе без правосуб’єктності.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Надання територіальним громадам статусу юридичної особи публічного права — це не бюрократична формальність, а фундаментальний крок, який приведе українське місцеве самоврядування у відповідність до стандартів ЄС та відкриє громадам доступ до реальних ресурсів і можливостей об’єднаної Європи.
Про це говорили представники проєкту RELEVE та «U-LEAD з Європою» під час панельної дискусії, яка відбулась у межах проєкту «Громади та їхні ресурси: управління та сталий розвиток», який реалізується ВАГ за підтримки «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією під час Саміту Всеукраїнської асоціації громад.
Експертка ВАГ, практикуючий юрист Діана Коломійцева нагадала, що реформа місцевого самоврядування в Україні пройшла три етапи. Зараз Україна на четвертому, завершальному етапі: законодавче закріплення статусу територіальних громад як суб’єктів публічного права. Це логічний фінал усього реформування — і необхідна умова євроінтеграції.
Юридичний радник U-LEAD/RELEVE Василь Поліщук у своєму виступі звернув увагу на те, що наразі в Україні громада не має правових кордонів та чіткого розуміння — що це таке — все ще сукупність мешканців, чи вже адміністративно-територіальна одиниця, яка здатна мати права, нести обовʼязки та виступати від свого імені.
«З точки зору права — громада в Україні зараз – це щось віртуальне. Натомість, в ЄС муніципалітет існує в якості публічно-правової корпорації, яка базується на трьох стовпах: населення, територія, органи управління (тобто ради та виконавчі органи)», — наголосив він. Європейська Хартія місцевого самоврядування надає право місцевого самоврядування саме громадам, як адміністративно-територіальним одиницям базового рівня, а органи місцевого самоврядування лише здійснюють це право від імені громади.
Що дасть правосуб’єктність:
- єдиний власник комунального майна — усі плутанини в реєстрах зникнуть
- чіткий правовий статус для відносин з державою, бізнесом, міжнародними партнерами
- спрощення бюрократії: менше окремих юридичних осіб — менше обслуговуючого персоналу
- прямий доступ до фондів ЄС, де кошти надаються муніципалітету, а не раді
- захист обраних представників: вони діють від імені громади, а не несуть особисту відповідальність
- і саме головне – синхронізацію української моделі місцевого самоврядування з європейською, як необхідний крок у напрямку євроінтеграції України.
Щодо численних побоювань реформи правового статусу громад, пан Поліщук дав відповіді на основні з них. Реєструвати громаду окремо не потрібно — закон автоматично надає статус, держава формує реєстр. Збанкрутувати громада не може: в більшості країн ЄС дефіцит місцевого бюджету заборонений законом, а майно громади не підлягає конфіскації. Наглядові державні органи просто не можуть такого допустити. Прикладом є польська гміна Островіце, яка накопичила величезний борг, незважаючи на перестороги держави. В цьому унікальному випадку держава прийняла спеціальний закон, яким розділила територію цієї невеличкої гміни на дві частини і приєднала їх до сусідніх гмін, з відповідним майном. Держава також повністю погасила усі борги цієї гміни, але жодного майна в громади відібрано не було. Банкрутство муніципалітетів неможливе в усіх країнах-членах ЄС. Голова громади (мер ) перетворюється на виконавчий орган громади для виконання щоденних завдань і формує для цих потреб власну структуру управління.
Міжнародний експерт U-LEAD/RELEVE Жан Луї Рошерон пояснив, що вступ до ЄС — це прийняття спільних демократичних принципів і правової системи.
«Золотий стандарт ЄС: муніципалітет має статус юридичної особи», — підкреслив він. Усі країни Центральної та Східної Європи запровадили або змінили правосуб’єктність громад ще у 1990-х–2000-х роках — до вступу в ЄС. Сьогодні в Європі лише три країни не надали цього статусу своїм громадам: росія, Білорусь — і Україна.
Зі свого боку юрист, депутат міської ради Бексбаха, голова адміністрації району Саарпальц, (Німеччина) (2015–2025 рр.) Теофіл Гало представив німецьку модель — з власного досвіду роботи в громаді, що об’єднує шість населених пунктів, і зауважив, що в Німеччині муніципалітет (тобто – громада) завжди є юридичною особою.
Адміністративна структура Німеччини трирівнева: держава — землі — округи і громади. Вона є близькою до української. Ключова відмінність: стаття 28 Основного закону Німеччини гарантує громадам конституційне право самостійно вирішувати всі питання місцевого значення під власну відповідальність.
Повноваження громад у Німеччині поділяються на три типи. Добровільні завдання — спортивні споруди, бібліотеки, молодіжні центри, розвиток туризму — громада вирішує сама: робити чи ні, і як саме. Обов’язкові завдання — водовідведення, пожежна охорона, утримання шкіл — визначені законом, але спосіб виконання громада обирає самостійно. Завдання за дорученням — видача паспортів, проведення федеральних виборів, видача водійських посвідчень — виконуються суворо за вказівками держави.
Органи громади — мер і рада — обираються безпосередньо мешканцями, що забезпечує їм особливу легітимність. Мер є виконавчим органом: представляє громаду зовні, керує адміністрацією, готує і виконує рішення, відповідає за поточне управління. Рада є представницьким органом: ухвалює рішення з усіх питань місцевого самоврядування, затверджує бюджет, контролює мера. Поняття «виконком» у Німеччині не існує — мер сам формує адміністративну команду і несе за неї відповідальність. Подібна практика існує в переважній більшості країн ЄС.
Контрольна система включає районний комітет правового контролю, муніципальний нагляд у складі Міністерства внутрішніх справ та адміністративні суди.
«Такий розподіл чітко розмежовує завдання, визначає сфери відповідальності і передбачає систему взаємного контролю — що відповідає принципу верховенства права», — підсумував Гало. Він також нагадав, що українські громади не самотні: численні партнерства з німецькими містами і районами дають можливість безпосередньо подивитися, як ця система працює на практиці.
Панельна дискусія відбулась у межах проєкту «Громади та їхні ресурси: управління та сталий розвиток», який реалізується ВАГ за підтримки «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією. Зміст дискусії є виключною відповідальністю її авторів та не обов’язково відображає позицію Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії.