Заразний вузликовий дерматит ВРХ, або нодулярний дерматит – вірусна хвороба великої рогатої худоби, яка останнім часом набуває поширення в європейських країнах, є обов’язковою для реєстрації у Всесвітній організації охорони здоров’я тварин (МЕБ). Характеризується значними економічними збитками, зумовленими відсутністю лікування, запровадженням спеціального режиму для скотогосподарств, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів в разі загрози чи виникнення, а також торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження. Хвороба жодного разу не була зареєстрована на території України.
– Якою є епізоотична ситуація біля кордонів України та всередині країни?
– Я хотів би звернути вашу увагу на карти нижче, на яких видно останні зафіксовані спалахи вузликового дерматиту навколо України.
За даними офіційного звіту Російської Федерації до Міжнародного епізоотичного бюро, ми бачимо основні шляхи поширення хвороби. Її першим вогнищем на європейській території стала Туреччина, а до цього – Ізраїль, Палестина та частково – Йорданія.
– В чому основні ризики хвороби?
– На сьогоднішній день спостерігаємо, що хвороба дуже швидко розповсюджується з вітром та комахами. Багато авторів схиляються до того, що швидкість розповсюдження напряму залежить від вітру. Основними переносниками інфекції є кровосисні комахи. Сам по собі на великі відстані вони не літають, але з вітром та тваринами здатні переміщуватись надзвичайно далеко. Саме тому основними економічними ризиками є заборона ввезення тварин із неблагополучних територій, адже основне переміщення збудника може відбуватися не в середині тварини, а на тварині, з кровосисною комахою, яка до цього вже поласувала кров’ю хворої худоби. Ризик поширення хвороби на сьогоднішній день є дуже великим. Не дивлячись на те, що наш орган з оцінки ризиків назвав його середнім, навіть незначним. Але, спостерігаючи розповсюдження інфекції, я б його оцінив як значний. Те, що зараз лише початок вересня, говорить про те, що попереду – ще місяць теплої погоди, а отже – ще місяць льоту мухи-жигалки, москітів, сліпаків, ґедзів та інших комах. Це дуже велика кількість часу, протягом якої ми можемо втратити контроль. Основними ризиками захворювання є його трансмісивність та векторність. Ми бачимо, що навіть в розвинутих країнах, де державні служби ветеринарної медицини працюють злагоджено і не переживали за останні 2-3 роки серйозних потрясінь, вони не встигають стримати розповсюдження хвороби. Єдине, що може зупинити хворобу вже всередині країни – це вакцинація.
– Як нодулярний дерматит може вплинути на експорт продуктів тваринництва з України? Як запобігти негативному впливові?
– Що стосується експорту, це дуже складне питання, і воно перетинається з питанням вакцинації. Вакцинувати чи не вакцинувати? І взагалі, чи є сенс у вакцинопрофілактиці? Я можу сказати одне: найкращий вихід – це, як завжди, золота середина.
Що я маю на увазі? На сьогоднішній день ми говоримо про реальну загрозу. Яким чином ця загроза може бути актуалізована або введена в дію законодавчо? Виключно тими органами, які визначають ступінь загрози. Це Держпродспоживслужба та Державна служба з надзвичайних ситуацій. Єдиним органом, який може об’єднати рішення цих служб, є Кабінет Міністрів України та Рада національної безпеки і оборони України.
Це питання має бути актуалізовано або Держпродсподивслужбою, або ДСНС на рівні Кабміну. Також необхідно ініціювати зустріч РНБО – їхнє рішення буде кінцевим.
Зустріч державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК) планується вже 5 вересня. Воно буде присвячене африканській чумі свиней, проте представники галузевих асоціацій будуть намагатися офіційно підняти питання протидії нодулярному дрематиту.
Що стосується експорту, якщо ми починаємо вакцинувати тварин, то кожна вакцинована тварина повинна бути внесена до Реєстру вакцинованих тварин. Тільки в цьому випадку ми зможемо зберегти за собою право експорту невакцинованих тварин, які також мають складати окремий реєстр.
Тільки в цьому випадку ми зможемо довести наш статус по нодулярному дерматиту. Це буде не одразу, а протягом 1-2 місяців, коли Україна доведе, що вона має реєстр щеплених тварин. До того ж, країни-імпортери, які завозять живу худобу з України, будуть вимагати від нас ще й серологічного або іншого контролю з боку компетентного органу. Це, звичайно, ляже на плечі українського бізнесу, тому що всі ці дослідження в лабораторіях є платними.
– Які заходи необхідно вжити? Яких ресурсів це потребуватиме? На що потрібно звернути увагу фермерам, відповідним службам тощо?
– Наразі держава немає ані ресурсів, ані розроблених заходів. Зараз тривають лише внутрішні перемовини і остаточного рішення на сьогоднішній день ще прийнято.
Про заходи можна говорити лише тоді, коли їх обговорення буде винесене на колегіальний орган, який і прийме рішення. Це має бути, як уже було сказано, або ДНПК, або Рада національної безпеки і оборони. Це єдиний шлях виведення питання загрози нодулярного дерматиту в офіційне русло.
– Чи необхідна вакцинація? В чому складність її проведення?
– Вакцина проти нодулярного дерматиту в Україні не зареєстрована. Які ресурси потрібні, щоб її ввезти та зареєструвати? Це може зробити й бізнес. На його запит Держпродспоживслужба дозволить ввезення незареєстрованої вакцини, якщо відповідне рішення щодо явної загрози буде прийняте ДНПК або РНБО. Інакше вакцина може бути завезена тільки з метою реєстрації, а це – дуже мала кількість доз, яка буде неефективна: її не вистачить для формування буферної зони з боку загрозливих територій. Тому завозити вакцину варто лише після винесення рішення про загрозу.
Оптимальна буферна зона – від 80 до 100 кілометрів, на якій щепляться та одразу ідентифікуються всі тварини. І щеплення, і ідентифікація мають бути проведені навіть у примусовому порядку, і в приватних господарствах це питання може стати соціальним. Саме тому це має бути крок від держави – зробити щеплення та ідентифікацію тварин для власних потреб у селянських дворах безкоштовною на цей період. Це також має бути рішенням ДНПК або РНБО та розпорядженням Кабміну з виділенням грошей через Резервний фонд. Загального та спеціального фонду на ці заходи не вистачить ні в Держпродспоживслужбі, ні в Державній службі з надзвичайних ситуацій.
Якщо рішення про вакцинацію буде прийняте, купувати вакцину зможе будь-хто. Наприклад, Асоціація виробників молока зможе закупити вакцину і звернутися до Лапи Володимира Івановича (голова Держпродспоживслужби – ред.), який, спираючись на рішення ДНПК, пропустить цю вакцину і чітко сформує план проведення щеплень.
Це вже необхідно робити зараз. Це не складно: треба зібрати робочу групу з 5-6 фахівців, кожен з яких відповідатиме за окрему ділянку в плані вакцинації. План вакцинації, розроблений ними, затверджує Головний ветеринарний інспектор ( це дозволяється в режимі надзвичайнох ситуаціхї) або ДНПК.
Якщо можна було б не щеплювати – це було б найкраще. Якщо ж ми щеплюємо тварин – ми створюємо обов’язковий реєстр та створюємо проблему з експортом. Якщо ж ми щеплюємо без реєстрації – ми фактично втрачаємо експорт до тих країн, які вільні від нодулярного дерматиту мінімум на 3 роки.
За матеріалами: Прес-служба ФАО