В Україні спостерігається дестабілізація ситуації на ринку мінеральних добрив, що спричинена загрозою виникнення дефіциту продукції та постійно зростаючими цінами на них. Чому так стрімко підвищуються ціни на міндобрива? Як стабілізувати ситуацію? І чого очікувати аграріям у 2022 році – далі у матеріалі AgroTrend, пише agronews.ua.
Через рекордне зростання ціни на газ, вартості електроенергії хіміки в усьому світі відчули на собі подвійний удар. З огляду на те, що 70-80% собівартості азотних добрив – це ціна газу, ще 10-15% – ціна електроенергії, стає зрозумілою причина зростання цін на міндобрива.
Наразі у діяльності хімічних підприємств пріоритетом є не збереження маржі, а хоча б збереження обсягів виробництва та забезпечення аграріїв доступними добривами на посівну.
“Виробники добрив не можуть змінювати вартість своєї продукції пропорційно зростанню собівартості енергоносіїв – аграрії просто не зможуть їх купувати. Адже мінеральні добрива займають близько 25-30% в їхній структурі витрат. Але без сумнівів ціна буде зростати”, – дає невтішний прогноз Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF.
Враховуючи всі ці фактори, аграрні асоціації України звернулися до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо товарної позики природного газу під виробництво добрив.
Як йдеться у зверненні, за останній місяць майже всі найбільші європейські виробники азотних мінеральних добрив повідомили про значне скорочення обсягів виробництва, що спричинено різким зростанням цін на природний газ та його дефіцитом.
Зокрема, компанія BASF скоротила випуск добрив на своїх заводах у Бельгії та Німеччині. Литовська компанія Achema скасовувала плани щодо запуску заводу, частково закрито виробництво на заводі OCI Geleen у Нідерландах, CF Industries закрила два своїх заводи у Великій Британії.
Надпотужний виробник добрив у ЄС – Yara International повідомила про 40% зниження свого виробництва. Borealis AG, що володіє виробничими потужностями в Австрії, Франції, Нідерландах та Бельгії, також повідомила про скорочення виробництва.
“Що стосується заводів Ostchem – ми продовжуємо працювати. Головне – виконання вже укладених угод з кінцевими споживачами нашої продукції. Для цього Черкаський «Азот» вийшов на 100% завантаження потужностей. Інші два заводи завантажені менше. Ми виробляємо обсяги пропорційно платоспроможному попиту”, – розповідає далі пан Арестархов.
На жаль, передумов для падіння цін на газ не спостерігається і відповідно для зменшення цін на добрива також. Навпаки – дуже велика вірогідність саме зростання цін на мінеральні добрива. Окрім того, ціна на аміак на світових ринках виросла до 900 доларів, що є абсолютним рекордом.
“В світі вже відчувається дефіцит міндобрив. Деякі країни обмежили вивіз добрив зі своїх території – Китай, РФ. Архітектура ринку змінюється, і Україні пощастило – у нас достатньо власних потужностей, щоб забезпечити власний АПК цією продукцією. Як мінімум, це стосується азотних добрив”, – відзначає експерт.
Нагадаємо про ситуацію 4-річної давнини. Тоді Уряд та МКМТ запровадили ембарго на ввезення російських добрив. Як результат – хімічна галузь почала рости з темпом +40% на рік, від чого усі були у виграші. Україна отримала приріст ВВП, покращився платіжний баланс через зменшення імпорту, динамічно розвивалися підприємства хімії, створювалися нові робочі місця. Хто втратив? Хімічна індустрія Російської Федерації та імпортери, які проштовхували російські добрива на українську територію.
Тож майбутнє не тільки української хімічної галузі, а й врожаю 2022 та розвитку АПК в цілому залежитиме від стратегії уряду, що має використати дієві механізми для стабілізації ситуації на ринку мінеральних добрив та стимулювання росту відповідних галузей.