Аграрії Черкащини у 2025 році зібрали 114 тисяч гектарів сої — це 91% від загальної площі.Через погодні умови комбайни в поля вийшли із запізненням, фермери фіксують зменшення врожайності, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Цьогоріч попит на сою знизився, розповів директор обласного департаменту агропромислового розвитку Роман Косенко.
Збір сої у 2025 році — справа не з легких через вологу та дощову погоду, розповів комбайнер Микола Кучеренко. Це його двадцять другі жнива: «Збираємо ввечері, доки небагато роси. Як волога велика, то ми ж не молотимо».
За словами комбайнера Ігоря Бевзенка, молотити цю культуру треба низько. А якщо вона буде волога — страждатиме не лише якість бобів, а й техніка:
«Коли дощі, багато води, то бадилля починає намотувати, тоді геть робота не йде і вимолот уже поганий».
Цьогоріч сою збирають у рекордно пізні строки, додав комбайнер. Зокрема, через дощовий вересень та жовтень:
«То не «дійшла» вона, була ще зелена, коли треба було заходить збирати. Коли достигла – пішли дощі, не дали «зайти» вчасно. Така трошки нестабільна погода».
Такою ж вона була і під час вегетаційного періоду культури. Тоді прохолодний червень змінила липнева спека, зазначив агроном Олександр Клименко: «Той короткий період, який у нас був у липні, він вплинув на подальшу закладку бобів».
Цьогоріч соя вродила негусто. Особливо та, що була без поливу, додав агроном:
«Та соя, яка була без зрошення, в цьому році ми отримали 12-15 центнерів з гектара, то на зрошенні ми отримали 25-27 центнерів з гектара».
У господарстві вчергове переконалися — вирощувати сою треба лише з поливом, тому з 2023 року відновлюють «Чорнявську меліоративну зрошувальну систему», уведену в експлуатацію майже 50 років тому. Останні 20 років вона фактично не працювала, розповів інженер-гідротехнік Микола Сухих:
«Проклали понад десять трубопроводів нових. Взяли участь у програмі «Агро», стали одним із переможців цієї грантової програми і отримали чотири дощувальні машини американського виробництва Valley із системами фертигації та дизельний генератор».
Тепер на господарстві разом із водою можуть вносити й рідкі добрива. Завдяки проєкту збільшили площу зрошення на 252 гектари, зазначив пан Микола: «Залежно від того, яку норму виливу замовлять агрономи для того, щоб пролити цю площу, швидкість машини буде або більшою, або меншою».
Різниця у врожайності сої, вирощеної з поливом та без нього, відчутна, розповів комбайнер Ігор Бевзенко:
«Дивимося по монітору, по гектарах. Ми вже вивчили де і як сипати, скільки з гектара в середньому».
За словами директора обласного департаменту агропромислового розвитку Романа Косенка, цьогоріч площа до збору сої складає 125 тисяч гектарів – на 59 тисяч менше, ніж торік. Усе через несприятливі умови вирощування та надвиробництво культури минулого року:
«Соя досить нещодавно мала попит і популярність. Зазвичай її переробляють на корми для тварин, на олію, але нині вона дещо втрачає позиції».
Аграрії засіяли площі більш привабливими для них культурами — соняшником, кукурудзою та пшеницею, зазначив пан Роман:
«Були весняні приморозки, і в момент цвітіння деяких культур теж були проблеми — не запилювалися, не можна було зайти деяким аграріям в поле, тому що дощило в певний період часу».
Цьогоріч очікують на середню урожайність 18,5 центнерів з гектарів — що на два центнери більше, ніж минулого року, додав Роман Косенко.