Європейський досвід: сільське господарство по-баварськи  Скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних: аргументи прибічників Від сировинної України до інноваційної  Чи будемо з врожаєм: як затяжна зима вплинула на посівну 2018  Чорніше чорного: найдорожча курка несе чорні яйця  Європейський досвід: сільське господарство по-баварськи  Монополія на ринку азотних добрив призводить до значних втрат аграріїв Вільна ніша – як заробити на вирощуванні ожини   Українські аграрії використовуватимуть передові технології захисту рослин  7 лайфхаків, як вберегтися від аграрного рейдерства  Чи бути українському равлику в шоколаді? Добре там, де нас немає, або історія успіху оливкового бізнесу Чи не ворог держава українському фермерові?  Відгодівля та переробка ВРХ: Як заробити у найбільшій вільній ніші українського агробізнесу? Компанія UKRAVIT постійно рухається вперед, створюючи нові інноваційні продукти Контроль шкідників за європейськими стандартами: Pest-control  Виробник насіння майбутнього збільшує інвестиції в Україну уже сьогодні  Страхування має бути необхідною умовою при розвитку бізнесу кожного садівника  Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території України

 

Як нові правила забою тварин вплинуть на селян та покупців м’яса

11 квітня 2018
Переглядів:
2609
AN_382.jpg

Вже з цього квітня має відбуватися частковий перехід на "централізований" забій тварин. А дискусія щодо заборони продажу домашнього м’яса не вщухає. Чи пристосуються до нових правил українські тваринники і чи справляться з запропонованими ВР змінами технічні можливості нашої держави, чи достатня кількість сертифікованих пунктів забою тварин по країні?

Про це Аgronews.ua поговорив із заступником директора ПроАгро Груп Марією Колесник.

Схоже, що не всі в захваті від урядових нововведень, допоможіть розібратися нашим читачам, чи чекати хороших змін від запровадження нових правил?

-    Кількість прихильників та противників цих нововведень приблизно однакова, але проблема, як на мене, полягає в тому, що більшість просто на знає про що йдеться. Так, набрала чинності норма закону, яка підсилює вимоги до подвірного забою тварин. Іншими словами, вона регламентує частковий перехід до «централізованого» методу забою тварин та скорочує дозволену кількість для забою за межами обладнаних пунктів.

Роз’ясніть, будь ласка,  про які саме нові правила говориться в цьому законі?

-    Тепер, за новими правилами на власному подвір’ї можна забивати не більше 3 голів на тиждень, в той час, як раніше обмеження становило три голови на добу. Отже, зараз цей показник становитиме 150 голів на рік. Жодних обмежень щодо реалізації вирощеною селянами худоби наразі не існує. Законопроект регламентує обмеження механізму до 1 січня 2025 року, після чого вводитимуться більш жорсткі вимоги. Наприклад, планується обмеження і на реалізацію продукції також, вона зможе бути використана виключно для власного споживання. Та навіть після 2025 року, вся продукція, отримана в результаті забою вирощеної в особистих селянських господарствах худоби, забитої на обладнаних бійнях, в повному обсязі може бути реалізована на ринках, але не далі ніж за 50 км від місця забою.

Але ж відомо, що бійні є не всюди! Як людині організувати вивіз тварини на забій аж за 150 км, і яка ціна тоді становитиме на таке м’ясо?! Чи не постраждає від таких нововведень пересічний українець?

-    На сьогоднішній день в Україні діє близько 400 бійнь, але їх розміщення по території країни є вкрай неоднорідним – в деяких регіонах відстань між такими об’єктами не перевищує 20-30 км, а в інших доходить 150-200 км. Напевно, саме це й викликає найбільше занепокоєння серед селян та певні перестороги, пов’язані із цими нововведеннями.

То в чому переваги таких реформ?

-    Якщо ми говоримо про бізнес, пов’язаний із скупівлею тварин по селах та подальшою реалізацією м’яса на ринках, необхідно звертати увагу на безпечність самого процесу. Якщо в селі на подвір’ї домогосподарства відбувається постійний забій худоби, то від цього неодмінно страждатимуть безпосередні сусіди. Крім запаху, величезної кількості комах постає питання утилізації відходів і, як наслідок, збільшується ймовірність поширення різноманітних хвороб. Скрізь в цивілізованому світі, зокрема в країнах ЄС, існує практика забою тварин на спеціально обладнаних для цього пунктах з урахуванням дуже жорстких норм безпеки. І тут постає головне питання: що для нас, як громадян, є важливішим – впровадження нових прозорих правил, які діють в Європейському Союзі і які гарантуватимуть споживачеві отримання якісного продукту, чи будемо вимагати залишити все так, як було колись, мотивуючи це наявністю корупції та зловживаннями на місцях. Як на мене, слід діяти послідовно, і першим кроком саме і повинно бути впровадження нових цивілізованих правил гри.

То як держава мала би діяти, щоб допомогти усім учасникам ринку забезпечити безболісний перехід на підвищенні стандарти?

-    Необхідно стимулювати побудову нових потужностей по забою тварин в тих місцевостях, де їх не вистачає. Звісно із часом ринок все розставить по своїх місцях і необхідна кількість таких об’єктів буде побудована: попит породжує пропозицію. Сподіватимемось, що часу до 2025 року ще достатньо, аби бізнес сам обрав вірний шлях розвитку, бо втручання держави не завжди йде на користь. Будь-які привілеї та стимули спотворюють ринкову ситуацію, породжують корупцію та позбавляють ініціативи.

Але на початку нововведень хіба державі не варто надавати свою підтримку? Про які державні дотації Вам відомо? Чи передбачена урядовцями якась конкретна фінансова допомога тваринникам у цьому питанні, наприклад, на будівництво або реставрацію пунктів забою, які б могли отримати сертифікацію? Чи є можливість у людей об’єднуватись у кооперативи, отримати земельну ділянку під забійник?

-    На скільки мені відомо, то окремих відшкодувань або дотацій при будівництві пунктів забою тварин наразі немає. У 2018 році власники тварин можуть претендувати на певні дотації за утримання ВРХ, вирощування молодняка та часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм та комплексів. Також передбачена часткова компенсація відсоткової ставки по банківським кредитам в сегменті тваринництва також.

Тобто ми можемо мати надію, що бізнес стане більш цивілізованим і врешті решт від цього усі тільки виграють?

-    Однозначно так! Сьогодні біля 80% всього м’яса, яке реалізується на ринках країни, це м’ясо придбане перекупниками, які їздять по селах, скуповують тварин, а потім десь на подвір’ї проводять їх забій. Іншими словами, це просто окремий бізнес, який не хоче аби його контролювали на предмет якості наданих послуг та безпечності проданого товару, а отже він чинитиме шалений опір будь-яким нововведенням і підніматиме хвилю невдоволення. Проблема в тому, що держава недостатньо спілкується з людьми. Навіть коли нею робляться корисні та необхідні кроки, ніхто не звертає увагу на те, чи зрозумілі вони людям. Тож, чи варто потім розраховувати на підтримку від суспільства. Потрібно розуміти, що в жодній країні світу реформи не проходили легко. На жаль, ми не є винятком. Але ж коли мова йде про здоров’я і безпеку людей, зволікати не можна.

Вікторія Козак, Аgronews.ua

11 квітня 2018 08:00
переглядів:
2609

Анонси

 ОСТАННІ КОМЕНТАРІ