ВАЖЛИВО

Excel гальмує розвиток зернотрейдингового бізнесу в Україні – Дмитро Михальчук

05.11.2021 09:07
07627546-3ba7-4d52-b4e8-40ed1a2ac707

У 2020 році під впливом пандемії COVID-19 CME (група торгової біржі Чикаго) відмовилася від використання «відкритого протесту» на користь електронної торгівлі. Вона стала останньою американською зерновою біржою, яка пішла на цей крок. Таким чином, вся ф’ючерсна торгівля зерном стала комп’ютеризованою.

Це лише один факт, що демонструє глобальний тренд останніх років у зернотрейдингу: прагнення учасників галузі максимально комп’ютеризувати весь торговий цикл, починаючи від процедури укладання угод та закінчуючи післяпродажним виконанням контрактів, пов’язаним із доставкою товару, документальним оформленням та проведенням платежів.

В Україні досі немає своєї зернової біржі, торгівля сільськогосподарською продукцією відбувається на фізичному ринку. Проте місцеві зернотрейдери з кожним роком також дедалі частіше замислюються про використання цифрових технологій у своїй роботі, хай цей процес іде й не так швидко.

Про світові тенденції у сфері комп’ютеризації та автоматизації торгівлі зерном та про зрушення, що відбуваються у цьому напрямку в Україні, ми розпитали засновника та CEO популярної української системи обліку для трейдерів зерна GrainTrack Дмитра Михальчука.

 «РОБОТИ ЗАМІСТЬ ТРЕЙДЕРІВ І BIG DATA»

Дмитро, ви експерт у такій вузькій ніші як діджитал у зернотрейдингу. В епоху бурхливого розвитку цифрових технологій для України, яка є одним із провідних гравців на світовому ринку експорту зерна, ця тема є вкрай актуальною….

Вітаю. Дякую за яскраве представлення (посміхається – ред.). Щодо моєї експертності. Я завжди в такій ситуації згадую “правило 10 тисяч годин”, згідно з яким людина вважається фахівцем, якщо вона пропрацювала у своїй сфері цей час.

Я займаюся створенням програмного забезпечення для зернотрейдерів вже понад сім років, а це більше 10 тисяч робочих годин, якщо навіть брати офіційний 8-годинний робочий день. Тому мене, напевно, вже можна вважати спеціалістом у цій сфері. Але я належу до людей, які ніколи не зупиняються на досягнутому, і продовжую вчитися новому щодня.

Повертаючись до вашого основного питання, повинен сказати, що ви праві. Цифрові технології протягом останніх десяти років, нехай і з невеликим запізненням у порівнянні з іншими галузями економіки, набувають дійсно вирішальної ролі в зернотрейдингу. Завдяки їхньому активному впровадженню бізнес, від якого багато в чому залежить продовольча безпека у світі, змінюється буквально на очах і змінюється на краще.

Основні процеси, які визначили цю трансформацію, відбувалися та продовжують відбуватися на Заході, зокрема, у США.

Україна, незважаючи на важливе місце у світових поставках зерна, на жаль, поки що перебуває в ар’єргарді цих змін, але процес теж потроху зсувається з мертвої точки.

Що це за зміни?

Насамперед, це – завершення переходу на електронну торгівлю ф’ючерсами. У березні 2020 року остання американська зернова біржа – CME відмовилася від торгівлі за допомогою «відкритого протесту». Останнім поштовхом для цього стала пандемія коронавірусу та оголошений локдаун. Для участі у торгах тепер не потрібно мати своїх представників у залі біржі, для цього достатньо завести обліковий запис в електронному додатку.

Перехід торгівлі в онлайн спровокував і інші зміни – гравці ринку все активніше намагаються використовувати ботів для алгоритмічної торгівлі, що значно прискорило швидкість укладання угод.

Паралельно учасники ринку змінюють підходи до роботи з даними. Раніше мультинаціональні компанії мали монополію на інформацію, яка впливала на прийняття торгових рішень – дані про погоду, врожайність, попит, пропозицію, стан транспортної інфраструктури, політичні ризики. Оперативний доступ до цієї інформації завдяки розгалуженій системі представництв та сильним аналітичним службам сам собою створював конкурентні переваги для лідерів ринку. Сьогодні, з розвитком Інтернету, вони втратили цю монополію, а з нею – і конкурентні переваги.

Тому компанії почали шукати маржинальність у збиранні та поглибленому аналізі великих обсягів даних (BigData) – як історичних, так і тих, що відображають поточну ситуацію на ринку.

Використання таких технологій, як штучний інтелект та машинне навчання, допомагає компаніям покращити якість прогнозування для прийняття зважених торгових рішень та оцінки ризиків.

«ВЕЛИКА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД СЕРВІСНИХ ПОСЛУГ ГАЛЬМУЄ ПОВНИЙ ПЕРЕХІД ЗЕРНОТРЕЙДИНГУ В E-COMMERCE»

Все, про що ви кажете, стосується торгівлі ф’ючерсами на зерно. А як технології вплинули на фізичну торгівлю зерном?

У цьому напрямі також відбуваються суттєві зміни. В останні роки в Європі, США та Канаді з’явилося багато електронних маркетплейсів, які мають на меті допомогти виробникам зерна вигідніше продати свою продукцію. На таких майданчиках фермери можуть швидко знайти покупців та безпечно продати свою продукцію за вигідними цінами.

При цьому не заперечуватиму той факт, що на шляху повної оцифровки торгових операцій із зерном на фізичному ринку є свої труднощі. Вони обумовлені особливостями торгівлі зерновими. На відміну від роздрібної торгівлі, оптова торгівля зерном надто залежить від сфери послуг – наприклад, таких як транспортування врожаю з ферми до лінійного елеватора, до порту або до переробника; зберігання зерна із дотриманням стандартів якості; доопрацювання зерна, документальне оформлення та фінансові проводки. Фермери часто не мають необхідної інфраструктури, навичок та досвіду, щоб торгувати напряму без посередників.

З цих причин вказані торгові майданчики поки що мають локальний характер і не можуть перерости в глобальні проекти, на кшталт Amazon для роздрібної торгівлі.

Ви згадали про проблеми, які стоять на перешкоді діджиталізації торгівлі зерном. А наскільки взагалі гладко йде процес запровадження нових технологій у сфері, про яку ми говоримо? Невже з цим немає інших проблем?

Проблеми є, і їх багато. Слід враховувати, що флагманами у питанні застосування технологій є найбільші трейдингові компанії, які мають бюджети на це. Дуже часто вони виділяють гроші під проекти, які є пілотними, і таких проектів багато. Щось показує свою результативність, щось – ні. Але тут важливішим є сам вектор.

При цьому не слід забувати ще один істотний момент. Технології для зернотрейдингу – це палиця з двома кінцями: з одного боку, вони здатні принести конкурентну перевагу компаніям, які їх застосовують, з іншого боку, є викликом для учасників ринку, оскільки здатні поступово змінювати правила гри.

Наприклад, візьмемо ті самі маркетплейси, про які ми щойно говорили. Їхніми творцями дуже часто є незалежні інвестори, вони ставлять за мету заробити на тому, що допомагають виробникам і покупцям безпосередньо укладати угоди. З одного боку, це добре, тому що дозволяє забрати з ланцюжка створення вартості зайвих посередників. Однак це неодмінно призведе до того, що ринок покине частина гравців, як зернотрейдерів, так і брокерських компаній.

«BLOCKCHAIN ​​НЕ ВИПРАВДОВУЄ НАДІЙ НА ОПТИМІЗАЦІЮ ПРОЦЕСІВ У ЗЕРНОТРЕЙДИНГУ»

Що ви думаєте про перспективи застосування технології blockchain у зернотрейдингу, про що останнім часом так багато розмов?

Я критично дивлюся на це питання. Навколо цієї технології надто багато шуму з моменту її появи, але мало результатів. З нею пов’язували великі надії щодо безпечного обміну інформацією між зернотрейдерами, що нібито має зробити торгівлю прозорішою.

Щороку з’являються заяви щодо відкриття різних проектів для зернотрейдерів на основі цієї технології. Останній із них – це платформа Covantis, про створення якої цього року оголосили учасники квартету найбільших зернотрейдерів ABCD. Платформа створена для підвищення прозорості в обміні документами під час перевезення зерна морем.

Однак на сьогодні ми не бачимо жодного незалежного об’єктивного відгуку про досягнуті суттєві результати в цьому напрямі.

Яким чином пандемія COVID-19 вплинула на популярність цифрових технологій серед зернотрейдерів?

2020 року під час першої хвилі коронавірусу наша компанія провела опитування серед зернотрейдерів. Ми поцікавилися, чи відчули компанії наслідки переходу на віддалену роботу. Відповіді виявились очікуваними, але показовими. Ті компанії, які в попередній період автоматизували внутрішні операційні процеси, не помітили жодних змін, тоді як  компанії, які вели операційку в Excel, зіткнулися з певними проблемами в комунікації та роботі.

На мою думку, пандемія просто прискорить технологічні зміни у сфері, які давно назріли. Галузь, яка тривалий час зберігала свою консервативність, нарешті має стрепенутися та остаточно трансформуватися у напрямку більшої прозорості, відкритості та спрощення операцій.

«ДО БІЛЬШОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ ТІЛЬКИ ПРИХОДИТЬ РОЗУМІННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ»

На початку інтерв’ю ви сказали, що Україна поки що далека від Заходу щодо застосування цифрових технологій у зернотрейдингу. Чому й наскільки ми відстаємо?

Між нами справді суттєвий розрив. Тут, перш ніж говорити про технології, треба сказати кілька слів загалом про різні рівні розвитку ринків. Усім відомо, що ми не маємо біржової торгівлі, основна торгівля зосереджена на фізичному ринку. Учасники ринку набагато рідше хеджують ризики, ніж на Заході, і використовують обмежений арсенал фінансових інструментів.

Аналогічна ситуація у питанні діджиталізації. За великим рахунком, на сьогодні наш ринок знаходиться на первинному етапі впровадження технологій для трейдингу – це стадія пошуку та інтеграції внутрішніх інформаційних систем (CRM, ERP, CTRM) з метою оцифрування документообігу, управління торговими позиціями, оцінки ризиків і стандартизації та автоматизації процесів офісів (закупівля/продаж, екзек’юшн).

Західний ринок пройшов цей процес ще на початку 2000 років, а решту часу відбувалося постійне вдосконалення відповідного ПО.

До більшості наших компаній лише приходить розуміння необхідності найпростішої автоматизації. Вони вже розуміють, що зернотрейдинг – це надто специфічний бізнес, щоб вести його в Excel та за допомогою мобільних телефонів. Вони вже навіть наглядають собі відповідні системи автоматизації, проте лише невелика частина морально готова до переходу на роботу в нових умовах і ще менша частина готова вкладати гроші в це і реально перебудовуватися, не розуміючи, що це гальмує їхнє зростання і розвиток.

Але це лише частина проблеми. Використання Excel гальмує розвиток не тільки окремо взятого бізнесу, а й зернотрейдингу як галузі. Західні компанії сьогодні торгують зерном із прив’язкою до ф’ючерсних котирувань, хеджують свої ризики та отримують від цього вигоду. Для цього вони використовують системи автоматизації, оперативно контролюють свої торгові позиції, бачать рух товару та коштів. Багато наших компаній ведуть все в електронних таблицях, з якими використання таких фінансових інструментів просто неможливе.

Щодо переходу у нас трейдингу зерна в онлайн, то ситуація тут неоднозначна. З одного боку, ми маємо кілька сайтів, на яких фермери можуть продати свою продукцію, а трейдери чи переробники – законтрактувати вільні обсяги у виробників.

Однак функції цих майданчиків найчастіше зводяться до ролі “дошок оголошень” без засобів автоматизації процесів і створення додаткової вартості для клієнтів. Західні платформи в цьому відношенні пішли набагато далі – вони вже сьогодні підтримують інтеграцію з ПЗ, які використовують господарства, такі як точне землеробство, управління фермою та інші, які дозволяють значно автоматизувати процес подачі заявок і ведення торгів.

Дмитро, ваша компанія фактично сама є учасником процесу трансформації зернотрейдингу. Чим ви займаєтесь?

Компанія GrainTrack, яку я заснував у 2015 році, розробила першу у східній Європі CTRM-систему для зернотрейдерів. Ми розпочинали як стартап, а сьогодні ми вже маємо клієнтів на трьох континентах – у Північній Америці, Євразії та Африці. При цьому найзахідніша точка на карті, де у нас є клієнти, – це Канада, а східна – Сінгапур. Сумарний річний торговельний оборот цих компаній перевищує 40 мільйонів тонн, що є майже порівнянним з річним обсягом експорту зерна з України.

Якщо говорити максимально простою мовою, то наша програма – це така просунута CRM-система. Тільки якщо звичайні CRM покривають лише один процес – автоматизують взаємодію компанії з контрагентами, то наша програма дозволяє оцифрувати та автоматизувати всі етапи діяльності компанії – безпосередньо закупівлю та продаж, процес виконання контракту (логістика, платежі), а також генерувати в автоматичному режимі всі необхідні фінансові звіти та аналітику.

Наскільки високою є конкуренція сьогодні на цьому ринку послуг?

Якщо говорити про світ загалом, то конкуренція справді висока, на заході є багато подібних продуктів. В Україні – конкуренція менша. По-перше, у нас є ексклюзивний продукт, ми розробили його з нуля. По-друге, іноземні аналоги, які намагаються робити експансію на наш ринок, часто надто дорогі та складні у використанні для місцевих компаній.

Ми ж, навпаки, з самого початку намагалися розробляти кастомізований продукт із набором функцій, який підійде і українським компаніям, і західним клієнтам. Сьогодні це дає нам можливість не лише працювати в Україні, а й відкусити свій шматок пирога на іноземних ринках.

Що сьогодні заважає впровадженню технологій у зернотрейдингу в Україні, на вашу думку?

Необхідність такого переходу давно назріла. Але на шляху до цього процесу є низка перешкод, частина з них об’єктивна, частина – суб’єктивна.

До об’єктивних причин можна віднести складність ланцюжка створення вартості в зернотрейдингу та непрості процедури звітності щодо операцій перед державою, що створює труднощі у переході на e-commerce; історична консервативність галузі, де компанії не поспішають змінювати підходи у роботі; відсутність об’єктивної інформації про користь цифрової трансформації.

Суб’єктивні чинники – це платність технологій, компанії часто не готові вкладати навіть невеликі гроші в те, без чого вони і так начебто працюють.

Дайте свій прогноз, як зміниться світовий ринок зернотрейдингу під впливом цифрових технологій упродовж найближчих 5-10 років? Роботи залишать трейдерів без роботи чи ні?

Не замінять (посміхається – ред.). Трейдери можуть спати спокійно. Навіть сьогодні у світі є випадки, коли трейдери відмовляються від алгоритмічної торгівлі та повертаються до телефонів у пошуках більшої маржинальності.

Це вкотре підтверджує тезу, що трансформація ринку та впровадження нових підходів – питання не лінійне. І це добре та нормально. Будь-яка трансформація — це процес спроб і помилок. Якісь підходи та інструменти доводять свою доцільність та приживаються, якісь виявляються неефективними та відходять.

Проте, я думаю, що учасники ринку продовжать шукати додаткову маржинальність у нових технологіях. Але це робитимуть на основі чітких стратегій розвитку замість того, щоб викидати гроші на розрізнені пілотні проекти з метою перевірити якісь гіпотези.

Крім цього, весь фізичний ринок слідом за ринком ф’ючерсів, звичайно ж, все більше переміщуватиметься в онлайн. Також, напевно, вдасться досягти більшої автоматизації процесів екзек’юшена зернових контрактів.


Перегляди: 9
Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: