Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

Як заробити на спаржі в Україні

10 квітня 2017
Переглядів:
11831
AgroNews060401.jpg

Як заробити на спаржі в Україні? Який наразі попит на внутрішньому та зовнішньому ринках та які врожаї спаржі збирають українські фермери? Про це читайте в інтерв'ю AgroNews.ua з Володимиром Білко, агрономом, спеціалістом з вирощування спаржі.

«Спаржа починає давати врожай з середини весни, для фермера це «живі гроші»


Катерина Звєрєва: Які можливості для малих та середніх фермерів відкриває вирощування спаржі?

Володимир Білко: Вирощування спаржі відкриває багато перспектив для малого та середнього фермера, яким би видом діяльності він не займався - овочівництво, ягідництво чи садівництво. Навіть, якщо ви займаєтесь зерновими на невеликих (пайовики) чи середніх площах, спаржа допоможе вам краще «триматись на плаву» та не сильно  відволікатиме від основної діяльності. Оскільки починає давати урожай з середини весни, для фермера це «живі гроші» в той період, коли так необхідні кошти на пальне, добрива, насіння та інші витрати.

Фермер тепличник-овочівник (а ціна на овочі різко впала в останні роки), вирощуючи спаржу буде взагалі поза конкуренцією, оскільки зможе дати і сезонну, і не сезонну продукцію, яка ціниться набагато вище. Популярності в Україні набуває закладання горіхових садів, раніше в міжряддях на перші роки росту, щоб мати хоч якийсь прибуток, рекомендували висаджувати суницю садову, овочі чи зернові, як високо рентабельну перспективу можна взяти ту ж таки спаржу. Ще  один її плюс, спаржа – це багаторічна, витривала, морозостійка культура, посадивши яку одного разу, ви зможете збирати урожай 10-15 років.

«Практично кожна господиня, яка має невеличкий садок чи дачу має цю рослину в своєму «арсеналі» для оздоблення осінніх букетів, а виявляється що «ось це» ще й їсти можна»

Катерина Звєрєва: Що стримує розвиток ринку спаржі в Україні?

Володимир Білко: Є багато причин повільного розвитку ринка спаржі, з одного боку, у нас практично немає культури споживання спаржі, з іншого - мало хто її і вирощує. У кращому випадку, що таке спаржа знає кожен 4-5 споживач, і люди дивляться на неї з пересторогою, хоча якщо говориш «заячий холодок», знає вже набагато більше людей – практично кожна господиня, яка має невеличкий садок чи дачу, має цю рослину в своєму «арсеналі» для оздоблення осінніх букетів, а виявляється що «ось це» ще й їсти можна. Не тільки можна, але і треба, спаржа лікарська – саме такою є офіційна латинська назва (лат.Aspáragus officinális), дуже корисна для людського здоров’я. Вона містить ряд амінокислот, йод, вітаміни, спаржа рекомендована для вживання  людям  з діабетом,  хворобами травної системи,  людям з гіпертонією. До того ж, спаржа ще й дуже смачна! Свіжа спаржа на смак нагадує молодий ніжний зелений горошок.

«Не треба боятись, що у вас не буде клієнтів на спаржу, попит росте як снігова лавина!»

Схожа ситуація з ринком споживання була в свій час і з броколі років десять тому, і з баклажанами років 20 назад,  і як розповідають старші люди,  років 30 тому із цвітною капустою... Зараз це поширені і відомі овочі, і знає їх практично кожен. Тож не треба боятись, що у вас не буде клієнтів на спаржу, попит росте як снігова лавина! І це в останні роки ясно бачать люди, які все ж таки висаджують плантації спаржі. В Україні площі під спаржею дуже малі на сьогоднішній день -  не перевищують 100-110 га, але ще 3 роки назад ця цифра ледь досягала 30 га.  За прогнозами фахівців, площа під спаржею буде подвоюватись кожні 2-3 роки, якщо не швидше, попит на посадковий матеріал дуже великий.  Попереду всіх буде саме той фермер, який посадив спаржу вже сьогодні, або ж вчора, коли інші тільки будуть тільки вникати в технологію та чекати перших врожаїв. Не треба боятись втратити перший урожай, деякі навпаки не збирають його, щоб дати плантації набрати максимальної потужності. У момент високого попиту ви матиме пік продуктивності плантації спаржі.

Катерина Звєрєва: Який сьогодні попит на цей продукт? Чи зросла культура споживання цього продукту за 5 років?  Хто основні споживачі?

Володимир Білко: Попит внутрішнього ринку за різними даними складає від 1 тисячі до 2,5 тисяч тонн, і це лише початок зацікавленості споживачів. На даний момент український фермер задовольняє його ледве на відсотків 7-10. Все інше - імпорт з країн Європи та Китаю, як в свіжому, так і в вигляді напівфабрикатів – пресерви та заморожена спаржа.  Тобто 90%  коштів від вирощування спаржі український фермер втрачає, хоч і міг би заробити. Культура споживання зростає з кожним роком, багато людей, буваючи закордоном, куштували її та хочуть знайти на наших прилавках, і таких з кожним роком все більше. Багато дачників-ентузіастів вирощують на присадибних ділянках спаржу, саме як овочеву культуру, і ласують нею вже багато років. Основними споживачами спаржі  є люди середнього достатку та вище, як правило, це міські мешканці, які мають час та можливість знайти на ринку та придбати спаржу, оскільки вартість спаржі висока, а також люди, які знають, як її приготувати, хоча в цьому немає нічого складного. Також хорошими споживачами спаржі є ресторани, які продають спаржу вже у вигляді готових страв, в спаржі зацікавлені торгівельні мережі та переробники. 

«Українському малому та середньому фермеру потрібна виробнича та споживча кооперація, щоб вийти на іноземні ринки»

Катерина Звєрєва: Як заробляти на ринку спаржі в Україні? Який період окупності цієї справи?

Володимир Білко: Заробити на спаржі в Україні можна різними шляхами. Можна просто продавати спаржу на ринках, можна співпрацювати з торгівельними мережами, якщо ви можете забезпечити хороший об’єм та тривалий період постачання. Якщо тільки тривалий період, а ви не є великим виробником, ви можете співпрацювати з якимось рестораном і постачати спаржу йому невеликими партіями. Велика перспектива експорту та переробки, але знову ж таки, для них потрібні об’єми, а для цього я завжди наголошував та буду наголошувати – українському малому та середньому фермеру потрібна виробнича та споживча кооперація. Кооперація фермерів цікава виробнику добрив, садивного матеріалу та ЗЗР,  при кооперуванні фермери швидше можуть вийти на іноземні ринки, ніж по одинці, формуючи великі партії товарів. Я вірю в те, що і в нас фермери зможуть домовитись між собою. Приємно бачити виробничі кооперативи овочів та ягід закордоном, яким 150-200 років, коли кожен член кооперування отримав цей статус (бізнес) як честь від діда-прадіда, багато хто із учасників таких великих кооперативів є міліонерами. Дуже хочеться побачити це і в Україні. Окремий цікавий ринок споживання - це органічна продукція, яка і цінується дорожче і вирощується безпечніше, і також рівень споживання її в Україні і світі росте з кожним роком.

По різних даних, в залежності від інтенсивності вирощування спаржі період окупності плантації складає 4-5 років, 4-5 рік вирощування спаржі - це вихід на максимальні збори урожаю  та прибутковості. Для фермера це роки перших великих урожаїв, і 2-3 урожай з поля загалом,  розсадний матеріал ви відшкодуєте з першого-другого урожаю, далі витрати на техніку та заробітню плату. Період максимальних урожаїв з 4-5 року по 10-12 рік  експлуатації насадження, загалам плантацію можна експлуатувати до 20 років, що правда закордонна практика показує, що економічно доцільним є вирощування не більше 15 років на одному місці.

«Український фермер, виростивши спаржу по українській собівартості та продавши за європейськими цінами, буде абсолютно задоволений!»


Катерина Звєрєва: Чи є ЄС перспективним ринком збуту для вітчизняної спаржі?

Володимир Білко: Господарства, які будуть вирощувати спаржу та експортуватимуть, матимуть ще більші перспективи, ніж на внутрішньому ринку. Не зважаючи на великі площі спаржі в Європі (біля 60 тисяч га), відчувається дефіцит спаржі як і на свіжому ринку, так і в переробці. Культура сезонна, і всі її хочуть скуштувати. Культура споживання спаржі в Європі дуже висока, тому і ціна не падає, не зважаючи на великі площі вирощування. Український фермер, виростивши спаржу по українській собівартості та продавши за європейськими цінами, буде абсолютно задоволений! Та для цього знову ж таки потрібні об’єми, і знову ж таки - кооперація. Якщо ви виходите на ринки Європейського Союзу, то бажано пройти сертифікацію Global Gap. Окремий ринок в Європі - це органічна продукція,  це набагато вища цінова політика, але і якість має бути відповідною. В Україні поширені такі сертифікуючи організації на органічне землеробство як Органік стандарт, Біо Інспекта та Церес.

Катерина Звєрєва: Володимире, а скільки коштує кілограм української спаржі?

Володимир Білко: Ціна на зелену спаржу в Україні коливається від 100 до 250 грн за кілограм у роздріб, оптові ціни  -  від 70 до 150 грн, все залежить від якості вирощеної продукції та наявність документів про відповідність продукції. Ціна на етильовану, або ж білу спаржу, на відсотків 20-30 вища, але її присутність на ринку менша по причині складнішої технології вирощування, і не всі фермери її ще освоїли. Є окремі сорти і гібриди, які більшою мірою придатні для виробництва білої спаржі.

Катерина Звєрєва: Ви так «смачно» розказуєте про цю культуру. А яку фірмову страву зі спаржею Ви могли б порадити нашим читачам?

Володимир Білко: Як кажуть: найсмачніші страви завжди прості у приготуванні. Я люблю спаржу у свіжому вигляді, коли просто зламуєш молодий паросток та смакуєш молоду соковиту м’якоть відразу на місці. Дуже смачна свіжа необроблена спаржа у різних салатах. Спаржа потребує мінімальної обробки, її швидко та просто готувати, 3-5 хвилин у окропі чи на сковорідці підсмажити на вершковому маслі з додаванням невеликої кількості солі, перцю та подрібненим зубчиком часнику, і ми маємо чудовий гарнір до риби чи м’яса, або як самостійна страва. До спаржі люблю соуси з часничком, сирний,  або ж «Цезар», та все ж таки краще свіжу без домішок та наповнювачів, щоб повністю відчути її неповторний смак. Багато рецептів та детальну інструкцію по вирощуванню спаржі ви зможете знайти на сайтах sparja.com.ua  та  asparagus.biz.ua.

 

AgroNews.ua

10 квітня 2017 07:40
переглядів:
11831

Анонси