Аграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

870 мільйонів людей у світі голодують: одна третина усієї їжі марнується

Щорічно більше третини усієї їжі марнується. Бездумно куплена їжа псується у холодильнику, завеликі порції та залишки їжі після вечері чи свята одразу йдуть у смітник, «негарні» овочі та фрукти, що мають дивну форму або забарвлення, але нічим не відрізняються за смаком та користю від «красивих», неохоче купуються споживачами – ось так людство позбувається 1,3 мільярдів тонн придатної для споживання їжі.

Показується

Масштаби справді вражають: 30% усіх зернових, 20% - молочних продуктів, 35% риби та морепродуктів, 45% фруктів та овочів, 20% м’яса, 20% олійних і бобових та 45% усіх коренеплодів, вироблених для споживання в їжу людиною, йдуть до смітника.


 
Такі вражаючі факти оприлюднила спільна ініціатива FAO та Messe Düsseldorf – SAVE FOOD - Global Initiative on Food Loss and Waste Reduction, що покликана привернути увагу до проблеми марнування їжі та розробити ефективні стратегії її подолання.

Згідно даних дослідників проекту, промислово розвинуті країни та країни, що розвиваються, марнують приблизно однакову кількість їжі – 670 і 630 млн тонн відповідно. Щорічно споживачі в багатих країнах марнують майже стільки їжі (222 млн тонн), скільки виробляється у цілому регіоні Африки на південь від Сахари (230 млн тонн).

Кількість їжі, втраченої щороку, дорівнює більш ніж половині річного світового врожаю зернових (2,3 млрд тонн в 2009/2010). Кількість змарнованої їжі на душу населення становить 95-115 кг в рік в Європі і Північній Америці, в той час як споживачі в країнах Африки на південь від Сахари, а також Південної і Південно-Східної Азії, викидають тільки 6-11 кг їжі в рік.

Загальний обсяг виробництва продуктів харчування на душу населення для споживання людиною становить близько 900 кг в рік в багатих країнах – це майже вдвічі більше, ніж ті 460 кг в рік, які виробляються в найбідніших регіонах.

У країнах, що розвиваються, 40% втрат відбуваються під час післязбиральної обробки та переробки, а в промислово розвинених країнах – на рівні роздрібної торгівлі та споживачів. При цьому, велика кількість їжі втрачається через стандарти якості, що переоцінюються важливість зовнішнього вигляду їжі.

Марнування їжі – це ще й марнування ресурсів: води, землі, енергії, людської праці та грошей. Окрім негативного економічного та соціального впливу, марнування їжі робить свій внесок і до глобального потепління та зміни клімату, оскільки людство даремно продукує велику кількість викидів парникових газів.


 
Джерело малюнків: SAVE FOOD: Global Initiative on Food Loss and Waste Reduction: Food loss and waste facts. http://www.fao.org/save-food/resources/infographic/en/.
 
Їжею, що була втрачена або змарнована в Латинській Америці, можна нагодувати 300 мільйонів чоловік. В Європі – 200 мільйонів людей, в Африці – 300 мільйонів людей.

При цьому, лише чверті цієї змарнованої їжі вистачило б, щоб нагодувати 870 мільйонів голодуючих та покінчити з голодом у світі.

Втрати їжі під час збору врожаю і при зберіганні призводять до втрати доходів для дрібних фермерів і до вищих цін для бідних споживачів.

У країнах, що розвиваються, харчові відходи і втрати трапляються в основному на ранніх етапах ланцюжка створення вартості продуктів харчування. Причини можна простежити до фінансових, управлінських і технічних обмежень в технології збирання врожаю, а також – до потужностей із зберігання і охолодження. Зміцнення ланцюжка постачання через пряму підтримку фермерів і інвестиції в інфраструктуру, транспорт, а також в покращення харчової та пакувальної промисловості, може допомогти зменшити кількість втрат харчових продуктів і відходів.

Натомість, у країніх із середнім і високим рівнем доходів їжа втрачається і марнується в основному на більш пізніх етапах. На відміну від ситуації в країнах, що розвиваються, поведінка споживачів відіграє величезну роль в промислово розвинених країнах. Зменшити кількість вртаченої та змарнованої їжі можна через підвищення обізнаності серед виробників, учасників ринку роздрібної торгівлі та споживачів, а також – якщо знайти корисне застосування для харчових продуктів, які в даний час марнуються чи викидаються.
 


 
Джерело малюнків: SAVE FOOD: Global Initiative on Food Loss and Waste Reduction. Key facts on food loss and waste you should know! http://www.fao.org/save-food/resources/keyfindings/en/ 

За матеріалами: ФАО