НОВИНИ

Чи інвестують аграрії у виробництво якісної продукції?

07.09.2016 16:59


За даними FAOSTAT, середня врожайність зернових культур в нашій країні відчутно нижча, ніж у основних конкурентів – США і Західної Європи. Зараз європейська норма врожайності пшениці становить 6 т / га, і такий збір не вважається чимось екстраординарним. В Україні ж середня врожайність за останні роки збільшилася несуттєво. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, в 2013-му середнє її значення для пшениці було 3,6 т / га, в 2014-му – 4, в 2015-му – 3,9 т / га. При цьому ще десять років тому валовий збір був на рівні 30 млн т, а в даний час і 60 млн т нікого не дивують.

Але наші рекордні збори засновані не на підвищенні продуктивності, а на збільшенні посівних площ, а так як сільгоспземлі не гумові, то найчастіше виробники просто роблять вибір на користь тих культур, експорт яких обіцяє більшу виручку.

Так, за даними Держстату, за підсумками 2015 року  в Україні в деяких сегментах виробництва круп відзначається істотне зниження виробництва. Наприклад, обсяги виробництва гречаної крупи в 2015-му скоротилися на 25% і склали 68,3 тис. Т (проти 90,9 тис. т. роком раніше і при внутрішній нормі споживання в 150 тис. т.). Також значно (-18%) скоротилося виробництво ячних круп (13 тис. т. проти 16 тис. т.). На 11% знизилося виробництво пшоняних круп (до 16,5 тис. т. проти 18,6 тис. т.). Причина проста – забезпечення внутрішнього ринку не є пріоритетним для виробників, а на зовнішніх ринках невисокий попит на гречку і ячку. Ось і йдуть посівні на користь соняшнику, сої, пшениці і рапсу.

Заяви про те, що Україна спокійно може збирати не 60, а 100 млн т зернових, обґрунтовані. Але для цього сільгоспвиробникам необхідно відмовитися від гонки за миттєвою вигодою і розвивати свій бізнес з урахуванням майбутніх перспектив, не економлячи на якісний посівний матеріал, вкладаючи кошти в будівництво елеваторів, оптимізуючи витрати на виробництво.

За даними Держстату, рентабельність виробництва продукції рослинництва за останній рік збільшилася з 29 до 50%, виробництва зернових і зернобобових – з 25 до 43%, овочів – з 16 до 47%.

При загальному спаді кредитування сектор АПК – єдиний, в який можна залучити фінансування на стороні. За даними НБУ, за 2015 р агропідприємства залучили понад 115,5 млрд грн кредитних коштів. Фінансова підтримка агрокомпаній за рахунок місцевих бюджетів склала в 2015-му 114,7 млн ​​грн. З державного бюджету 300 млн грн було спрямовано на здешевлення кредитів для агровиробників, які змогли на пільгових умовах залучити близько 7,8 млрд грн додаткових коштів. Ще 25 млн грн держава видала у вигляді кредитів фермерським господарствам.

За даними Держстату, за попередніми підсумками в 2015 р фінансовий результат до оподаткування підприємств від реалізації продукції сільського господарства і надання послуг у рослинництві і тваринництві склав 89,5 млрд грн прибутку (в 2014-му – 35,3 млрд), а рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва в цілому – 45,7% (в 2014 р – 26,3%). Погодьтеся, є можливості для зростання. Ось тільки кількість в якість ніяк не перейде.

У врожаї пшениці цього року, як і в попередніх, частка фуражної зернової в загальному валовому зборі традиційно переважатиме, в цьому, за деякими оцінками, дійде до 70%. Пшениця 2-го класу, яка використовується мірошниками, який рік в дефіциті. Вона становить лише 20% від загального валу врожаю цього року, і чи варто згадувати, що пшеницю 1-го класу багато виробників борошна не бачили багато років.

У цивілізованому світі битви за урожай давно виграють не на полях, а в тиші лабораторій. Секрет виняткової, недоступною нам врожайності і якісного зерна – в насінні і добривах. Інвестують аграрії в виробництво якісного посівного матеріалу? Ні, вони його закуповують за кордоном. Інвестує держава в подібні розробки? Теж ні, хоча з бюджету начебто справно фінансуються ціла академія аграрних наук і понад 20 університетів і академій. Мабуть, якщо і говорити про державну підтримку агробізнесу, то перш за все мова повинна йти про інвестиції в наукові розробки і дослідження. Але кажуть все частіше про дотації і преференції.

За минулий рік Україна відкрила вісім нових ринків для виробників агропродукції, але що ми цим ринкам запропонуємо? Уряд так і не вніс ясність в питання оподаткування аграріїв, роботи земельного ринку, супроводу інвесторів, розвитку технологій, захищеності активів, боротьби з корупцією. Численні державні програми і стратегії не відповідають ні на один з цих питань, і на галузевих форумах з року в рік озвучуються одні й ті ж проблеми, без перспектив їх вирішення.

За матеріалами: Укррудпром


Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: