НОВИНИ

Чому в Україні не розвивається локальне виноробство

01.06.2021 11:07
70493567_2948608975165890_5095343024364322816_n-960x585


За 4 роки, відколи в Україні лібералізували мале виноробство, з’явилося лише 26 виробників. Що заважає розвитку галузі і як це змінити? Винороб-аматор, голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів, голова об’єднання “Агро-Продовольча Рада” Іван Слободяник розповідає про тонкощі ведення виноробного бізнесу. Про це повідомляє Економічна правда, пише agronews.ua.

Є на італійській Тосканщині маленьке смт, зветься Монтепульчано. Знамените пейзажами, історією, погребами і вином — Vino Nobile de Montepulciano. 

І туди їдуть туристи з усього світу, щоб випити саме того вина, милуючись заходом сонця. 

Ви не повірите, але в Україні повно своїх Монтепульчано. Не таких древніх звісно, але з не менш смачним вином. Чому ж тоді пересічний українець в крамницях шукає чилійське-іспанське-німецьке-французьке вино, а не локальне? 

Що не так з малим локальним виноробством?

Мале місцеве виноробство в Україні на законодавчому рівні — молоде, всього 4 роки. І за цей час таких виробників нараховується усього 26. Для порівняння — у Чилі їх 300, в Німеччині — 10 тис, в Іспанії 14 тис, а у Франції 27 тис. Отже щось держава робить не так. 

✅Забагато регуляції. Малі виробники скаржаться на надто бюрократизовану процедуру отримання ліцензії і щомісячну подачу звітності. 

Це той випадок, коли бізнес відкрити непросто, а вести ще важче. Хоча ліцензія і недорога (780 грн на рік), але для її отримання слід пройти 9 кіл пекла. Додайте до цього ще необхідність у щомісячній звітності і відчуєте, як наміри виробляти своє вино тануть.

✅Акцизні марки. Абсолютно радянський рудимент. Акцизна марка сама по собі не несе жодного навантаження на бюджет, оскільки коштує кілька копійок, а от вже поклейка цього папірця на пляшку тягне від 1 грн до 6 грн за одну марку. 

Оці гроші в бюджет не йдуть, але впливають на кінцеву вартість продукту. І до цього додається ще дуже складна форма звітування за це акцизування.

✅Використання для виготовлення вина лише винограду власного виробництва.

Українське законодавство дозволяє малим виноробам виробляти вино виключно з власно-вирощеного винограду, плодів чи ягід. Але проблема в тому, що майже усі фермери, хто вирощують виноград, вино робити не збираються. 

Вони продають врожай на переробку. Купувати його можуть тільки великі виробники, вони, відповідно, і ціни диктують. Конкуренції немає. Доходить до того, що фермеру вигідніше винищити виноградники, ніж вирощувати, а потім за безцінь збувати виноград. 

✅Застарілі національні стандарти розливу продукції виключно у скляну тару. Скло це — добре, але США, Велика Британія і навіть Франція дозволяють розливати вина і в банки з харчового алюмінію, і в кеги. 

Додаємо до цього ще й нульові мита на імпорт вина з ЄС, які почали діяти з цього року, і давайте визнаємо, що за таких умов в українських малих локальних виноробів шансів немає. Так не має бути. 

Як врятувати локальне виноробство? 

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкти №5306, і №5307, розроблені Національною радою реформ і галузевими асоціаціями. Малі винороби дуже розраховують на їх ухвалення. Документи без перебільшення дають чималий інструментарій виробнику.

✅Скасовують ліцензування малих виробників вина, замінивши ліцензії повідомленням контролюючого органу про початок здійснення діяльності. 

✅Скасовують акцизні марки для неігристих вин і зброджених напоїв, міцністю до 15% (за умови що етиловий спирт у готовому продукті має повністю ферментне походження). При чому, скасовується виключно необхідність нанесення марки, сам акцизний податок платиться. Такий принцип вже діє в Україні з пивною продукцією.

✅Дозволяють малому виноробу виготовляти вино з придбаного винограду (плодів і ягід), але виключно українського походження. 

✅Щомісячна звітність про обсяги діяльності замінюється щорічною. За несвоєчасне подання такого звіту передбачено штраф.

✅Дозволяють розливати вино і зброджені напої не тільки в скляну тару, а й в алюмінієві банки, а також кеги від 50-ти до 600 л.

✅Знімають обмеження на садіння виноградників для виноробства лише у виноробних місцевостях.

✅Дають доступ малим локальним виноробам до державної підтримки. 

Зараз обидва законопроєкти проходять парламентські комітети. Але вони потрібні не лише малим локальним виноробам, і навіть не всім, хто любить вино. 

Після їх ухвалення, а відповідно і дерегуляції галузі, ми об’єктивно очікуємо на бум локального виноробства в Україні, що призведе до доданої вартості, нових робочих місць і сплачених податків. Держава виграє, виробник виграє, споживач виграє.

Цей бум своєю чергою створить додаткову індустрію у вигляді винного, зеленого чи сільського туризму в різних куточках України. Бо в кожній українській області можна знайти своє Монтепульчано, якщо дати йому можливість і інструменти розвитку.

Читайте також: українське вино завойовує ринок Африки.



Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: