92-річна Халіма Гайфутдінова з села Беркет Ключ Черемшанскій району, незважаючи на поважний вік, і донині самотужки щороку вирощуючи добрі врожаї цибулі. Готується до городнього сезону вона і нині. Пише agroxxi.
“Коли почалася війна, мені було 13 років. Батька і брата забрали на фронт, а ми – п’ятеро дітей залишилися на руках хворої і сліпої мами, – розповідає Халима Ебі. – Благо, що у нас була годувальниця-корова. Днем я запрягала її на колгоспну роботу, а ввечері, повертаючись додому, доїла. Вона-то і врятувала нас від голодної смерті.”
Діяльна і працьовита Халима Ебі не звикла сидіти, склавши руки. Не пропускає жодного з п’яти намазів. Є у неї на подвір’ї і коза, яку доїть сама. Крім лука вирощує картоплю і часник.
“Город у мене великий, як його залишиш незасіяні? Бур’яном адже заросте. На городі ще лежить сніг, і все ж часу для сівби цибулі все менше, – говорить Халима Ебі. – Зараз весна рання, а значить і в город доведеться виходити раніше, ніж звичайно. Однак чіпати насіння поки зарано. Провіюють насіння перед самою посадкою, як тільки стане тепліше.”
За словами Халіми Ебі, обробіток цибулі для неї – неважке заняття. Посієш, кілька разів прорихлити міжряддя, а потім потрібно тільки прополювати бур’ян. У Татарстані грядки з цибулею не поливають.
А ще вона пов’язує з роботою на городі своє довголіття, здоров’я та гарний настрій. І це не дивно. Помірна праця на землі та споживання екологічно чистої городину, в тому числі великої кількості цибулі, – це справжній шлях до довгого здорового життя.