Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

Податківці відкрили полювання на аграріїв: на чому найчастіше ловлять

08 червня 2017
Переглядів:
1233
17.JPG

Експерти розповіли про основні помилки, які можуть стати причиною санкцій з боку фіскальної служби.

Українські аграрії потрапили під ковпак податківців. Довгий час сільськогосподарські підприємства платили єдиний податок і користувалися спеціальним режимом  ПДВ, тому були нецікаві фіскалам. Сплату податку на прибуток не треба було перевіряти, ПДВ, по суті, - теж, так як він зараховувався на спецрахунки і міг використовуватися для власних потреб виробників.

Замість ПДВ аграрії платили фіксований сільськогосподарський податок в залежності від нормативно-грошової оцінки землі (з 2015 року - єдиний податок 4 групи, який практично зберігав колишні умови).

Все змінилося, коли в 2016 році спецрежим частково скасували (виробникам зерна і технічних культур дозволили залишати собі тільки 15% ПДВ, тваринникам - 80%, іншим сільгоспвиробникам - 50%). Також в минулому році повернули норму про відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, щоб якось компенсувати аграріям фінансові втрати від зміни податкових правил. З 2017 року спецрежим прибрали остаточно, замінивши його механізмом бюджетних дотацій.

Оскільки АПК залишається провідною галуззю економіки, а ПДВ від сільгоспвиробників перераховується до бюджету, податківці почали активні перевірки аграріїв. Крім ПДВ податківці цікавляться також сплатою ПДФО.

Як зазначають юристи, велика частина податкових перевірок стосуватиметься агросектора в 2017 і 2018 році. Нинішні податкові перевірки аграріїв будуть пов'язані зі скасуванням спецрежиму з ПДВ. Так як вже зараз виявляється велика кількість помилок, які з різних причин допускають сільгоспвиробники у веденні фінансової звітності (помилився в трактуванні закону бухгалтер підприємства або закони змінювалися так швидко, що важко було виконати всі вимоги).

Проблеми, пов'язані з перевірками ДФС аграрного сектора, умовно можна розділити на дві групи: помилки і порушення, пов'язані з ПДВ та порушення касової дисципліни.

Податкова плутанина

Перше, на що звертають увагу фахівці, - це на складності з урахуванням «розщепленого» в 2016 році ПДВ. З одного боку, податківці самі до кінця не розуміють, як треба правильно розділяти податковий кредит, а з іншого, у зв'язку з податковими новаціями, аграрії встигли наробити помилок, які відразу впадають в очі контролерам.

Зокрема, з липня 2015 року податковий кредит підприємства в будь-якому випадку повинні вказувати в декларації з ПДВ. Навіть якщо компанія не має права на податковий кредит у зв'язку з проведенням операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю чи неоподатковуваних податком на додану вартість, то вона все одно повинна нараховувати умовні зобов'язання з цього податку. Не всі підприємства це роблять і не показують у звітності податковий кредит.

Податкова приходить і на всю суму прихованого кредиту нараховує податкові зобов'язання і при цьому не визнає сам податковий кредит.

«Такі випадки виявляються дуже швидко і не вимагають спеціальної перевірки, завдяки введенню електронного адміністрування ПДВ», - розповіла податковий експерт, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова

Крім того, з кінця 2015 року сільгоспвиробники повинні були донараховувати ПДВ при операціях з продажу продукції до певної бази. Згідно ст. 188 Податкового кодексу, ця база повинна була бути не нижче, ніж виробнича собівартість продукції. Майже всі аграрії донараховували ПДВ, але проблема в тому, що ці донарахування вони відображали в своїх «сільськогосподарських» деклараціях, а повинні були - в звичайних формах звітності, за якими відбуваються взаєморозрахунки з бюджетом. Тут податківці також відразу проводять донарахування.

З цим порушенням безпосередньо пов'язаний третій блок проблем - неправильне заповнення дев'ятого додатка в звітності з ПДВ в 2016 році. Нагадаємо, воно передбачало визначення бази для обчислення розміру податку на додану вартість і його процентного розподілу за різними напрямками від сільськогосподарської і не сільськогосподарської діяльності.

Проблеми «звичайної ціни»

Багато порушень виявляється в частині застосування так званої «звичайної ціни» при продажі сільгосппродукції. Коли в 2016 році повернули відшкодування при експорті зернових, трейдери отримали значні суми з держбюджету (36 млрд грн. При загальному відшкодування в 94 млрд грн.). Щоб не повторювати ситуацію, коли надходження ПДВ нижче, ніж його відшкодування з бюджету, податківці змістили акценти в перевірочній діяльності.

З'явився новий регламент проведення перевірок та оформлення актів перевірок, що створило чимало труднощів для фермерів. І тепер замість перевірок вигодонабувача, тобто трейдерів (у яких немає особливих активів), податківці починають питати сільгоспвиробників, чому ті продавали через посередників, а не напряму трейдеру.

А також вимагати доказів, що компанія була поінформована про рівень «звичайних цін» на ринку в 2016 році. Звичайна ціна - середня ціна товару на ринку. І треба довести, що ціни продажу відповідають ринковим. Як уже згадувалося, в 2016 році стаття 188 НК була змінена (змінилося визначення бази оподаткування ПДВ) і базою стала «звичайна ціна».

У той же час аграрії нерідко занижували вартість продукції, щоб платити менше податків, вважаючи за краще готівкові розрахунки (пам'ятаючи про те, що при спецрежимі не було особливого контролю).

Тому практично у всіх аграрних підприємств ДФС легко може знайти порушення касової дисципліни. Найпоширеніший випадок, коли підприємство продає власне вирощену продукцію за готівку. Дрібні підприємці не зацікавлені оформляти документи, щоб «не світитися», купуючи і продаючи в тіні.

Але сільгоспвиробники повинні якось списати з балансу продукцію, продану за готівку. Продавати за документами дорого невигідно, ось і продають за заниженою ціною, щоб менше платити податків. Тоді і вилазить «боком» поняття звичайної ціни.

В рамках перевірок виявляють багато інших порушень. Наприклад, несвоєчасне оприбуткування виручки, або неграмотне оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.

Скажімо, не ідентифікується кінцевий споживач продукції при продажу зі складу. Тобто, фермер отримує готівку і пише, що продано «кінцевому споживачу». Цього, за словами юристів, робити категорично не можна. Так як штрафи становлять 100% від неправильно оприбуткованої суми.

Точно також штрафують за порушення по ПДФО. Наприклад, коли йде реалізація продукції в рахунок погашення плати за оренду земельних паїв, то спрацьовує те саме поняття «звичайної ціни». І тут податківці застосовують цей принцип не тільки по частині ПДВ, але і ПДФО. Тобто, коли оплата селянам оренди паю товарами йде за заниженою ціною.

«Ось цей розмір «знижки» податківці трактують як отримання громадянами додаткового матеріального блага і обкладають такий дисконт податком з доходів фізосіб», - розповіла Ольга Богданова.

Тому, щоб уникнути неприємностей під час податкових перевірок в цьому році, юристи радять аграріям звернутися до аудиторів і перевірити ще раз свою документацію до того, як наскочать контролери з ДФС.

Адже вже є і судова практика, яка інколи виявляє навіть комічні випадки. Скажімо, підприємство за відомістю скуповує молоко у населення і виробляє молочну продукцію. Але податкова швидко з'ясувала, що продають його померлі люди. В результаті фірмі довелося підкоритися вимогам податківців і сплатити донарахування в двократному розмірі (з урахуванням штрафу).

До чого готуватися

«А вже з наступного року треба працювати над фінзвітністю, тому як на практиці бухгалтерська звітність в агросекторі знаходиться в незадовільному стані. Не тому що бухгалтера неписьменні, а тому що занадто багато змін відбулося в останні роки. Дуже важко перебудуватися, в тому числі на автоматизований облік ПДВ», - розповіла Ольга Богданова.

За словами експерта, прозора зрозуміла і достовірна звітність важлива не тільки для правильної сплати податків, а й для отримання кредитів під викуп землі, коли дозволять її продаж юрособам.

Тому завдання на 2018-2019 роки - налагодити бухоблік, вичистити з нього помилки і підтвердити фінансову звітність аудиторськими висновками.

Адже банк повинен буде переконатися в безперервній діяльності сільгоспвиробника, в тому, що він має прибуток, а інформація в звітах відповідає дійсності. Поки спостерігається зворотне. Навіть у тих, хто зараз отримує банківське фінансування, бухоблік далеко не в ідеальному стані.

За матеріалами: ubr.ua

08 червня 2017 10:30
переглядів:
1233
Додати коментар
2 + 12 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.

остані коментарі