Віктор Михайловський з села Базар’янка Татарбунарського району Одеської області став жертвою шахрайських схем за участі місцевих чиновників. З вересня 2019 року фермер ще досі не отримав кошти за урожай майже 8 тонн соняшника. Він звернувся в AgroNews.ua з проханням висвітлити його ситуацію.
Віктор Михайловський в 1992 році став першим в Татарбунарському районі керівником невеликого фермерського господарства. На даний момент він обробляє 6 гектарів поліпшених пасовищ і 7,4 гектара ОПГ своїх дітей.
Власне саме з 7,4 гектара був зібраний урожай соняшника. Гроші за урожай мали піти на утримання 9 малолітніх внуків. Знайомий фермера порадив продати урожай бізнесмену з Сарати Одеської області Юрію Златову.
«Якби я міг на той момент передбачити, що мій знайомий виявиться спільником Златова – я б нізащо не погодився», – коментує фермер.
Чи укладали Ви договір купівлі-продажу з Юрієм Златовим?
Ні не укладав. Все вирішувалось в телефонному режимі, оскільки така співпраця часто практикується в Україні. Златов пообіцяв за 1 тонну врожаю соняшника 7000 грн., а також надасть свій Камаз та його водій завезе врожай з поля у Сарату на територію бізнесмена. Комбайн же я за свої кошти винайму. Власне ці умови мені підходили…
Деталізуйте як саме Ви стали жертвою шахрайської схеми?
Увечері 9 вересня 2019 року був зібраний урожай на полі біля села Базар’янка. Відповідно, як і домовлялися, водій Златова на Камазі відразу ж відвіз зібраний урожай з поля у Сарату. Я запропонував водієві заїхати до мого друга і зважити вантаж, щоб знати скільки вдалося зібрати насіння. Отож урожай важив 7,680 тонн.
Оскільки був вечір, ми з Юрієм Златовим домовилися, що завтра я приїду до нього, щоб провести лабораторний аналіз насіння і остаточно оцінити урожай.
Приїхавши в Сарату, я побачив, що весь мій урожай валяється на цементі на території бізнесмена. Він сказав, що врожай не годиться, оскільки не підходить за якістю – його треба сушити, або я забирав його назад…
У мене зовсім не було коштів, навіть, щоб винайняти машину. Я вважаю, що ця схема була продумана заздалегідь, адже ці шахраї співпрацюють з місцевими і знали, що у мене не буде а ні коштів, а ні можливості їм протистояти. Златов поставив мене перед фактом забирай або погоджуйся на умови!
Отже, Златов поставив такі умови: що він підсушить врожай за 2 дні, за який я повинен доплатити. Підсушить насіння і доведе до стану базової вологості, тобто до 8%. На 3 день (13 вересня 2019 ) ми зробимо аналіз на засореність та аналіз на вологість. В результаті із попередньо домовленої ціни він відніме кошти за підсушування.
13 вересня я цілий день чекав дзвінка від Юрія Златова, до нього же додзвонитися було не можливо. Я дзвонив і до «спільного знайомого», власне спільника Златова, у відповідь – нічого адекватної не почув…
Зрозумівши, що мене ошукали, зателефонував до чергового у відділ Одеської обласної поліції та розповів ситуацію. На мій подив, на протязі години після дзвінка в місцеву поліцію, Юрій Златов зателефонував мені сам, але почав погрожувати та шантажувати. Таким чином я зрозумів, що місцева поліція «кришує» Златова.
Чи відреагувала місцева поліція на ваше звернення щодо допомоги?
На наступний день після попередньої особистої зустрічі та розмови із бізнесменом, дільничний приїхав до мене та повідомив, що ніякого реагування зі сторони поліції не буде, оскільки це цивільно-правові відносини.
На прохання надати мені постанову про відмову у відкритті кримінального провадження, почув він дільничного, що саме заступник начальника Татарбунарського райвідділу поліції Олександр П’яний не дає дозвіл на відкриття кримінального провадження по моїй заяві.
Олександр Олександрович П’яний вже не раз проявляє упереджене ставлення до моєї особи. Ще у 2011 році сфальсифікувавши кримінальну справу проти мене незаконно конфіскував мій комбайн. Поклали йому долари на стіл і сказали забрати у мене комбайн.
Коли була переатестація поліцейських, О. П’яний не пройшов переатестації, ці дані мені дали з Дому юристів, який знаходиться в Одесі. Але зрозуміло що він “проплатив” і поновився на посаді.
Письмове повідомлення за підписом начальника я все ж таки отримав: кримінального злочину у справі по соняшнику не вбачають.
Я телефонував на гарячу лінію Нацполіції у Київ, в НАБУ, в ДБР, СБУ, САП, до слідчого в область, звертався письмово. Завжди ставив акцент на тому, що до мене упереджене ставлення зі сторони замначальника Татарбунарського райвідділу поліції О. П’яного. Влада не реагує, справедливості не має звідки чекати…
Крім представників влади, до кого ще Ви звертались за допомогою?
Я звернувся до редактора «Вісник Фермера України» – це періодичне видання Асоціації приватних фермерів і землевласників України (АФЗУ). У цьому віснику написали інформацію про мене. Пообіцяли журналістське розслідування мали когось підключити. Написали що продовження буде…
Потім я звернувся до голови Асоціації фермерів та приватних землевласників України за допомогою. Голова АФЗУ сказав мені, що я не являюся членом асоціації, в мене не має квитка і що я нікому нічого не дав… Натякаючи на те, що я повинен заплатити.
На сьогоднішній день кошти фермеру ніхто не повернув. Через відсутність коштів поле залишилось не засіяне. Допомоги фермеру чекати нема від кого. А такі собі «бізнесмени» як Златов і далі дурять фермерів, а місцева поліція закриває очі…
Історія Віктора Аврамовича не поодинока. Нажаль, українські фермери вже зневірились в правоохоронній системі нашої правової України.