Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

870 мільйонів людей у світі голодують: одна третина усієї їжі марнується

06 червня 2017

Щорічно більше третини усієї їжі марнується. Бездумно куплена їжа псується у холодильнику, завеликі порції та залишки їжі після вечері чи свята одразу йдуть у смітник, «негарні» овочі та фрукти, що мають дивну форму або забарвлення, але нічим не відрізняються за смаком та користю від «красивих», неохоче купуються споживачами – ось так людство позбувається 1,3 мільярдів тонн придатної для споживання їжі.

Показується

Масштаби справді вражають: 30% усіх зернових, 20% - молочних продуктів, 35% риби та морепродуктів, 45% фруктів та овочів, 20% м’яса, 20% олійних і бобових та 45% усіх коренеплодів, вироблених для споживання в їжу людиною, йдуть до смітника.


 
Такі вражаючі факти оприлюднила спільна ініціатива FAO та Messe Düsseldorf – SAVE FOOD - Global Initiative on Food Loss and Waste Reduction, що покликана привернути увагу до проблеми марнування їжі та розробити ефективні стратегії її подолання.

Згідно даних дослідників проекту, промислово розвинуті країни та країни, що розвиваються, марнують приблизно однакову кількість їжі – 670 і 630 млн тонн відповідно. Щорічно споживачі в багатих країнах марнують майже стільки їжі (222 млн тонн), скільки виробляється у цілому регіоні Африки на південь від Сахари (230 млн тонн).

Кількість їжі, втраченої щороку, дорівнює більш ніж половині річного світового врожаю зернових (2,3 млрд тонн в 2009/2010). Кількість змарнованої їжі на душу населення становить 95-115 кг в рік в Європі і Північній Америці, в той час як споживачі в країнах Африки на південь від Сахари, а також Південної і Південно-Східної Азії, викидають тільки 6-11 кг їжі в рік.

Загальний обсяг виробництва продуктів харчування на душу населення для споживання людиною становить близько 900 кг в рік в багатих країнах – це майже вдвічі більше, ніж ті 460 кг в рік, які виробляються в найбідніших регіонах.

У країнах, що розвиваються, 40% втрат відбуваються під час післязбиральної обробки та переробки, а в промислово розвинених країнах – на рівні роздрібної торгівлі та споживачів. При цьому, велика кількість їжі втрачається через стандарти якості, що переоцінюються важливість зовнішнього вигляду їжі.

Марнування їжі – це ще й марнування ресурсів: води, землі, енергії, людської праці та грошей. Окрім негативного економічного та соціального впливу, марнування їжі робить свій внесок і до глобального потепління та зміни клімату, оскільки людство даремно продукує велику кількість викидів парникових газів.


 
Джерело малюнків: SAVE FOOD: Global Initiative on Food Loss and Waste Reduction: Food loss and waste facts. http://www.fao.org/save-food/resources/infographic/en/.
 
Їжею, що була втрачена або змарнована в Латинській Америці, можна нагодувати 300 мільйонів чоловік. В Європі – 200 мільйонів людей, в Африці – 300 мільйонів людей.

При цьому, лише чверті цієї змарнованої їжі вистачило б, щоб нагодувати 870 мільйонів голодуючих та покінчити з голодом у світі.

Втрати їжі під час збору врожаю і при зберіганні призводять до втрати доходів для дрібних фермерів і до вищих цін для бідних споживачів.

У країнах, що розвиваються, харчові відходи і втрати трапляються в основному на ранніх етапах ланцюжка створення вартості продуктів харчування. Причини можна простежити до фінансових, управлінських і технічних обмежень в технології збирання врожаю, а також – до потужностей із зберігання і охолодження. Зміцнення ланцюжка постачання через пряму підтримку фермерів і інвестиції в інфраструктуру, транспорт, а також в покращення харчової та пакувальної промисловості, може допомогти зменшити кількість втрат харчових продуктів і відходів.

Натомість, у країніх із середнім і високим рівнем доходів їжа втрачається і марнується в основному на більш пізніх етапах. На відміну від ситуації в країнах, що розвиваються, поведінка споживачів відіграє величезну роль в промислово розвинених країнах. Зменшити кількість вртаченої та змарнованої їжі можна через підвищення обізнаності серед виробників, учасників ринку роздрібної торгівлі та споживачів, а також – якщо знайти корисне застосування для харчових продуктів, які в даний час марнуються чи викидаються.
 


 
Джерело малюнків: SAVE FOOD: Global Initiative on Food Loss and Waste Reduction. Key facts on food loss and waste you should know! http://www.fao.org/save-food/resources/keyfindings/en/ 

За матеріалами: ФАО

06 червня 2017 09:06