Відгодівля та переробка ВРХ: Як заробити у найбільшій вільній ніші українського агробізнесу? Компанія UKRAVIT постійно рухається вперед, створюючи нові інноваційні продукти Контроль шкідників за європейськими стандартами: Pest-control  Виробник насіння майбутнього збільшує інвестиції в Україну уже сьогодні  Страхування має бути необхідною умовою при розвитку бізнесу кожного садівника  Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території України

 

Сільське господарство на Шрі-Ланці: джунглі, п’явки і босі фермери

07 грудня 2017
Переглядів:
342
337.jpg

Журналістка «Львівської газети» побувала на шрі-ланкійській фермі органічних спецій.

Коли мене запросили відвідати ферму органічних спецій, уява малювала ідеалістичну картинку: ідеально висаджені в ряд дерева, обабіч ростуть пальми, під гарячим сонцем дозрівають плоди… Реальність, як це часто буває, виявилася зовсім інакшою: ми продираємось крізь джунглі, першим іде фермер з мачете і розчищає дорогу, я вже шкодую, що взула сандалі, а не кросівки… І тут відчуваю, що по моїй нозі піднімається щось слизьке. Рухається воно швидше, ніж я закочую штанину, аж тут фермер спокійно сповіщає: «А, це п’явка». Кровопивцю відривають від ноги, але через кілька хвилин я вже «ловлю» наступну. «Не стій на одному місці», – радить мені фермер і підбадьорює: «Взагалі, це корисно, вони кров очищують».

Сам фермер при цьому босий, тож він також періодично зупиняється – повідривати п’явок з ніг (особливо вони люблять місце поміж пальцями). Ланкійці взагалі часто ходять босими по вулицях, до цього я вже почала звикати, але босяка по джунглях – усе ще виглядало екзотично.

Нарешті чоловік показує якесь дерево і каже: «Це чорний перець, а це – мускатний горіх. Ще далі росте гвоздика». У листопаді урожай перцю вже зібрали, тож вдалося побачити тільки плоди мускатного горіха – здалеку схоже на абрикоси.

Поки гуляємо вздовж річки, помічаю дивні рожеві штукенції на деревах. Мені пояснюють, що це декорації до щорічного традиційного фестивалю. «Фестиваль десь нещодавно закінчився?» – питаю. – «Ні, він проходить у травні», – лунає у відповідь. Наступного травня старі рожеві штукенції замінять на нові. А ви кажете, ялинку в лютому викинули…

Усі ці джунглі – це особливість органічного виробництва. А більшість плантацій виглядають цілком собі звично – кущі та дерева, посаджені акуратними рядами.

Для українців Цейлон асоціюється у першу чергу з чаєм (варто відзначити, що чайні плантації тут і справді майже всюди), але ще одна «фішка» місцевого виробництва – це різноманітні спеції. Кожен фермер наголосить, що саме цейлонські спеції вирізняються особливо високою якістю, а кориця, правдива кориця, росте лише на Шрі-Ланці.

Виробництво органічного рису виглядає теж цікаво: буйволи в болоті тягнуть плуг, а на самому плузі «серфінгує» фермер.

Більшість ферм і плантацій зосереджені у центральному гірському районі острова, центром якого є місто Канді. Канді включене у Всесвітню зону ЮНЕСКО і також його називають культурною столицею острова.

 

Саме місто виглядає доволі приємно, а якби забрати з вулиць весь транспорт, який безперестанку сигналить, була б узагалі ідилія. У центрі розкинулося велике озеро, яке схоже на міні-зоопарк. Оскільки рибалити в озері заборонено, з берега можна роздивитись величезну кількість риби, крім того тут живуть варани, а також різноманітні птахи – починаючи від пеліканів та чапель і закінчуючи качками.

Особливості колоніального минулого

Місцеві мешканці доволі позитивно відгукуються про своєї колоніальне минуле. Цьому навіть дивуються самі британці. «Я остерігалась, що нас тут недолюблюють, все-таки минуле. Але виявилося навпаки – усі дуже раді, коли чують, що я з Лондона», – ділиться враженнями англійка. Ми сидимо у маленькому гестхаусі на схилі пагорба в гірському селищі Елла. Зараз це осередок туризму, а крім того – центр вирощування чаю.

 

Місцеві пояснюють свої особливі сентименти до британців двома моментами – по-перше, саме колонізатори розбудували тут інфраструктури і розвинули виробництво сільськогосподарських культур. По-друге, Шрі-Ланка має з чим порівнювати – до англійців Цейлон перебував під владою Португалії і Нідерландів, але останні хотіли лише отримати вигоду з колонії, абсолютно не дбаючи про її розвиток.

07 грудня 2017 08:00
переглядів:
342
Додати коментар
Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.