1. На продажу олії Україна заробляє більше, ніж на програмуванні або транзиті газу.
У 2014/2015 маркетингових роках Україна експортувала 3,87 млн тонн соняшникової олії на 3 мільярди доларів, а українські айтішники заробили лише 2,5 мільярда. Навіть вартість газу, який перетік нашими трубами в ЄС, менша, ніж вартість соняшникової олії.
2. Українську олію купують в 117 країнах.
За підсумками минулого маркетингового року, найбільшими покупцями стали Китай, Індія, Італія, Іспанія та країни Близького Сходу.
3. Найбільше олію люблять в Аргентині.
В Україні споживається всього 20 % виробленої соняшникової олії, решта експортується в інші країни. Хоча ми – перші в світі з виробництва й експорту цього продукту, головні споживачі – аргентинці. На кожного жителя цієї країни припадає по 16,1 кг соняшникової олії на рік. А в Україні лише 10,6 кг.
4. Виробництво буде тільки зростати.
У новому сезоні очікується дефіцит ріпакової і пальмової олії, а виробництво соєвої скоротиться. Тому ще більше вітчизняної соняшникової відправиться за кордон. Сприятиме цьому зростання обсягу переробки.
5. На експорт олію відправляють у великих кораблях, а в пляшки розливають вже на місці.
Соняшникова олія йде на продаж з усіх портів України, але в основному з “Південного”, де в липні 2015 року відкрили новий завод. Розливають олію в пляшки вже в країні-покупниці.
6. Тому за кордоном вартість олії досягає $ 4 за літр.
У супермаркеті Walmart у Флориді (США) продають українську соняшникову олію за 3,98 долара за 1 літр (це 100 гривень!). Тому що там воно перестає бути сировиною, а стає продуктом з доданою вартістю, розлитим у пляшки, з витратами на доставку і маркетинг.
І це при тому, що мережа супермаркетів Walmart в Америці вважається бюджетною, тобто там найдешевші роздрібні ціни.
7. Прибуток від експорту отримують лише кілька власників.
Згідно з аналізом, найбільший експортер олії – компанія Kernel. Власником агрохолдингу є Андрій Веревський, завсідник списків “Форбса” зі статком у $ 667 млн в 2014 році. За нею йдуть американська Cargill і “Оліяр”, фірма львів’янина-мільйонера Івана Залізного. Лідерами виробництва нерафінованої соняшникової олії за вересень-лютий 2015/16 маркетингових років олії стали “Запорізький МЖК” і “Вінницький МЖК”, які належать Дмитру Сірих. Рафіновану олію найбільше виробляють “Дніпропетровський МЕЗ” і “Полтавський МЕЗ Кернел Груп”.
8. Виробництво соняшникової олії дає роботу 90 тисячам людей.
9. Українські сім’ї відмовляються від олії домашнього виробництва на користь рафінованої.
Рослинну олію в Україні використовують 97-98% сімей, 90% вважають за краще соняшникову. ЇЇ використовують для смаження, заправки салатів і приготування домашніх майонезів або консервів. Деякі українці купують натуральну нерафіновану олію жовто-помаранчевого кольору з приємним запахом. Однак більшість – 60%, і в основному це жителі великих міст – віддають перевагу рафінованій олії жовтого кольору без смаку і запаху. Споживання фабричної рафінованої соняшникової олії з кожним роком зростає, а частка олії домашнього виробництва знижується.
10. Щоб зробити літр олії, потрібно 14 соняшників.
У 2015 році в нашій країні було вироблено понад 11 млн тон насіння, а це – майже 3 млн літрів соняшникової олії.
11. Україна виробляє більше соняшникової олії, ніж оливкового у всіх країнах світу.
У 2014 році в Україні виробили соняшникової олії більше, ніж оливкового у всіх країнах світу разом узятих. 4,2 млн тонн соняшникової проти 3,2 млн тонн оливкової.
А ось два найголовніших факти, які важливо пам’ятати завжди: Україна виробляє більше всіх олії в світі, але отримує від цього менше прибутку, ніж могла б – бо ми поставляємо в інші країни сировину. Вже там її розливають в пляшки, звичайно, іноземні компанії, продають під чужими брендами, роблять промо, і іноземні компанії отримують більший прибуток. Навіть якщо наші експортери збільшать поставки, істотно ситуацію це не змінить. Про країну походження олії нагадує тільки дрібний шрифт на звороті етикетки, який майже ніхто не читає.
За матеріалами: BusinessViews