Що являє собою сектор біотехнологій сьогодні?
«Проекти у біотиці наразі не є настільки популярними, як проекти в IT-сфері, але інвестувати цю галузь необхідно починати вже зараз! Водночас, для цього потрібно мати масштабніше мислення і бути завжди на крок попереду», − зазначає український науковець, засновник проекту BIOsens Андрій Карп’юк.
За прогнозами експертів, через 10-20 років, біотехнології стануть найбажанішим та перспективним сектором для інвестування. Готові біотехнологічні та біосенсорні продукти насьогодні користуються попитом на ринках США, Китаю та Європи. Світовий рівень інвестиційної привабливості біотехнологій наближається до лідируючих позицій IT.
Поступове зростання інтересу до біотехнологічних розробок підтверджується ще й тим, що фондовий індекс акцій біотехнологічних компаній NASDAQ Biotechnology (NBI) з 2010 року збільшувався майже у три рази швидше, ніж індекс S & P 500 – показник вартості акцій компаній з найбільшою капіталізацією у США. З січня 2010 по липень 2015 років індекс NBI виріс у три рази, а сумарна вартість акцій сегмента досягла $ 900 млрд.
Як наукова дисципліна, біотехнологія розробляє цінні речовини і продукти, використовуючи у якості об’єктів біологічні елементи: клітина, ДНК і мікроорганізми. Вже існують три основних вектора роботи фахівців-біотехнологів: сільське господарство; енергетика та промисловість і медицина.
Варто відзначити, що порівняно з IT-сферою, біотехнології розвиваються значно повільніше, хоча з’явилися ще у ХХ сторіччі. «Переважно це обумовлено тим, що біотехнологічні інструменти проходять щоденний процес створення, освоєння, апробації результатів та удосконалення. Наприклад, нами розроблено прилад BIOsens — мобільну лабораторію безпечності продуктів харчування, завдяки якій можна провести необхідну діагностику у реальному часі протягом 15 хвилин. Це ноу-хау розраховано не лише на споживачів агросектору, але й на задовольнить попит масового користувача, хоча ми орієнтуємося саме підприємців аграрного бізнесу. Тобто, для підвищення ефективності логістики та оптимізації витрат на перевезення треба враховувати час, який витрачають компанії на лабораторні аналізи своєї продукції під час прийому товару. Так, це займає від 2 до 7 днів у залежності від можливостей компаній, тоді як, за допомогою нашого біосенсора можна провести аналізи на наявність мікотоксинів чи бактерій усього за 15 хвилин», – розповідає Андрій Карп’юк.
«Паралелей із сучасними біотехнологіями у ІТ набагато більше, ніж може здатися на перший погляд. Інформаційні технології не з’явилися самі по собі, їх розквіту передували фундаментальні відкриття у фізиці твердих тіл та матеріалів, обчислювальній математиці і кібернетиці. Таким чином, сьогодні ІТ – це область «легких стартапів», від виникнення ідеї до отримання прибутку, коли проходить зовсім небагато часу, і мало хто замислюється про ту роботу, яка була зроблена до сьогоднішнього дня. Ситуація з біотехнологіями аналогічна, наразі ми знаходимося на первинному етапі, коли ще йде процес становлення наукових досліджень, розробка інструментів та програм. Біотехнології чекають появи свого «персонального комп’ютера», проте в нашому випадку він не буде зрозумілим масовим пристроєм – мова йде скоріше про набір ефективних і недорогих інструментів. Зараз ситуація подібна до тієї, що була в 90-і роки в ІТ-сфері. Технології все ще розвиваються і коштують досить дорого. Наприклад, повне секвенування геному людини коштує $ 1000. Це набагато дешевше, ніж ціна в $ 3,3 млрд у Human Genome Project, але вона все ще неймовірно висока для звичайного споживача, а її застосування для клінічної діагностики на широкому рівні поки що взагалі неможливо. Для цього потрібно, щоб технологія подешевшала ще разів в 10 і поліпшила технічні властивості настільки, щоб помилки секвенування були повністю нівельовані. У Біотех поки немає таких потужних проектів, як Facebook, але Illumina, Oxford Nanopore, Roche – це вкрай успішні компанії, чия діяльність часто нагадує Google, який скуповує цікаві стартапи. А Nanopore, наприклад, стали мільярдерами, ще не вийшовши на ринок, завдяки поєднанню науково-доцільної вихідної ідеї, менеджменту і успіхів у залученні фінансування», – зазначає науковець, Павло Волчков, завідувач лабораторії Геномної інженерії Московського фізико-технічного інституту.
Дослідник також зазначає певні особливості для інвестування у біотехнологіях. Так, на його думку, для отримання прибутку інвестору необхідно передбачити який зі стартапів принесе прибуток в майбутньому, і вчасно монетизувати свої вкладення (як і в інших, не тільки біотехнологічних проектах). Як тільки, в стартап з хорошою ідеєю інвестують авторитетні венчурні капітали, починають інвестувати і усі інші. Компанія розширюється все більше і більше, відбувається її переоцінка. Необхідно розуміти, що за підсумками всіх інвестицій, компанія повинна створювати продукт, який вона зможе продати. Біотехнологічна ж компанія, якщо це не чиста біоінформатика або аналітика, як правило, не здатна швидко щось продати – дуже часто це дослідницька історія, яка залишається такою протягом тривалого часу.
Читайте також: Українські дослідники розробили біосенсор для визначення безпечності продуктів
На сьогоднішній день, інтеграція сфер IT, біотехнології та біосенсорики – найгарячіший напрямок для інвестування. Один з яскравих прикладів – агробіотехнології, які вже займаються генетичною інженерією та селекцією. Інша важлива сфера застосування – діагностика. Як зазначає український дослідник Андрій Карп’юк, розробник біосенсора і мобільної лабораторії для тестування продуктів, великі лабораторії, найближчим часом вже будуть неактуальними, бо їх замінять технологічно швидші та простіші у застосуванні мобільні пристрої для діагностики на кшталт такого, який розробляють українські вчені з команди BIOsens. «Пристрій підключається до смартфону або планшету, на якому встановлена відповідна програма. У самому приладі знаходяться біочутливі пластини, на які у вигляді рідини наноситься продукт для тестування, після чого за 15 хвилин готовий результат з’являється на мобільному телефоні, який підключається через Bluetooth до самого пристрою. Ця технологія буде актуальною фактично для будь-якої сфери сільського господарства, а також для фармацевтичної промисловості, магазинів та ринків», – зазначає Андрій Карп’юк.
Катерина Звєрева, AgroNews.ua