Вихід на світовий рівень – мрія багатьох українських компаній. Однак, вітчизняному бізнесу поки що належить незначна частина глобального ринку. Багато у чому через страх перед конкуренцією, перед невідомим та високими міжнародними стандартами. Які стереотипи заважають українським виробникам завойовувати європейські ринки, і з чого потрібно починати шлях до глобальності? Чи є універсальний алгоритм для компаній, що хочуть експортувати і наскільки кон’юнктура глобальних ринків сприятлива для українських компаній?
Про це в інтерв’ю AgroNews.ua з Ольгою Трофімцевою, керівником проекту «Консультування України в питаннях аграрної торгівлі – в рамках повної та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю (ПВУВТ) між Україною та ЄС».
Agronews.ua: Криза в українській економіці – явище тимчасове, але вона переформатує всю економічну діяльність, і вихід на глобальні ринки стає практично питанням виживання багатьох бізнесів. Які стереотипи заважають українським виробникам завойовувати європейські ринки і з чого потрібно починати шлях до глобальності?
Ольга Трофімцева: З цими питаннями стикаємося щодня, адже наш проект спрямований на те, щоб допомагати аграріям експортувати в країни ЄС. Тому дуже гостро відчуваємо вплив стереотипів та міфів, які пов’язані з виходом на зовнішні ринки Я погоджуюсь з думкою нинішнього міністра АПК пана Кутового, що 100% не кожен український виробник, особливо малий та середній аграрій, захоче, а головне, готовий бути експортером продукції. Це треба розуміти і враховувати. Тобто, вихід на зовнішні ринки цікавить не всіх, а наявність інтересу не завжди підкріплена знаннями та моральною готовністю щось робити для експортування. Стосовно ринку ЄС дуже розповсюджений стереотип, що нас там ніхто не чекає. Але якщо так подивитись, то нас не чекають на будь-якому ринку, так як всюди є конкуренція, місцеві виробники. Європейський ринок має свої особливості. Порівняно з іншими він дуже конкурентний, насичений продукцією харчування, але водночас відкриває нові можливості. Якщо виходити на нього зі своєю продукцією, за рахунок експорту до країн ЄС можна значно підвищити рентабельність компанії.
Другий стереотип, що малим та середнім підприємствам дуже важко вийти на зовнішні ринки, так як це для них дорого, тому не потрібно навіть намагатися щось робити у цьому напрямку. Але бачимо дуже багато вдалих прикладів, і, як показує практика, вітчизняні компанії виходять, можуть. Головне – було б бажання почати експортувати.
«Сертифікація потрібна, і досить часто вона коштує недешево. Але це необхідно розглядати, як інвестицію у подальший розвиток компанії»
Agronews.ua: Яким має бути перший крок у цьому напрямку?
Ольга Трофімцева: По-перше, це якість продукції. Якщо вона на відповідному рівні, тобто технології виробництва, переробки, стан гігієни на підприємстві відповідає стандартам, то можна починати думати про те, які сертифікати необхідно отримати для виходу на ринки ЄС. Сертифікація потрібна, і досить часто вона коштує недешево. Але це необхідно розглядати, як інвестицію у подальший розвиток компанії. Сьогодні, у зв’язку з тим, що всі хочуть експортувати, спостерігаємо, як часто в Інтернеті з’являються пропозиції отримати сертифікат дуже дешево. Такого не може бути, і малі та середні підприємства не повинні «куплятися» на такі дешеві бізнес-пропозиції та потрапляти на гачок шахраїв.
Сертифікація – це один з кроків. Але, в першу чергу, якщо є відповідна якість і технології, потрібно починати з аналізу ринку, на який плануєте вийти, з пошуку контрагентів, потенційних партнерів і розуміти, з ким хочете співпрацювати. Якщо брати виробників і переробників сільськогосподарської продукції, то тут абсолютно різні цільові групи призначення. Треба розуміти, з ким мати справу: чи з європейським рітейлом, чи переробними компаніями, які, наприклад, виробляють корми для тварин. Тобто, необхідно визначитися, хто є цільовим клієнтом. Партнер з ЄС часто вирішує багато питань і щодо тарифних квот, диктує умови щодо якості продукції та необхідних сертифікатів.
«Хочемо український бренд донести до споживачів, до французького рітейлу»
Agronews.ua: Розкажіть про етапи консультування компаній. Як Ви проводите діагностику, чи допомагаєте розробити експортну стратегію? Після підписання контракту, чи відслідковуєте подальші кроки підприємства?
Ольга Трофімцева: Проект не є комерційною організацією і виконує функції підтримки бізнесу при Міністерстві аграрної політики та продовольства. Через наш сайт, телефонну лінію, публікації у ЗМІ та будь-які інші інструменти надаємо загальну системну комплексну консультацію. Наше завдання – інформування компаній про квоти, сертифікацію. Часто до нас звертаються за допомогою у пошуку партнерів. У червні цього року в Черкаській області ми проводили експортний тренінг для виробників і переробників, на якому обговорювалися актуальні теми. На заході був присутній експерт з Німеччини, пов’язаний з рітейлом. Це був перший крок для тих, хто хоче дізнатися про вимоги німецького рітейлу до того чи іншого продукту. Наступним кроком стала поїздка українських компаній до Німеччини, В2В зустрічі, знайомство німецьких компаній з вітчизняними. Для українських підприємств це стало доброю нагодою презентувати себе і свою продукцію та більш детально поговорити з рітейлом чи закупівельниками, що дозволило зрозуміти наступні необхідні дії у напрямку виходу на ринки ЄС. Наприклад, окремою великою темою, що хвилює виробників, є вимоги до пакування в країнах ЄС. Основна маса вітчизняних продуктів не відповідає цим вимогам. Наступним нашим кроком стане поїздка до Парижу на виставку SIAL. Спільно з Ukranian Food Export Board хочемо, щоб українські компанії долучилися до цього заходу.
Читайте також: Летимо до Франції: із Парижу з контрактом!
На жаль, у більшості вітчизняних продовольчих компаній на сьогоднішній день немає культури участі у європейських виставках, вони не знають, як себе презентувати. Прагнемо це змінити, адже у рамках таких заходів можна знайти своїх потенційних партнерів. Таким чином хочемо український бренд донести до європейських споживачів, до французького рітейлу.
Agronews.ua: Як українським компаніям долучитися до цієї поїздки?
Ольга Трофімцева: У нас на сайті розміщена вся інформація, анкета учасника. Звичайно, участь у такому заході не безкоштовна, і коштує починаючи від 3,5 тис. євро. На виставці ми виступаємо під спільним брендом на українському загальному національному стенді. Тобто, об’єднуючись, ми спільно презентуємо Україну. Виставки – це завжди обмін інформацією, передовим досвідом, але найважливіше, звичайно, відбувається за кулісами заходу: перемовини, зустрічі В2В. Тому намагаємося це організовано зробити.
Читайте також: Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон?
«У нашій країні кластери лише починають зароджуватися. На жаль, багато хто не знає, як використовувати цей інструмент»
Agronews.ua: Таке поняття, як co-opetition, тобто кооперація конкурентів, актуальне для українських агрокомпаній? Тобто, краще об’єднуватися з конкурентами, представляти під спільним брендом і позиціонувати країну разом?
Ольга Трофімцева: Абсолютно вірно. Коли до нас звертаються фермери, які обробляють певну ділянку землі та прагнуть вийти на зовнішні ринки, питаємо, який обсяг продукції він зможе експортувати. Адже сформувати партію товару об’ємом, який потрібний закупівельникам з ЄС, здатні не всі підприємства. У цьому випадку, доречно об’єднатися з виробником, що поставляє аналогічну продукцію такої ж якості. Також деякі фрукти та ягоди неможливо поставляти без первинної переробки (заморозка, сушка). Все більше бачимо прикладів об’єднання та співпраці підприємств, що дає можливість переробляти продукцію та експортувати її на зовнішні ринки. Звичайно, така кооперація відбувається дуже повільно через ментальні перепони. Ще один інструмент співпраці, трошки в іншому вигляді, який ще не втілений, але має перспективу на розвиток, можливо не у всіх регіонах країни, – це регіональні кластери. У Німеччині існує декілька успішно працюючих харчових кластерів, поєднаних за регіональним принципом. Об’єднуються виробництво, наука, переробка, інші галузі. Звичайно, у цьому питанні важлива і допомога держави. У нашій країні кластери лише починають зароджуватися. На жаль, багато хто не знає, як використовувати цей інструмент. Інколи здається, що коли заходить мова про кластери, деякі не знають навіть такого слова, не кажучи вже про те, як це працює.
Agronews.ua: Коли компанія починає експортувати, то в неї з’являються якісно кращі можливості для прориву. Це зовсім інший рівень розвитку та свободи від владних структур в Україні, від податкової та від корупції. Чи є у Вашій практиці приклади побудови українськими агрокомпаніями успішної міжнародної стратегії?
Ольга Трофімцева: У рамках проекту у нас було мало часу (проект розпочав роботу у січні 2016 року), але я сподіваюсь, що скоро зможемо говорити про наші успіхи та досягнення. Коли завдяки нам українські товари будуть на європейських полицях, вітчизняні підприємства знайдуть партнерів, буде чим пишатися. Багато вдалих прикладів виходу на зовнішні ринки вже сьогодні. Це і компанія Small Fruit з Київської області, яка поставляє органічну заморожену ягоду, і Агрофірма «Поле», експортер органічної продукції з проса. Взагалі, органіка – дуже перспективний напрямок для експорту, так як внутрішній ринок дуже незначний, а на європейському ринку попит значно перевищує пропозицію.
«Органіка – перспективний напрямок для експорту, так як внутрішній ринок дуже незначний, а на європейському ринку попит значно перевищує пропозицію.»
Що стосується експорту до США та Канади, то там працюють більше великі постачальники, так як малим підприємствам важко вийти на ці ринки через логістичні проблеми. Завдяки підписанню ЗВТ між Україною та Канадою буде зростати товарообіг з цією країною. Але на канадському ринку потужним конкурентом є країни Південної Америки та США, які вже зайняли там своє місце. Тобто, нині потрібно доводити якість та технології до світових вимог і пробиватись на ці ринки. Нещодавно мала зустріч з представником канадської сторони, який повідомив про те, що наразі активізувалися запити на українську продукцію. Мова йшла про мед, який досить успішно експортується на світові ринки. Звичайно, тут багато запитань щодо якості цього продукту. Промислового виробництва меду в країні немає, лише індивідуальне. Тому, на мою думку, це ще одна ніша, яка буде розвиватися. Ну і, звичайно, знову нішеві та органічні продукти мають непогані шанси для експорту.
Agronews.ua: Кон’юнктура глобальних ринків сприятлива для українських компаній?
Ольга Трофімцева: Важко говорити однозначно, так як ситуація та ціни постійно змінюються. Зважаючи на переваги, які має український аграрний сектор, якщо враховувати загальні тренди, то кон’юнктура сприятлива. Треба дивитися по окремих групах товарів. Необхідно швидко перелаштовуватися, реагувати на запити ринку. Зараз, можливо не найкращі ціни на продукцію, з експорту якого Україна є лідером на світовому ринку. Більшість міжнародних досліджень щодо розвитку аграрного сектору в довгостроковій перспективі доводять, що ціни на сільгосппродукцію і продукти харчування будуть рости через збільшення населення в світі і зростання платоспроможного попиту в регіонах, що розвиваються. Тому Україна має величезний потенціал на більшості ринків.
Agronews.ua: У Вас є універсальний алгоритм для тих, хто хоче експортувати до ЄС, «експортні пігулки» для міжнародного успіху?
Ольга Трофімцева: Його немає. Розповсюджена думка, що держава не допомагає вітчизняним виробникам вийти на зовнішні ринки. Але вважаю, що держава по великому рахунку і не повинна втручатися в експорт, а створити прозорі умови та чесні правила гри. Сприятливий бізнес-клімат створить умови для розвитку експорту. Бізнес почне вкладати гроші та бути впевненим у завтрашньому дні. Якщо б експортні стратегії та плани розвитку будь-якої галузі залишалися би незмінними хоча б п’ять років і реально працювали, це дало би відчутні результати. Але вони постійно змінюються. У країні весь час відбувається «шокова терапія для бізнесу». Аграрний сектор настільки зробили сильнішим ці шокові заходи за 25 років, що мало що зможе здивувати. Але я вірю, що аграрна галузь ще дасть жару!
Agronews.ua: Яка Ваша думка стосовно нещодавно анонсованого МЕРТ створення Ради з просування експорту?
Ольга Трофімцева: Якщо це консультаційний орган, який не вимагає додаткових державних коштів і зусиль від можновладців, то я оцінюю це позитивно. Адже це додатковий медійний привід говорити про експорт і звернути на цю проблему увагу широкого загалу. Також це створює можливість діалогу між владою та бізнесом. Але я не впевнена в практичності цього органу. Як показує наш проект і Центр підтримки експорту при Міністерстві аграрної політики та продовольства – це кропітка та наполеглива щоденна робота: розповсюдження інформації, відповіді на запити, публікації. Дуже важливо мати гарних експертів та спеціалістів у команді і робити всі кроки системно.
Катерина Звєрева, AgroNews.ua