Європейський досвід: сільське господарство по-баварськи  Скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних: аргументи прибічників Від сировинної України до інноваційної  Чи будемо з врожаєм: як затяжна зима вплинула на посівну 2018  Чорніше чорного: найдорожча курка несе чорні яйця  Європейський досвід: сільське господарство по-баварськи  Монополія на ринку азотних добрив призводить до значних втрат аграріїв Вільна ніша – як заробити на вирощуванні ожини   Українські аграрії використовуватимуть передові технології захисту рослин  7 лайфхаків, як вберегтися від аграрного рейдерства  Чи бути українському равлику в шоколаді? Добре там, де нас немає, або історія успіху оливкового бізнесу Чи не ворог держава українському фермерові?  Відгодівля та переробка ВРХ: Як заробити у найбільшій вільній ніші українського агробізнесу? Компанія UKRAVIT постійно рухається вперед, створюючи нові інноваційні продукти Контроль шкідників за європейськими стандартами: Pest-control  Виробник насіння майбутнього збільшує інвестиції в Україну уже сьогодні  Страхування має бути необхідною умовою при розвитку бізнесу кожного садівника  Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території України

 

Європейський досвід: сільське господарство по-баварськи

26 березня 2018
Переглядів:
2842
Олександр Файчук

У рамках програми Європейського Союзу Erasmus+ було створено  міжнародний проект «Практично-орієнтований сталий розвиток аграрної освіти – навчальний процес, стажування, збір даних, Регіональний Менеджмент» (Practice-oriented Sustainable Agriculture Education – teaching process, internships, farm data, Regional Management). Проект передбачав стажування науково-педагогічних працівників на базі університету Прикладних наук у Тріздорфі (Німеччина). Окрім представників з різних країн: Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Узбекистану, Парагваю, Таїланду, в ньому також взяли участь і співробітники Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Про отриманий досвід і чим він може бути корисний для українських аграріїв Agronews.ua поговорив з кандидатом економічних наук, доцентом кафедри адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України Олександром Михайловичом Файчуком.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про міжнародний проект «Практично-орієнтований сталий розвиток аграрної освіти – навчальний процес, стажування, збір даних, Регіональний Менеджмент», учасником якого Ви стали.

- Міжнародний проект «Практично-орієнтований сталий розвиток аграрної освіти – навчальний процес, стажування, збір даних, Регіональний Менеджмент» реалізовувався наприкінці минулого року у рамках програми Європейського Союзу Erasmus+. Ним передбачалось стажування науково-педагогічних працівників на базі університету Прикладних наук у Тріздорфі (Німеччина). Це, насамперед, передовий західноєвропейський досвід ведення ефективного та сталого аграрного виробництва, який, на моє переконання, може бути дуже корисним для більшості малих і середніх господарстві України. В рамках даного проекту нами було проведено економічний аналіз сучасного сільськогосподарського виробництва федеральної землі Баварія. 

Яка спеціалізація сільського господарства переважає в Баварії?

Переважає у федеральній землі молочно-м’ясне скотарство. Це зумовлене, насамперед, відповідними природо-кліматичними умовами, адже грунти на більшості території є низькородючими, а клімат помірний і достатньо вологий.

Розкажіть детальніше про розвиток скотарства в Баварії.

- У цьому регіоні переважна кількість днів у році є прохолодними (навіть, середня температура у літні місяці не піднімається вище 20 С), що ускладнює процес випасання худоби на пасовищах, а тому здебільшого спосіб її утримання є стійловим. Конструкція корівників, як правило, передбачає їх поділ на конкретні зони, між якими худоба може вільно пересуватись. У них розміщені: сектор для годівлі, зони для відпочинку, місця для чищення, доїльна зала, окремо корівник для утримання телят. Поширеною породою ВРХ у Баварії є симентальська. Середньорічний надій молока на 1 корову становить 7-10 т. Середня закупівельна ціна за літр коров’ячого молока (станом на листопад 2017 р.) складала 0,39 євро/літр, а м’яса ВРХ – від 3,9 до 5,5 євро /кг в залежності в якісних параметрів.

Чи використовуються новітні методики збору та аналізу інформації про кон’юнктуру ринку молока в регіоні?

- Так. Наприклад, на одному із практичних занять професор Хольцнер з Університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф продемонстрував нам спеціальний пульт для проведення електронного анкетування виробників молока в регіоні, яке проводиться під час святкування днів поля. За допомогою даного приладу і конкретних запитань збираються аналітичні дані, які потім заносяться у математичну модель, яка у подальшому вираховує прогнозну ціну виробництва коров’ячого молоко на наступний період.

А як щодо рослинництва? На скільки воно є розвиненим у Баварії?

- Маю підкреслити, що спеціалізація баварських ферм є змішаною, тобто виробництво продукції тваринництва, як правило, доповнюється вирощуванням сільськогосподарських культур. Як вже зазначалось вище грунти у федеральній землі Баварія у порівнянні із українськими є низькородючими (здебільшого представлені піщано-суглинисті), на яких здебільшого вирощують кормові культури (кукурудзу на силос і зелений корм, люцерну, кормові коренеплоди, зокрема кормовий буряк для виробництва жому тощо), серед олійних культур найкраще представлений озимий ріпак. Також, слід зазначити, що в Баварії високого розвитку дістала галузь хмелярства. Найбільший у світі ареал хмелярства Халлертау розміщений саме у цій федеральній землі.

Як функціонують тамтешні фермерські господарства? На скільки активний  їхній ринок землі?

- Середній розмір фермерських господарств в Баварії становить 40-50 га. Ринок землі в Німеччині існує давно, проте земельні ділянки продаються рідко, тому що у німців особливе ставлення до землі. Вона для них це, насамперед, історична спадщина, осередок національної культури і традицій народу, тобто наділена дуже високою цінністю. Наприклад, сімейну ферму професора Хольцнера (працює в університеті Прикладних наук у Тріздорфі) започаткували його предки ще наприкінці 16 століття (головна садиба господарства датується ще 1832 роком). Звідси стає зрозумілим той факт, чому ціна одного гектара сільськогосподарських угідь тут (передмістя Мюнхена) є дуже високою – в середньому 110-115 тис євро.

Яким чином держава допомагає баварському фермерові, чи існують державні дотації?

- Так. Величина дотацій у розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь в Баварії у середньому становить 300 євро. На тлі реформи Спільної аграрної політики  ЄС 2014-2020 рр. субсидії спрямовуються не лише на підтримку доходів фермерів, але й на так зване «озеленення». Тут йдеться про те, щоб їх отримати фермер повинен дотримуватись сівозміни - вирощувати не менше трьох культур, і, перш за все, дбати про навколишнє природне середовище.

Хотілося б детальніше почути про економічно-технологічні особливості сільськогосподарського виробництва на фермах регіону. 

- В рамках проекту «Практично-орієнтований сталий розвиток аграрної освіти – навчальний процес, стажування, збір даних, Регіональний Менеджмент під керівництвом проф. Ральфа Шлаудерера (Prof.Dr.hc.mult R.Shlauderer) для нас було організоване виїзне практичне заняття на місцевій фермі (Farm Schindler/Beyser), на якому викладачі збирали технологічні дані і після чого проводили обчислення валового маржинального доходу (total gross margin ), одержаного від вирощування і реалізації озимого ячменю.

А що щодо сучасних трендів? Що вразило саме Вас?

- У рамках міжнародного проекту нам вдалося відвідати одну з найбільших міжнародних виставок сільськогосподарської техніки і обладнання Agritechnika 2017 (м. Ганновер). Робота виставки проходила у 27 величезних павільйонах. Свою продукцію на ній представляли такі міжнародні компанії - світові лідери із аграрного машинобудування як John Deer, Claas, Fendt та багато інших. Безпосередньо мене найбільше вразили новітні технології в рамках Четвертої промислової революції – це комплекси машин і обладнання, якими можна управляти за допомогою глобальної мережі Інтернет з будь-якої точки світу. Наприклад, вчені Університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф на виставці представили FARMBOT – робота для проведення повного циклу сільськогосподарських робіт, який керується дистанційно. Також неабиякий інтерес на виставці становили останні зразки технології точного землеробства – новітні дрони і комп’ютерні програми. 

Який висновок з отриманого досвіду мала би зробити Україна в контексті розвитку свого сільського господарства?

- Вважаю, що, насамперед, має змінитись ставлення сільськогосподарських товаровиробників до української землі як важливої складової національного багатства нашої держави, адже вона не лише економічний ресурс аграрного сектору, а перш за все жива субстанція. Родючі грунти потребують раціонального і дбайливого використання, як це відбувається у федеральній землі Баварія, щоб можна було призупинити масштабні процеси її деградації. В теперішній час, на превеликий жаль, це дійсно є напрочуд актуальним. По-друге, незважаючи на значні труднощі, вітчизняні малі та середні господарства повинні постійно вивчати і впроваджувати західноєвропейський і світовий досвід щодо управління виробничими процесами. Це дасть змогу знизити собівартість продукції, підвищити її якість і зрештою наростити конкурентоспроможність. До того ж, невеликим господарствам потрібно зосередити увагу на виробництві товарів із високою доданою вартістю. Наприклад, органічне продовольство, нішеві культури і продукція із глибоким ступенем переробки. Це дозволить відносно швидко підвищити рівень економічної ефективності сільськогосподарської діяльності. І зрештою, на державному рівні потрібно реалізовувати нові реформи аграрного сектору, в центрі яких знаходились би інтереси тих людей, які мають бажання працювати на землі не лише заради власного добробуту, а й глибоко усвідомлюють проблеми збереження природного довкілля, соціальної відповідальності і гарантування продовольчої безпеки нашої держави.

 

 

Козак Вікторія Agronews.ua

 

26 березня 2018 09:28
переглядів:
2842

Анонси

 ОСТАННІ КОМЕНТАРІ