Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Чи варто ризикувати врожаєм? Світовий досвід агрострахування і Україна

12 жовтня 2017
Переглядів:
504
AN_187.jpg

Що лежить в основі ефективної системи агрострахування? Які країни та за допомогою чого змогли впровадити дієві моделі страхування агроризиків? І який шлях обирає Україна на власному ринку страхових послуг? Журналісти ІА AgroNews.ua знайшли відповіді на ці питання під час засідання «круглого столу» «Агрострахування - ключовий компонент підвищення конкурентоспроможності сільського господарства», що організований Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) спільно з проектом «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

Характерними рисами українського агрострахового ринку на сьогодні є конкурентна аграрна стратегія, де внесок сільського господарства в ВВП країни становить 11.6%, а загальна площа рілля становить 70.8% від загальної території. У той же час експорт сільськогосподарської продукції становить 42.5% у загальному обсязі.

При цьому під час заходу названі ключові проблеми українського ринку агрострахування. Серед них:

1. Низький рівень співпраці між банками і страховими компаніями

2. Страхові компанії мають досвід, але не вміють продавати агрострахування

3.Існування системних ризиків, які можуть одночасно завдати шкоди великій кількості застрахованих об'єкті

4.Асиметрія інформації – сільгоспвиробник краще інформований про виробничі ризики:

    • Ризик недобросовісності – ризикована поведінка застрахованого, обумовлена існуванням страхового захисту
    • Анти-селекція – страховик включає до свого портфеля ризики, які він недооцінив через асиметрію інформації

Керівник Програми IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Лія Сорока зазначила, що серед причин, що гальмують розвиток агрострахування, відсутність культури страхування. Крім того, низька фінансова спроможність аграріїв, яка не дозволяє їм укладати договори щодо агрострахування, на думку фахівців пов’язана з тим, що вітчизняні банківські установи віддають перевагу великим агрохолдингам, майже не працюючі при цьому з сектором малого та середнього бізнесу.

 

При цьому експерт зазначила, що агрострахування покращує доступ виробників до кредитів та зменшує ймовірність банкрутства аграрних підприємств. «Крім того, життєздатна система аграрного страхування також може допомогти уряду забезпечити стабільність у сільськогосподарському секторі та розширити доступ до фінансування»,- підкреслила експерт.

Учасники «круглого столу» також розглянули  різноманітні моделі агрострахування в світі, зокрема в США та Туреччині, оцінили їх переваги та недоліки, обговорили можливість впровадження тих чи інших норм в умовах українського ринку.

Так, в розвинених країнах, системи агрострахування розподіляються на дві категорії: ті, що функціонують з державною підтримкою та без неї. У другому випадку, до якого можна віднести аргентинську та австралійську моделі, держава здійснює загальний нагляд, як і за іншими видами страхування. При цьому відсутня спеціальна законодавча та нормативна база та спеціальні інститути з реалізації політики у сфері агрострахування. Спектр страхових послуг в країнах без держпідтримки  обмежений – страхування від поіменованих ризиків (граду вогню, страхування тварин). Однак, періодично держава здійснює прямі катастрофічні виплати, аби компенсувати виробникам великі збитки.

У моделях з державною підтримкою (США, Канада, Іспанія, Туреччина) наявні законодавча база та спеціальні інститути з реалізації політики з агрострахування. Спектр страхових послуг широкий – страхування врожаю від багатьох ризиків (мультиризик), страхування врожаю від поіменованих ризиків, страхування доходу.

 

Прямі катастрофічні виплати не здійснюються. Натомість, учасникам державних програм надається катастрофічне перестрахування.

Так, наприклад, в основі успіху турецької моделі TARSIM лежить керуюча роль уряду, високий ступінь інтеграції страхування в аграрну політику та інформаційна система. Центральним елементом системи є Страховий Пул, що створює єдину платформу для взаємодії учасників системи та канал, через який держава має змогу підтримувати агрострахування.

Особливістю системи є те, що фінансування  здійснюється за рахунок державних коштів та приватних коштів страхових компаній. Вона є дешевшою для державного бюджету, ніж системи США чи Канади. Свого часу Туреччина успішно запозичила досвід Іспанії. Можна навіть говорити про те, що турецька модель є копією їспанської із невеликими змінами. Учасники «круглого столу» зазначили, що на факт такого вдалого запозичення моделі агрострахування та пристосування її до умов власного ринку варто звернути увагу і українським страховикам.

 

Україна має власну, реально діючу модель страхування

В свою чергу, експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін в коментарі ІА AgroNews.ua зазначив, що у 2004 році в Україні був прийнятий закон «Про державну підтримку сільського господарства України», де обов'язковою умовою отримання будь-яких субвенцій з держбюджету називалося страхування мінімум половини посівів. При цьому компенсувалася половина премій, але не більше 2,5%. «Цей механізм працював протягом 2005-2008 рр. Але в 2009 р, коли настала фінансова криза, припинилося фінансування. На той момент на ринку агрострахування ми були попереду таких країн як Польща і Росія. І тому чи варто винаходити якусь нову модель нам, якщо ми вже маємо успішний досвід реально діючої»,- сказав Володимир Юдін.

До того ж, за його словами,  у тих напрацюваннях щодо страхових моделей, які у нас є, ігнорується роль перестраховиків. «Це ті компанії, які виплачують від 80 до 90% збитку. І не думати про те, щоб заручиться їх згодою щодо параметрів пропонованих страхових програм було б великою помилкою»,- резюмував Володимир Юдін.

Катерина Звєрєва, AgroNews.ua

 

 

12 жовтня 2017 16:06
переглядів:
504
Додати коментар
Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.

Анонси