Стаття після якої ви питимете тільки українське вино | AgroNews
        
        
        
        
        
        
              
              
        

        
        
        
        
      
        
              

        
        
    
    
        
        

Стаття після якої ви питимете тільки українське вино

17.jpg

Багато наших співвітчизників все ще упереджено ставляться до українського вина. Зокрема, від людей часто можна почути твердження, що наше вино не справжнє, бо його виготовляють з порошкового матеріалу.

Багато хто вважає, що краще придбати найдешевше чилійське чи європейське вино, ніж за ті ж гроші придбати пляшку українського, яке насправді буде мати вищий ґатунок.

Інформаційне агентство Agronews на початку вересня випала нагода відвідати виноробний завод «Коблево» на півдні України, який належить найбільшому алкогольному холдингу східної Європи Bayadera Group.

Поїздка прийшлася на сезон збору нового врожаю винограду. Завдяки цьому ми мали можливість на власні очі побачити процес виготовлення вина від заготівлі сировини до розливу готової продукції по пляшкам.

Після побаченого всі питання щодо того, чи є в Україні якісне вино власного виробництва, відпали. На заводі «Коблево»  все вино виробляється з натурального винного матеріалу, для переробки використовується сучасне імпортне обладнання, а лінійка продукції компанії складає більше ста найменувань.

Про те як народжується натуральне українське вино читайте у репортажі Agronews.

Безкраї поля винограду

Наше знайомство з виробництвом на заводі «Коблево» розпочалося рано вранці. За програмою організатори прес-туру доставили групу журналістів на виноградники компанії для безпосередньої участі в зборі урожаю. Плантації, як і сам завод, знаходяться на мальовничих околицях однойменного курортного містечка в Миколаївській області.

Картина, яка відкрилась перед нашими очима, була вражаючою. Доки ми їхали автобусом з готелю, вздовж доріг тягнулися безкраї поля винограду(виноградників), а вдалині виднілася смужка Чорного моря та Тилігульського лиману.

Прибувши до пункту призначення, нам видали технічні рукавички та секатори, за допомогою яких ми мали нагоду власноруч прийняти участь в зборі стиглого винограду.

А збирати дійсно було що. В Коблево цей рік  видався особливо врожайним - винограду вродило багато і він дуже якісний. Винороби не натішаться - вино з такого винограду вийде особливо смачним.

Від представника компанії, який нас супроводжував, ми дізналися, що Винний Дім Коблево вино виготовляє лише з натурального винограду, який збирається на власних виноградниках, загальною площею 2 500 га.

Виноград збирають руками сезонні працівники, або за допомогою сучасних французьких комбайнів.

Крім власного винограду на заводі переробляється виноград із плантацій місцевих фермерів. Вирощування винограду відбувається під контролем агрономів виробництва винного Дому Коблево. Загалом, за сезон завод переробляє 7-8 тисяч тонн власного винограду, а разом з фермерською сировиною - до 12,5 тисяч тон на рік.

Ми поцікавилися, чому нас привезли на збір винограду так рано. Виявляється, окремі сорти потребують збору врожаю в нічний та ранішній час - так вони зберігають свій аромат і корисні властивості.

Давні традиції

Після ознайомлення з процесом збору винограду, нашу групу відвезли безпосередньо на виробництво винного Дому Коблево.

На прохідній нас привітно зустріла головний технолог підприємства Тетяна Матвєєва. Вона провела для нас ознайомлюючу екскурсію по підприємству.

Свою розповідь пані Матвєєва розпочала з історичного екскурса. За її словами, виноробство в регіоні Коблево має давні традиції і бере початок з 1796 року, коли після полишення посади мера Одеси британський граф Томас Коблє вирішив зайнятися виноробством поблизу Одеси. Саджанці винограду для цього спеціально були завезені з Франції.

За словами Матвєєвої, історія самого винного Дому Коблево почалась з 1982 року із будівництва перших потужностей для переробки місцевого винограду, який знову почали активно культивувати в радянські часи. Своєї лінії розливу на підприємстві тоді ще не було - вироблений матеріал відправляли на інші союзні підприємства, зокрема до Мінського заводу шампанських вин.

Уперше розливати вина прямо на заводі почали лише в 1998 році. «В цьому році була придбана перша лінія розливу італійського виробництва, потужністю 3 тисячі пляшок на годину. На ринок алкогольних продуктів ми вийшли з асортиментом 5 найменувань. Але, тим не менш, на той момент підприємство зайняло свою нішу на ринку алкогольної продукції», - розповіла Матвєєва.

За її словами, з тих часів підприємством були суттєво обновлені сорти виноградів. «Якщо раніше в СССР популярними були сорти каберне, ркацителі і совіньон, то потім почали садити мускатні сорти винограду. З’явився ріслінг, більш легкі і ароматні сорти, які любить наш споживач», - відмітила Матвєєва.

Пресування та бродіння

Після короткого ознайомлення з історією підприємства Матвєєва перейшла до розповіді і наглядної демонстрації технологічних процесів. Спершу нас завели в цех переробки винограду.

Коли ми зайшли до приміщення, робітники як раз привезли чергову партію свіжого винограду на переробку. Прямо з вантажівок його вигрузили в спеціально обладнаний бункер. Там виноград за допомогою дробилки гвинтоподібної форми подрібнюється та відділяється від гребеня - гілочки, до якої кріпляться ягідки.

Далі насосна станція качає цю підготовлену сировину по двом системам, в яких виробництво вина йде за різними способами - по білому та по червоному.

«По білому способу ця дроблена ягода одразу надходить до преса попередньо заповненого азотом. Азот - це газ, який не вступає в реакції ні з якими органічними компонентами, але дозволяє не допустити окиснення винматеріалу та розвитку на його поверхні небажаної мікрофлори», - пояснила головний технолог виробництва.

У випадку створення вина по червоному способу технологія пресування інша. «Для того щоб із червоного винограду отримати червоне вино треба щоб бродіння йшло разом з шкіркою, тому що саме у ній знаходиться дуже багато корисних речовин, які відповідають за смак і колір. В такому випадку подрібнену ягоду із-під дробилки подають в ємкості – вініфікатори», - пояснила Матвєєва.

В цих ємностях виноматеріал постійно перемішується, адже для отримання насиченого червоного кольору вина потрібно, щоб м’якоть, яка під дією природної вуглекислоти піднімається на поверхню, була постійно занурена в виноградний сік.

На цій стадії з виноматеріалу також вилучають кісточку, яка поступово осідає на дно ємностей, в яких вона знаходиться.

На цій же стадії перед пресуванням відбувається охолодження винограду за допомогою системи охолодження до 16-18 градусів, щоб максимально зберегти аромат.

Народження вина

У бродильному відділі, куди ми потрапили далі, безпосередньо відбувається процес народження вина.

«Тут із виноградного соку ми отримуємо вино, це відкрите бродильне відділення. Що таке процес бродіння? Виноградний сік сам по собі містить органічний цукор і глюкозу. А дріжджі, які додаються у сік, за своєю природою з’їдають цукор, в результаті чого виникає етиловий спирт. Тому коли дріжджі з’їдають весь цукор ми отримуємо молоде сухе вино», - пояснила головний технолог.

Вона повідомила, що на відміну від виготовлення вина в домашніх умовах, де для бродіння використовують природні дріжджі, які є на шкірці винограду, у фабричних умовах застосовують чисту культуру дріжджів.

«У виробничіх умовах у виноград одразу додають сірчастий ангідрид, щоб вбити ту мікрофлору, яка є на винограді і тоді ми уже в вино додаєм чисту культуру дріжджів, які спеціально виведині науковцями, спеціально під окремий вид вина. Ми знаємо, що у нас бродіння піде саме в тому напрямку, який нам потрібен, тому що дріжджі чисті», - зазначила Матвєєва.

Вона повідомила, що дріжджі для виробництва вина підприємство замовляє у Європі у провідних виробників.

Місце для зберігання

Наступними об’єктами, які ми відвідали, стали сховища для вина. За словами Матвєєвої, загальний парк ємностей для зберігання вина на підприємстві складає 20 млн літрів. На заводі є два сховища - критого та відкритого типу.

Перше з них було побудоване в 1982 році і є найстарішим на підприємстві. На території сховища природний мікроклімат, нема кондиціювання, лише вентиляція. Тут температура літом не піднімається вище 21 градуса, взимку не опускається нижче 14 градусів.

 

«Тут ми зберігаємо сухі вина. Зараз мабуть, у половину першого ряду цистерн закачане молоде вино, далі – це ті вина, які ми будемо розливати весь вересень, жовтень, листопад і січень. Ми поступово передаємо вино на розлив і знову наповнюємо ємкості молодим вином, тут кожна ємність по 50 тон, або по 5 тис далл, вони всі емальовані і таких ємностей тут 103 штуки», - повідомила Матвєєва.

Відкрите сховище знаходиться на вулиці, в ньому зберігаються кріплені вина.

Уже у самій назві кріплене вино є принцип його приготування – коли починається бродіння зменшується кількість виноградного цукру і збільшується кількість спирта в певний момент ми додаємо спирт -ректифікат вищої очистки. Тобто ми зупиняєм бродіння, дріжджі помирають при такій міцності, але при цьому вино виходить і міцне і солодке, тому що цукор залишився виноградний», - повідомила технолог.

Вона відзначила, що в відкрите сховище у цьому році вже закачане молоде мускатне вино нового врожаю. За словами технолога, на відміну від сухих вин - які починають розливати з 1 січня наступного року після збору врожаю, кріплені десертні вина - лише через рік після приготування.

Матвєєва повідомила, що за технологією виробництва кріплені вина мають піддаватися перепадам температур.

«Ми ці вина зберігаємо на вулиці, і вони піддаються природній температурній обробці. Літом це спека більше 40 градусів, зимою – це морози нижче 25 градусів. За цей період вино формується, зріє», - розповіла спеціаліст.

Розливний цех

Останьою локацією, яку ми відвідали стала святая святих підприємства - розливний цех. Розлив вина відбувається в стерильних умовах, і тому, щоб зайти до зали нас вдягли в спеціальні халати та шапочки.

Як розповіла Матвєєва, вино на заводі розливають лише в нову пляшку вітчизняного виробництва. Процес розливу починається з надходження пляшки в розливний цех із склада порожньої склотари. Пляшки в автоматичному режимі ополіскуються в підготовленій воді. Далі пляшка надходить на розливний автомат, де наповнюється вином за рівнем.

Після цього в автоматичному режимі пляшка закупорюється корковою пробкою португальского виробництва і потім вже йде на оформлення етикеткою.

Матвєєва повідомила, що за восьмигодинну зміну лінія розливає приблизно 30 тисяч пляшок. Робота йде у три зміни цілодобово.

Асортимент більше ста найменувань.

Звичайно, екскурсія не буда б повною без дегустації готової продукції. За словами Матвєєвої, не дивлячись на давню історію Винного Дому Коблево - це сучасне підприємство, яке йде в ногу з прогресом в виноробстві.

«Ми співпрацюємо з різними компаніями, у нас були консультанти з Італії, які ділились з тим, яке вино зараз в моді у Європі. На даний момент у нас асортимент більше 100 найменувань і в нашому портфелі є і сухі, напівсухі, напівсолодкі, міцні, десертні, ароматизовані, білі, червоні, рожеві вина, ми йдемо за споживачем, що хочеться споживачу, те робимо і ми», - зазначила вона.

Під час дегустації нам було презентовано декілька десятків різної продукції, адже спробувати все одразу просто неможливо. Серед представлених найменувань - сухе, напівсухе, солодке та креплені вина як купажні так і сортові, а також вермути, шампанське та молоде вино. Кожному учаснику дегустації прийшлося до вподоби своє вино.

Але безперечною родзинкою дегустації стали вина лінійки «Резерв», яке виготовляють із сортового винограду. За словами Матвєєвої, це вино для справжніх поціновувачів і гурманів.

«Саме для такого вина виноград на плантаціях підприємства збирають вночі. Адже наукою доведено, що саме в цей період виноград максимально акумулює всі ароматичні та смакові речовини, тому що виноград спить і не втрачає свою енергію на життєдіяльність», - відзначила вона.