Запровадження нульових ставок імпортного мита на жито, овес, рис, гречку та просо потребує обґрунтування – про це йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради до поданого урядом законопроекту про внесення змін до Митного тарифу України № 3310, повідомляє Голос України. Про це пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Нині на жито, гречку та просо діє 20-відсоткове імпортне мито, на овес та рис – 5-відсоткове.
Натомість Кабмін пропонує внести зміни до Митного тарифу, встановленого Законом України “Про Митний тариф України”, і тимчасово (до 30 червня 2020 року) запровадити нульові ставки ввізного мита на вищезгадані культури. Такі послаблення на кордоні для цих товарів, за планами урядовців, зможуть запобігти “істотним ціновим коливанням” під час пандемії коронавірусу.
“У супровідних до проекту документах не наведено чіткого обґрунтування потреби застосування саме нульових ставок ввізного мита на поставки в Україну відповідної продукції, а не часткового зменшення рівня його митно-тарифного оподаткування. Водночас зниження надходження до державного бюджету від скасування ввізного мита на період дії закону може становити приблизно 1,9 млн грн”, – йдеться у повідомленні.
Зазначені втрати мають бути компенсовані від збільшення імпорту та надходжень від оподаткування внутрішніми податками господарських операцій із зазначеними товарами.
“Звертаємо увагу на необхідність дотримання вимог ч. 3 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу України щодо надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включно з відповідними розрахунками)”, – підкреслюють у повідомленні.
Тим часом у роздрібній торгівлі гречка подорожчала ще більше. Кілограмова упаковка в окремих столичних супермаркетах уже коштує 59 з лишком гривень.
“Про те, що з гречкою в цьому сезоні будуть проблеми, ми говорили майже рік тому, – прокоментувала ситуацію провідний експерт зернового ринку компанії «Украгроконсалт» Єлизавета Малишко. – Коли завершилася посівна, з’ясувалося, що площі на рекордно низькому рівні під гречкою. При тому, що врожайність була непогана, вал зібрали рекордно низький – через скорочення площ. Але були певні запаси гречки. Чому, власне, скорочувалися площі? Бо ціни падали, запаси були, і господарствам здалося, що просто невигідно її сіяти – всі розуміли, що ціна низька”.