АГРО-БЛОГ

Держреєстратори зобов’язані вносити виправлення до реєстрів у разі наявності помилки

24.08.2020 10:15
117893113_650817325849806_2853940113726513117_n

Державні реєстратори зобов’язані вносити виправлення в Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно у разі наявності помилки (КАС/ВС у справі №806/2426/18 від 05 травня 2020 р). Про це розповідає в агро-блогі AgroNews.UA  юрист  Ірина Бердниченко.

Фабула судового акту: Помилки у Державному земельному кадастрі та, як результат, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на сьогодні є типовим явищем.

Серед найпоширеніших – технічні помилки, допущені органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, зокрема описки, друкарські, граматичні, арифметичні чи інші помилки.

Законодавством України передбачено механізм внесення виправлень допущеної технічної помилки, зокрема у разі виявлення її фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру.

В такому випадку, заінтересована особа письмово повідомляє про виявлення такої помилки Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей.

Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Проте, в більшості випадків, державні реєстратори відмовляються вносити будь-які виправлення у відомості реєстрів, обґрунтовуючи відмову відсутністю у них технічної можливості.

Натомість, касаційний суд прийшов до висновку, що у разі наявності допустимих, достовірних та достатніх доказів, які підтверджують право власності на земельну ділянку особи, остання має право вимагати у відповідних органів внесення змін до реєстрів, так як допущення технічних помилок суб’єктом владних повноважень фактично позбавляє власника можливості реалізувати своє право розпорядження земельною ділянкою.

Також судом встановлено, що так як відомості до Державного реєстру прав вносяться на підставі помилкових відомостей, що були внесені до Державного земельного кадастру, суди можуть виходити за межі позовних вимог та зобов’язувати відповідний орган державної реєстрації прав на нерухоме майно, після виправлення помилки у кадастровому номері земельної ділянки, провести державну реєстрацію права власності та іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку за позивачем відповідно до документів, що підтверджують його право власності.

Касаційний адміністративний суд акцентував увагу, що у разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Фактичні обставини справи: До суду звернулася особа з вимогою визнати дії територіального органу Держгеокадастру щодо відмови у виправленні кадастрових номерів на земельну ділянку незаконними, зобов’язати виправити помилку у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, а також зобов’язати орган державної реєстрації провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, після виправлення помилки, за позивачем.

Позивач, на підставі розпорядження виконавчого органу влади, отримав у власність земельну ділянку, що підтверджується Державним актом від 8 вересня 2009 року.

21 жовтня 2015 року на підставі акту було внесено запис щодо визначення права власності на вказану земельну ділянку.

В свою чергу, 26 листопада 2015 року до поземельної книги було внесено запис щодо становлення права власності на земельну ділянку за таким же кадастровим номером на іншу особу.

Встановлено, що орган який на той момент був уповноважений видавати державні акти та присвоювати кадастрові номери земельним ділянкам провів дублювання кадастрового номеру та видав два різні державні акти на право власності на земельну ділянку двом суб`єктам речових прав на нерухоме майно.

Для врегулювання та приведення у відповідність даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, виправлення допущених суб’єктом владних повноважень помилок, позивач звернувся до територіального органу Держгеокадастру та, відповідно, органу державної реєстрації, проте отримав відмову.

Не погоджуючись із діями відповідачів позивач звернувся до суду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, позов задоволено частково.

Касаційний суд прийшов до висновку, що зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.


Аналізуйте судовий акт: Зобов’язати надати дозвіл на розробку проекту землеустрою не є втручанням у дискреційні повноваження органу ( КАС/ВС у справі №825/2228/18 від 02 липня 2020 року)

У разі формування земельних ділянок шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки, і зміні при цьому їх цільового призначення, розробляється технічна документація із землеустрою (ВС/КАС: у справі №802/1539/17-а від 04 травня 2020 р.)

При придбанні будівлі до покупця НЕ переходить право власності на земельну ділянку, на якій ця будівля знаходиться, якщо таке право НЕ було оформлено продавцем до її продажу (ВС/КЦС у справі № 127/10011/18 від 19 травня 2020р.)

Договір оренди землі вважається укладеним та розпочинає свою дію з моменту державної реєстрації такого договору, а не з моменту нотаріального посвідчення чи підписання сторонами (ВП/ВС у справі № 322/1178/17 від 15 січня 2020р.)

Орган Держгеокадастру НЕ має право відмовити у затвердженні проекту землеустрою з/д, яка приватизується, з будь-яких підстав, якщо такий проект погоджено у порядку встановленому ст. 186-1 ЗК України (ВС/КАС, № 820/4852/17 від 30 жовтня 2018р.


ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2020 року

Київ

справа №806/2426/18

адміністративне провадження №К/9901/5281/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області,

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Попової О.Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Смілянця Е.С., судді Залімського І.Г., судді Сушка О.О.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (відповідач 2) про визнання дій Коростенського відділу головного управління Держгеокадастру щодо відмови у виправленні кадастрових номерів на земельну ділянку площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва неправомірними та зобов`язання Коростенського відділу головного управління Держгеокадастру безоплатно, шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі, виправити помилку у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, власником якої відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язання відділу державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради провести державну реєстрацію права власності та іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, власником якої відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року є ОСОБА_1 після виправлення помилки за фізичною особою ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Коростенського відділу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у виправленні кадастрових номерів на земельну ділянку площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов`язано Коростенський відділ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у відповідності до пункту 157 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, виправити помилку у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, власником якої відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року є ОСОБА_1 ; зобов`язано Відділ державної реєстрації Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, після виправлення Коростенським відділом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області помилки у кадастровому номері земельної ділянки площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради, провести державну реєстрацію права власної та іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку за ОСОБА_1 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відомості до Державного реєстру прав були внесені разом із помилковими відомостями щодо кадастрового номеру земельної ділянки та вказані дії унеможливлюють реалізацію позивачем свого права власності на земельну ділянку, а тому, вийшовши за межі позовних вимог, суд зобов`язав Відділ державної реєстрації Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області після виправлення Коростенським відділом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області помилки у кадастровому номері земельної ділянки площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради, провести державну реєстрацію права власності та іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку за ОСОБА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач 2 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що, зважаючи на норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також беззаперечного факту, що державний реєстратор не має технічної можливості внести будь-які зміни до відомостей ДЗК про власників (користувачів) земельних ділянок після надходження інформації з Державного реєстру речових прав, задовольнити запит ОСОБА_1 , у частині внесення змін до Державного земельного кадастру про власника земельної ділянки за кадастровим номером 1822382800:05:000:0130 є неможливим.

Позиція інших учасників справи

Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача 2 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Касаційна скарга надійшла до суду 25 лютого 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №806/2426/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів, однак у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання та заявленим клопотанням відповідача-1 від 27 березня 2020 року, протокольною ухвалою суду від 21 квітня 2020 року постановлено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 4 червня 2008 року №394 є власником земельної ділянки площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010921000026.

Згідно із планом меж земельної ділянки, затвердженим управлінням Держкомзему Коростенському районі, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 1822382800:05:000:0130.

Відповідно до поземельної книги кадастровий номер земельної ділянки №1822382800050000130, 21 жовтня 2015 року було внесено запис №003 щодо визначення права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року.

Також, згідно розділу 3 поземельної книги 26 листопада 2015 року було внесено запис №004 щодо становлення права власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 1822382800:05:000:0130 за ОСОБА_3 . Внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно: дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно – 4 листопада 2015 року; реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав – 11907984; відомості про орган державної реєстрації прав – Коростенське міськрайонне управління юстиції Житомирської області.

Із наявної у матеріалах справи копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770171 від 9 грудня 2009 року встановлено, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 18 серпня 2006 року №328 є власником земельної ділянки площею 3,6938 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010821000021.

Відповідно до плану меж земельної ділянки, затвердженим Коростенським районним управлінням (відділом) земельних ресурсів, вказаній земельній ділянці також присвоєно кадастровий номер №1822382800:05:000:0130.

23 лютого 2018 року позивач зверталась із заявою до відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою щодо виправлення помилково занесених даних до реєстру кадастрових номерів щодо земельної ділянки за кадастровим номером №1822382800:05:000:0130, оскільки відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_1 .

Відділ у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області листом вих. №С-23/0-0.17-37/143-18 від 19 березня 2018 року повідомив позивачу, що відповідно до відомостей Держаного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 1322382800:05:000:0130 була зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 (державний акт: серія та номер ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року реєстраційний номер: 010921000026 .

В порядку інформаційної взаємодії органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав, 4 листопада 2015 року за реєстраційним номером земельної ділянки у Державному реєстрі прав 11907984 від Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, надійшла інформація про реєстрацію права власності на дану земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 . Рекомендовано, для внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, стосовно власника земельної ділянки, звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно для виправлення даної помилки.

З урахуванням наданої відповіді, позивач звернулась із заявою на ім`я міського голови міста Коростеня щодо надання роз`яснень про можливість процедури виправлення або скасування запису про право власності в державному реєстрі речових прав та в державному земельному кадастрі у зв`язку із дублюванням кадастрового номеру у щодо двох різних земельних ділянок, а також щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером №1322382800:05:000:0130.

Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області листом вих. №02-16/621 від 17 квітня 2018 року повідомив позивачу, що 4 листопада 2015 року відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, а саме державним реєстратором Лонська Л.С. було проведено державну реєстрацію права власності та іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з кадастровим номером 1822382800:05:000:0130 за фізичною особою, а саме ОСОБА_3 . Підставою виникнення права власності на дану земельну ділянку державний реєстратор вказав державний акт на право власності на земельну ділянку серія, номер: ЯГ 770171 від 9 грудня 2008 рік, видавник: Коростенський районний відділ земельних ресурсів Житомирської області, в якому й прописано даний кадастровий номер земельної ділянки.

Згідно поданої копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія, номер ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року, видавник управління Держкомзему у Коростенському районі, встановлено, що даний орган який на той момент був уповноважений видавати державні акти та присвоювати кадастрові номери земельним ділянкам провів дублювання кадастрового номеру, а саме 1822382800:05:000:0130 та видав два різні державні акти на право власності на земельну ділянку двом суб`єктам речових прав на нерухоме майно.

По даним публічної кадастрової карти України та листа відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підтверджується, що даний кадастровий номер присвоєно земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності. Для врегулювання та приведення даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру у відповідність та виправлені допущених помилок рекомендовано позивачу звернутися до суду для винесення рішення суду про скасування запису права власності та іншого речового права, права оренди земельної ділянки за ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із діями відповідачів позивач звернулась із позовом до суду.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України “Про Державний земельний кадастр” від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі – Закон №3613-VI).

Частиною першою статті 1 Закону №3613-VI передбачено, що кадастровий номер земельної ділянки – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до статті 6 Закону №3613-VI ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3613-VI у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону №3613-VI у разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Частиною третьою статті 37 Закону №3613-VI визначено, що виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону №3613-VI виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Положеннями частини п`ятої статті 37 Закону №3613-VI передбачено, що виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

У відповідності до частини шостої статті 37 Закону №3613-VI інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначено постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру” від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі – Порядок №1051).

Згідно із пунктом 3 Порядку №1051 Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях.

Документи в паперовій формі, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру, довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), кадастрові плани земельних ділянок та інші документи створюються шляхом роздрукування їх електронної (цифрової) форми за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Відповідно до пункту 138 Порядку №1051 помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 року та перенесені до Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 157 Порядку №1051 у разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою) зазначений орган у п`ятиденний строк з моменту виявлення помилки:

1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30;

2) безоплатно виправляє помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі;

3) письмово повідомляє про це власникам, користувачам відповідної земельної ділянки за формою згідно з додатком 31.

Відповідно до пункту 158 Порядку №1051 помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, підлягають виправленню у Державному земельному кадастрі після їх виправлення у відповідних кадастрах та інформаційних системах.

Положеннями пункту 159 Порядку №1051 передбачено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, заінтересована особа письмово повідомляє про це відповідному територіальному органові Держгеокадастру згідно з додатком 39.

До повідомлення додаються документи, що підтверджують помилки та їх характер.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі – Закон №1952-IV).

Частиною першою статті 2 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі – державна реєстрація прав) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом другим частини першої статті 4 Закону №1952-IV передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Частиною першою статті 26 Закону №1952-IV визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом “в” пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону №1952-IV у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом “а” пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Так, судами попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановлені наступні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

4 листопада 2015 року за реєстраційним номером земельної ділянки у Державному реєстрі прав 11907984 від Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, надійшла інформація про реєстрацію права власності на дану земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року, видавник управління Держкомзему у Коростенському районі, встановлено, що орган, який на той момент був уповноважений видавати державні акти та присвоювати кадастрові номери земельним ділянкам провів дублювання кадастрового номеру, а саме: 1822382800:05:000:0130 та видав два різні державні акти на право власності на земельну ділянку двом суб`єктам речових прав на нерухоме майно.

По даним публічної кадастрової карти України та листа відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підтверджено, що даний кадастровий номер присвоєно земельній ділянці, яка належить на праві особистої приватної власності позивачеві.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером №1822382800:05:000:0130 підтверджено сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, однак, внаслідок допущення технічних помилок відповідачем позивач фактично позбавлена реалізувати своє право розпорядження вказаної земельної ділянки як її власник.

На численні звернення позивача вказані перешкоди у реалізації позивачем свого права власності, які виникли з вини суб`єкта владних повноважень, відповідачем в позасудовому порядку усунуто не було.

У зв`язку із чим, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Коростенського відділу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у виправленні кадастрових номерів на земельну ділянку площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є обґрунтованими та підлягали задоволенню.

Враховуючи той факт, що відомості до Державного реєстру прав були внесені разом із помилковими відомостями щодо кадастрового номеру земельної ділянки та вказані дії унеможливлюють реалізацію позивачем свого права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції правомірно, відповідно до статті 9 КАС України, вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав Відділ державної реєстрації Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, після виправлення Коростенським відділом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області помилки у кадастровому номері земельної ділянки площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради, провести державну реєстрацію права власності та іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку за ОСОБА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 8 вересня 2009 року.

Доводи касаційної скарги, що державний реєстратор не має технічної можливості внести будь-які зміни до відомостей ДЗК про власників (користувачів) земельних ділянок після надходження інформації з Державного реєстру речових прав, задовольнити запит ОСОБА_1 , у частині внесення змін до Державного земельного кадастру про власника земельної ділянки за кадастровим номером 1822382800:05:000:0130 є неприйнятними, оскільки зазначене не відповідає вимогам статті 37 Закону №1952-IV в частині щодо виправлення помилки в реєстрі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341345349350355356359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко


Читайте також: суди надають дозволи на розробку проекту землеустрою швидше, ніж органи влади: нова судова практика.


Читай нас також у Viber та Telegram, поширюй новину на своїй сторінці:
Поширити: