Аграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Агроінновації: Україна значно покращила позиції у Глобальному інноваційному індексі

На Заході застосування IT в сільському господарстві - потужний тренд. В деякі проекти вкладають десятки мільйонів доларів. Розвиток та підтримка інновацій - це сьогоднішній крок у agritech-майбутнє світу.

У той час, як в Україні створюють Раду з розвитку інновацій,у штаб-квартирі ООН презентували щорічний звіт про інноваційний розвиток країн світу «Глобальний інноваційний індекс 2017».  З кого стало очевидно, що Україна підвищила на 6 пунктів свої позиції, як країна, у якій розвиваються інновації.

У 2017 році Україна посіла найвищу позицію за останні 7 років – 50 місце, випередивши Тайланд та опинившись позаду Чорногорії та Катару. А у групі за рівнем доходів нижче середнього Україна посіла 2 місце після В’єтнаму, обійшовши Монголію, Молдову, Вірменію та Індію. 
У порівнянні з 2016 роком наша держава піднялася на 6 пунктів, що обумовлено високим коефіцієнтом інноваційної ефективності, тобто співвідношенням інноваційного результату до інноваційних ресурсів. 

Локомотивом української інноваційної конкурентоспроможності є людський капітал. Його ефективна реалізація і є основною конкурентною перевагою. Однак, в порівнянні з 2016 роком цей показник зменшився за рахунок скорочення державних витрат на освіту (22 м. у 2016, 24 м. – 2017 р.) та науку.


Звіт підготовлено за сприянням Всесвітньої організації інтелектуальної власності міжнародними авторитетними організаціями та бізнес-школами.
Фактором, який стримує інноваційний розвиток є низький рівень R&D витрат, що обумовлює пошук інших джерел фінансування та міграцію науковців за межі України.За даними Державної служби статистики України, за останні 2 роки чисельність науковців зменшилась майже на 18%, а в порівнянні з 1991 роком – на 78%. Найбільша частка науковців покинули незалежну Україну в період з 1991 по 1995 рр., а друга хвиля інтелектуальної міграції припала на 2008-2010 рр. та третя хвиля - на 2014-2015 рр. Безумовно відтік інтелектуального капіталу пов’язаний з відсутністю мотивації науковців. Уряд України намагається запровадити цифрову економіку, при умові, що немає ефективної національної інноваційної системи з ринковим механізмом. Частка комерціалізованих інновацій становить 1,4% у промисловій продукції, а високотехнологічний експорт – 7,3%. Для порівняння в Південній Кореї високотехнологічний експорт становить 26,8%. 

Досвід Китаю, який входить у Топ-25 інноваційних країн світу, підтверджує ключову роль державного стимулювання розвитку науки і технологій. Уряд КНР, починаючи с кінця 70-х років минулого століття, розробив покрокові тактичні та стратегічні плани «інноваційної» досконалості у глобальних масштабах. Постійно зростає частка витрат на дослідження і розробки у державному та приватному інвестуванні – 2,0% ВВП у 2015 році (Україна – 0,7% ВВП, Південна Корея – 4,3% ВВП). Тому нагальним для України є ідентифікація пріоритетів економічного розвитку: чи будемо ми розвиватися як сировинна країни, чи зробимо інноваційний прорив. У цьому контексті важливим завданням уряду України є розробка середньо- та довгострокових стратегій інноваційного розвиткуТака стратегія може базуватися на успішному досвіді КНР. Ця країна, маючи комуністичне минуле та вдалу комбінацію соціалізму та капіталізму у сучасності, стала потужним конкурентом для розвинених країн Західної Європи та США за 35 років. Першим кроком для України має бути розробка тактичного плану на 3 роки (до 2020). В основі якого фокус на:
- зростанні витрат на дослідження і розробки до 1,5% ВВП;
- формуванні національної інноваційної системи з ринковим механізмом та галузевої інноваційної системи для сільського господарства; 
- створення високотехнологічних зон; 
- стимулювання розвитку університетів світового класу.
Другий крок - розробка середньострокової стратегії до 2025 року: 
- збільшення витрат на дослідження і розробки до 2,5% ВВП; 
- інтеграція національної інноваційної системи у глобальну; 
- формування та розвиток галузевих національних інноваційних систем у всіх секторах економіки та високотехнологічних кластерів.
Третім кроком є довгострокова стратегія інноваційного розвитку до 2030 року, в основі якої зростання витрат на дослідження і розробки до 3,5% ВВП; стимулювання розвитку кластерів світового рівня.

Найбільш інноваційними країнами у 2017 році стали:1. Швейцарія
2. Швеція
3. Нідерланди
4. США
5. Велика Британія
Під час оцінкиі інноваційного розвитку, експерти базувалися на двох “китах”: вхідні інноваційні фактори та інноваційний результат. Країни, які знайшли баланс між цими показниками отримали найкращі результати.

За матеріалами Інституту майбутнього