Підвищення стандартів якості: чи проштовхне Україна свою картоплю до Євросоюзу | AgroNews
        
        
        
        
        
        
              
              
        

        
        
        
        
      
        
              

        
        
    
    
        
        

Підвищення стандартів якості: чи проштовхне Україна свою картоплю до Євросоюзу

kartof.jpg

Галузева асоціація картоплярів у співпраці з вітчизняними науковцями підготувала проект нормативних змін для приведення вітчизняного законодавства щодо якості насіннєвої картоплі до вимог Європейського Союзу. Документ передано на розгляд Міністерству аграрної політики та продовольства України, яке має затвердити його своїм наказом.

Україна з 2004 року рішенням Єврокомісії позбавлена права експортувати бульбу до ЄС через невідповідність продукції європейським фітосанітарним нормам.

Про те, що будуть означати нововведення щодо насіннєвого матеріалу для українських виробників картоплі, а також про роль новацій у поверненні України на європейський ринок читайте у матеріалі Agronews.

Зміни з одним зауваженням

Робота щодо гармонізації європейських та українських стандартів щодо картоплі ведеться в рамках взятих нашою країною зобов’язань перед ЄС. Для вирішення цього питання Міністерство агрополітики звернулося по допомогу до Української асоціації виробників картоплі (УАВК). Результатом майже дев’ятимісячної роботи стали два проекти директив, які були підготовлені залученими асоціацією до роботи фахівцями Інституту картоплярства НААН України.

Підготовлений пакет документів містить порівняльні таблиці європейської директиви 2014/20/ЄС «Про визначення класів базової та сертифікованої насіннєвої картоплі Союзу та умов і позначень, що застосовуються до таких класів» до чинного в Україні ДСТУ 4013:2001 та директиви 2014/21/ЄС «Про визначення умов мінімальності та класів Союзу добазової насіннєвої картоплі» – до ДСТУ 8243:2015.

До порівняльних таблиць подано рекомендації вітчизняних науковців, які неодноразово узгоджувалися з виробниками насіннєвої картоплі під час засідань спеціально створеної робочої групи.

Також Мінагропроду передали готові тексти проектів документів і пояснювальні записки з обґрунтуванням позицій українських картоплярів.

За словами голови УАВК Оксани Руженкової, запропоновані зміни де в чому послаблюють вимоги до насіннєвої картоплі в Україні, через те, що на сьогодні вітчизняні ДСТУ по багатьох питаннях щодо наявності в них карантинних організмів жорсткіші, ніж європейські.

Зокрема, вона повідомила, що українські картоплярі погодилися дозволити мінімальний вміст у насіннєвій картоплі інфекції парші, «хоча раніше ми мали прецеденти, коли з Європи надходили партії насіння забруднені цією хворобою і виробники мусили пасувати перед натиском європейців, не маючи змоги повернути неякісне з точки зору українця насіння». Тепер подібне послаблення для європейських насіннєвих компаній зроблено.

За інформацією Руженкової, єдина позиція, яку хочуть відстояти українські виробники картоплі, – це вимога щодо збереження чинних в Україні репродукцій розмноження насіння картоплі.

«Існують різні рівні репродукції, тобто отримання вихідного селекційного матеріалу від селекціонера: супер-супер еліта, супер еліта, еліта, перша, друга репродукції і так далі. В Європі дозволяється на кожній з цих репродукцій розмноження насіннєвого матеріалу по 5-6 років. За наших погодно-кліматичних умов картопля дуже швидко вироджується. Це специфіка наших ґрунтів, погодних умов і самого вихідного матеріалу, який пропонується іноземними компаніями до розмноження безпосередньо в Україні. На жаль, в Мінагропроді не мають бажання чути виробників, вважаючи за необхідне повністю запозичити європейську практику, нехтуючи вітчизняними реаліями. Наш варіант містить лише одне зауваження – замість 5-6 років розмноження кожної репродукції картоплі, закріпити по одному року. Саме така вимога є чинною і відмовлятися від неї, на думку провідних виробників і фахівців галузі ні в якому разі не можна», - повідомила Руженкова в коментарі Agronews.

За її словами, подібна ситуація з картоплею має місце в інших країнах, які знаходяться поруч із Україною – Білорусі, Росії, Болгарії, Румунії.  Дві останні гармонізували європейське законодавство з обумовленням своїх особливостей виробництва.

Без експортних перспектив стандартизація не потрібна

За словами Руженкової, нововведення щодо якості, насіння самі по собі не здатні змінити ситуацію на українському ринку картоплі. Вона повідомила, що на сьогодні українські виробники не поспішають сертифікувати свою продукцію, адже це нічого їм не приносить, окрім додаткових витрат.

«Виробники не просять цих сертифікатів, бо абсолютно не мають від цього зиску, на жаль. Дотримання цієї прозорості не вимагають ні супермаркети, ні перекупники, та й експорту фактично немає, а в держави, як купують українську картоплю також не на стільки ринково просунуті і не опікуються питаннями сертифікації, бо зосереджуються на товарності популярних у їхніх країнах сортів. Виходить, що саме господарство, яке займається репродукцією сертифікованого насіння, робити це здебільшого для підтримання власної репутації, статусу сертифікованого господарства, але ніякого зиску від цього не отримує», - зазначила вона.

Голова УАВК повідомила, що на сьогодні в Україні функціонує лише десять господарств, які вирощують сертифіковану насіннєву картоплю.

За словами Руженкової, ситуація могла б змінитися, якби існувала більш чітка перспектива виходу на європейські ринки картоплі.

«Саме через це українські картополярі не мають чіткої мотивації для роботи з сертифікованим насінням. Якби у нас тотально було впроваджено стандарт GlobalGAP (необхідний для виходу на європейський ринок – ред.), якби у нас чітка перспектива виходу на європейські ринки існувала, бодай для поставок картоплі на переробні підприємства, то можливо, знайшлись би декілька господарств, які почали більш ретельно ставитися до роботи і з сертифікованим насінням, і сертифікованими пестицидами, і добривами», - відзначила вона.

Руженкова  повідомила, що в Україні на сьогодні лише два господарства з лав УАВК працюють за GlobalGAP – це компанії ПП «Імпак» (ТМ «Овочиста») та ТОВ GREEN GUILD group (ТМ «Вовка-Морковка», «Наші овочі»).

Чи буде відмінено заборону на експорт до ЄС

З 2004 року в Євросоюзі діє директива, яка забороняє поставки картоплі з країн, продукція в яких не відповідає фітосанітарним нормам ЄС. До таких країн належить і Україна. Європейців не влаштовує, що в Україні поширені такі захворювання картоплі як нематода і рак картоплі.

Руженкова повідомила, що приведення до європейських стандартів якості насіннєвої картоплі є свого роду «першою сходинкою для України, після якої можна буде думати про поновлення експорту у Європу».

«На горизонті ще декілька директив по товарній картоплі. Їх років через два можна буде адаптувати до вітчизняних реалій. Лише після цього виникне прецент виходу на європейський ринок», - повідомила вона.

Голова асоціації відзначила, що пришвидшити цей процес на сьогодні не можна, тому що європейське законодавство також не є сталим. «Тобто ми його можемо зараз зробити, але який сенс, якщо воно через півроку зміниться? Дуже логічно, що все почалося з насіннєвої картоплі, тому що будь-який аграрний бізнес починається з якісного насіння».

За її словами, для того, щоб процес відміни заборони експорту до ЄС зрушив з місця крім гармонізації законодавства треба, щоб склалися інші умови.

«Спочатку треба внести всі зміни до законодавства. Далі треба, щоб з’явилися підприємства, які захочуть експортувати до Європи, захочуть привести свій виробничий процес до високих стандартів. Вони мають знайти контракти на поставку картоплі до Європи і мати можливість виконати їх», - відзначила вона.

«Коли у нас буде зроблена уся гармонізація, підприємства будуть мати контракти от тоді вони повинні тиснути на державу, яка дуже повільно, можливо, за рік чи за півтора вирішить це питання, надіславши запит до Єврокомісії, щоб вона викликала сюди інспекторів, які перевірять українські господарства, підтвердять, що у них дійсно високий агрономічний рівень, сховища, є простежуваність продукції «від лану до столу». Тільки після цього, можливо, питання зрушиться з мертвої точки», - відзначила вона.

Руженкова додала, що для відновлення експорту у ЄС Україні також треба буде мати свого вітчизняного трейдера, який буде здатним обслужити ці контракти.

На її думку, цим трейдером цілком може стати компанія «Агріко Україна». За словами Руженкової, це підприємство вже цього року отримало контракт від голландських колег на поставку картоплі до європейських країн не членів ЄС. Голландці звернулися до української компанії, бо не можуть виконати свої зобов’язання перед клієнтами через неврожай картоплі у Європі через посуху.

Однак українському представництву всесвітньо-відомої компанії вкрай складно самостійно вирішити це питання, бо картоплю до замовників треба везти транзитом через територію ЄС, а державні органи не поспішають допомогти в виписуванні алгоритму подібних поставок, відзначила Руженкова.

«Самотужки прорвати європейську облогу нереально. А жаль. Це був би справжній шанс для українських картоплярів», - резюмувала вона.