Європейський досвід: сільське господарство по-баварськи  Скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних: аргументи прибічників Від сировинної України до інноваційної  Чи будемо з врожаєм: як затяжна зима вплинула на посівну 2018  Чорніше чорного: найдорожча курка несе чорні яйця  Європейський досвід: сільське господарство по-баварськи  Монополія на ринку азотних добрив призводить до значних втрат аграріїв Вільна ніша – як заробити на вирощуванні ожини   Українські аграрії використовуватимуть передові технології захисту рослин  7 лайфхаків, як вберегтися від аграрного рейдерства  Чи бути українському равлику в шоколаді? Добре там, де нас немає, або історія успіху оливкового бізнесу Чи не ворог держава українському фермерові?  Відгодівля та переробка ВРХ: Як заробити у найбільшій вільній ніші українського агробізнесу? Компанія UKRAVIT постійно рухається вперед, створюючи нові інноваційні продукти Контроль шкідників за європейськими стандартами: Pest-control  Виробник насіння майбутнього збільшує інвестиції в Україну уже сьогодні  Страхування має бути необхідною умовою при розвитку бізнесу кожного садівника  Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території України

 

На Кіровоградщині запрацював шестиповерховий сучасний млин

16 квітня 2018
Переглядів:
408
321.jpg

Перша лінія сучасного млина компанії «Агродар Лтд» вийшла на повну потужність переробки 150 тонн пшениці у борошно на добу. Будинок шестиповерхового млина, загальною площею 2 тисячі квадратних метрів на території елеватору компанії в місті Олександрія, що у Кіровоградській області, почали будувати півтора роки тому.

Для виробництва високоякісного борошна «Агродар Лтд» закупив обладнання швейцарської фірми Bühler. Реалізацією проекту займалась українська фірма «Інтерпроект GmbH». В компанії пообіцяли, що другу лінію млина, з таким ж показниками, запустять до кінця цього року.

За словами головного інженеру проекту, керівника проектного департаменту компанії «Інтерпроект GmbH» Володимира Нерекова, при будівництві використовувались тільки європейські технології та європейське обладнання.

«Цей млин повністю автоматизований, з розрахунку на цілодобове виробництво борошна. Його можуть обслуговувати 3-4 працівника. Задача від власника була побудувати виробництво європейської якості. З часів незалежності України, всі схожі проекти завжди будували з залізних конструкцій – вважається що це дешевше і швидше. Тут був підхід побудувати виробництво на десятки років. Тому будували з залізобетонну. Технологічно, це краще тому, що бетон добре поглинає вібрації, тому обладнання працює точніше. Він не боїться вогню, він не боїться корозії, яка може згодом, як на інших об’єктах потрапляти у продукцію. Задля виробництва борошна тут задіяно тільки європейське обладнання. Всі технічні характеристики та переваги млина над конкурентами назвати не можу, через комерційну таємницю. Єдине, для порівняння, радянські млини витрачали на тонну борошна до 130 кіловат, тут витрачається мінімум у два рази менше. Це 100%», — заявив Нереков.

Зі слів технічний директор компанії «Агродар ЛТД» Сергія Канцура, географічно виробництво борошна, в Олександрії має низку переваг. В районі багато елеваторів, та три великих міста для збуті готової продукції. Борошно тут відвантажують великим оптом у вантажівки, також є фасувальна лінія в упаковку від одного кілограму до 50. В «Агродарі» також реалізовують вироблене борошно під своєю торговельною маркою «Зернарі».

«Ми вирощуємо своє зерно. Сьогодні всі виробники намагаються займатись не тільки вирощуванням сировини, а й переробкою. Ми будемо виробляти борошно зі свого зерна. Також ми будемо закупляти зерно у інших фермерів. Бо млин розраховано на дуже велике виробництво, зараз в нас працює одна лінія. З запуском, до кінця року другої, ми будемо переробляти 300 тонн пшениці у борошно. На виробництві передбачено виготовлення всього спектру асортименту борошна, в залежності від замовлення клієнта», — Сергій Канцур керівник проекту будівництва, технічний директор компанії «Агродар ЛТД».

Суму інвестицій в компанії також тримають у таємниці. Та кажуть, що виробництво борошна налагоджено таким чином, щоб на якісні властивості борошна не впливали ані температура на вулиці, ані якість самого зерна. Системі очистки зерна на виробництві приділили не аби яку увагу. Для того щоб зерно перетворилось на борошно технологічним процесом передбачено близько 48 годин.

«Перед початком помелу, зерно попадає в бункера їх в нас 6 штук, ємністю півтори тисячі тонн кожна. Звідти воно дозується і потрапляє по норії на верхній поверх. Звідти починає знижуватись на інші поверхи, де йде процес очистки. В цьому процесі йде відбір твердих частин: каменів та іншого сміття, потім воно знов підіймається і йде процес відбору менших частин. Потім йде процес зволоження, зерно потрапляє у бункера та відлежується, потім знов через норії потрапляє на верхній поверх. І цей цикл повторюється 6 разів, тільки після цього зерно потрапляє на жорна», — каже Сергій Канцур керівник проекту будівництва, технічний директор компанії «Агродар ЛТД».

Також технологічний процес роботи млина передбачено виробництво висівок.

«У технологічному процесі задіяно гранулятор. На виході ми отримуємо гранульовані висівки. Вони використовуються у тваринництві, не гранулюванні можуть придбати комбікормові заводи, як частину своєї кінцевої продукції. В середньому, 18% у виробництві борошна — це висівки та 82% це борошно», — каже Нереков.

При млині працює також лабораторія, де окрім звичайних перевірок якості борошна, також випікається хліб для більш детального простежування властивостей борошна. Також, це буде корисно при створенні ексклюзивного борошна для виробництва випічки, кажуть у компанії.

За матеріалами: LANDLORD

16 квітня 2018 15:40
переглядів:
408
Додати коментар
Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.