Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Асад Лапш: комфортним український бізнес-клімат назвати не можна

31 березня 2017
Переглядів:
10847
AN_97.jpg

Генеральний директор «КУН-Україна» Асад Лапш розповів, чому в Україні не спостерігається притоку інвесторів і що їх відлякує, а також торкнувся проблем з українськими митниками й складнощів з веденням бізнесу в країні.

- У Вас незвична біографія. Розкажіть про себе.

- Я народився в Йорданії, але мої предки з Кавказу. Вчитися приїхав до СРСР: вибрав Сільськогосподарську академію міста Нальчик і спеціальність «механізація сільського господарства». Потім працював в Йорданському університеті (керував науково-дослідними станціями в долині річки Іордан).

Але вже більше п’ятнадцяти років живу в Україні і навіть трохи розмовляю українською. Всі ці роки я займав керівні посади: був генеральним директором таких великих іноземних компаній як Agrimatco (Agricultural Materials Company), Euralis Semences, AgroGeneration. А з 2014 р. очолюю в Україні представництво французького виробника сільськогосподарської техніки — визнаного лідера на світовому ринку.

- Як давно представництво компанії знаходиться в Україні?

- KUHN скоро виповниться двісті років. У багатьох країнах світу в нас є торгівельні представництва і виробництва. Коли вирішувалося питання про розширення торгівельних представництв, обрали Україну, оскільки це аграрна держава з масштабними потенційними можливостями. Вже з 1990-х років наша сільськогосподарська техніка продавалася тут. А в 2006 р. було створено «КУН-Україна» (як дочірнє підприємство), яка на даний момент має розгалужену дилерську мережу.

На сьогодні у нас шість дистриб’юторів по всій Україні. Діяльність компанії в Україні підтримується за рахунок продажів сільськогосподарської техніки: тут знаходиться тільки склад продукції. Зараз в Україні спостерігаються економічні складнощі, але ми впевнені, що все це тимчасово. До того ж, такий довгожитель, як компанія KUHN, будує бізнес-плани не на найближчих три-п’ять років, а на довгострокову перспективу.

- Чому, коли створювалася філія компанії KUHN в Україні, не розглядалося питання про запуск виробничих потужностей?

- Щоб побудувати або придбати завод в тій або іншій країні, потрібен певний час. Повинні спостерігатися зрозумілі тенденції і бути виразною статистика, оскільки компанія KUHN – найбільший в світі виробник навісної та причіпної техніки. Ми проводимо 3050 різних моделей і модифікацій.

Якщо ставити завдання побудувати в Україні завод, виникає питання: завод яких модифікацій, з 3050, що є в наявності? До того ж, будь-яке виробництво має бути націлене не лише на внутрішній ринок, але й на експорт. Тоді незрозуміло, куди експортувати нашу продукцію з України. Бо за останні сімнадцять років компанія KUHN придбала багато заводів в Європі. Крім того, наша компанія випускає безліч продукції, створеної виключно для українських аграріїв. Український ринок вельми перспективний, але він молодий. Можливо, через два-три роки ми зможемо розглядати тут запуск нашого заводу. Все залежить від ситуації на Україні й від того, наскільки буде сприятливим український ринок (закони, податки, бізнес-клімат).

- Як я розумію, на даний момент українські закони, розміри податків та інші нюанси не сприяють притоку зарубіжних бізнесменів до України…

- На жаль. Ви можете запитати про це у будь-якої іноземної компанії, що працює тут, і відповідь буде не втішною.

- Розкажіть про ті бізнес-проблеми, з якими довелося Вам познайомитися в нашій країні.

- З легалізацією бізнесу проблем у нас ніяких не виникало. Але комфортним тутешній бізнес-клімат назвати не можна. Рамки, в яких перебуває іноземний бізнес в Україні, дуже тісні та незручні. Зокрема, вкрай високі податки. І взагалі, в Україні дуже багато податків, що заважає притоку інвестицій та розвитку бізнесу ззовні.

Вельми складна й заплутана дозвільна база. Якщо будувати завод, потрібно мати масу узгоджень і документації. Іншими словами, відкрити завод в Україні у найкоротші терміни й за мінімальну (прийнятну) ціну — неможливо. Тут проблематично побудувати навіть маленький кіоск!

Читайте також:  Асад Лапш: криза спонукає аграріїв вибирати ефективну техніку

Наприклад, для споруди заводу потрібен проект, який слід погоджувати з безліччю організацій (архітектурними бюро, обласною і міською адміністрацією, обленерго, санепідемстанціями, пожежниками…). Часто їх дії та правила між собою не узгоджені: що добре для пожежників, не прийнятно для санепідконтролю, а інше не відповідає вимогам обленерго.
Має бути один орган, куди подаються документи. А в Україні потрібно спілкуватися з усіма відомствами або зустрічатися окремо, оскільки вони мають свої внутрішні закони, які часто не синхронізовані з іншими міністерствами, відділами. Через це виникають проблеми.

Коли інвестор хоче вкладати гроші в будівництво заводу, складів — спочатку виникають проблеми з дозвільними, а потім з операційними паперами. До того ж, в Україні надто високі податки для іноземних інвесторів, якщо врахувати, що український ринок зовсім молодий. Наприклад, при фінансових вкладеннях в американський ринок, де купівельна здатність й економічний рівень дуже високі, інвестор може розрахувати (розпланувати) свою діяльність і готовий платити навіть більший податок. Оскільки він розуміє, що поверне з прибутком інвестовані гроші. І даний ринок абсолютно передбачуваний, на відміну від українського.

- Якщо говорити про діяльність «КУН-Україна» за одинадцять років, яка результативність?

- Підсумки нашого перебування тут непогані, але менше, ніж ми планували. Мета компанії KUHN — бути лідером на ринку України, як мінімум в трійці перших. Ми виробляємо багато видів сільськогосподарської техніки. Зокрема, є лідерами з посівної техніки, по так званій «зеленій лінії» (заготівля й тваринницькі корми) — одні з перших з грунт ообробки (плуги). Але нам хотілося бути більше і активніше на українському ринку: особливо, на зерновому напрямку й обприскуванню.

Читайте також: Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної

- Які сьогоднішні втрати в об’ємах продаж Вашої продукції в Україні, якщо порівнювати з показниками інших років?

- Зростання присутнє. Але я не робив би акцент на статистиці 2014-2015 років, із зрозумілих причин. У всіх іноземних компаній, що працюють в Україні, за цей період рівень продаж відчутно впав. Що стосується нашої компанії, втрати складають 30-50% (залежно від виду сільськогосподарської техніки). Звичайно, останні три роки вкрай складні. Сподіваємося, що наступного року станеться перелом в позитивний бік, і продажі знову підуть вгору.

- Багато іноземних бізнесменів турбує питання розмитнення товарів, яке має свої «темні сторони». З якими митними проблемами Ви стикалися?

- Основна кількість нашої сільськогосподарської техніки йде безпосередньо від заводів до дилерів. Саме вони є імпортерами. Але деяку частину імпортує безпосередньо «КУН-Україна». Щоб полегшити життя дистриб’юторам і собі, ми сертифікували всю нашу продукцію (вона відповідає українським стандартам).

Кілька разів ми стикалися з проблемою оцінки техніки. На митниці є відділ тарифів, який визначає, товар завозиться за завищеною або заниженою ціною. У нас двічі траплялися затримки товару, що вилилося для компанії в чималі витрати. Довелося платити перевізникові за простій, оскільки два-три дні зайняло надання додаткових довідок, підтверджуючих вартість товару. І все через те, що митник деколи вважає, що певна техніка повинна коштувати дешевше або дорожче. Він дивиться по своїй базі й бачить, що аналогічна сільськогосподарська техніка (інших виробників) була завезена за іншою ціною. Тому, має місце непорозуміння і, як наслідок, затяжний процес розмитнення.

- Ви згадували, що в Україні, в порівнянні з іншими європейськими країнами, досить високий податок на бізнес та інвестиції. Як держава може привабити в країну інвесторів?

- Будемо відвертими: навіть впродовж попередніх років (до економічної кризи і війни на Донбасі), реальних інвестицій в економіку України не було. Окрім, хіба що, хімічної галузі. Але замість того, щоб привабити інвесторів, Україна ввела додаткове мито. Мито можна додати на розкіш і на товари не першої необхідності. Але на сільськогосподарську техніку (знаючи, що її в країні не вистачає) — це повний нонсенс! Сільгоспвиробники не в змозі купити техніку, оскільки вона вже дорога за своєю собівартістю. Плюс перевезення, розмитнення, ПДВ — все це збільшує ціну. Окрім того, в Україні відбулась сильна девальвація національної валюти. Звісно, в такій ситуації, сільгоспвиробники не стануть вкладати гроші в техніку.

- Які результати продаж чекаєте до кінця поточного року?

- В порівнянні з 2014 роком, збираємося збільшити продажі мінімум в два рази. 2017 розпочався непогано. Ми дивимося на український ринок, як на вельми перспективний й переконані, що для нашої компанії він стратегічний. Україна буде одним з найбільших і основних ринків в Європі, але на це піде багато часу.

- Компанія KUHN працює з 2006 р. в Україні. Значить, постачання і замовники були також в Криму й на Сході країни. Втрата Криму і військові дії на Донбасі, позначилися на Вашому бізнесі?

- У нас були дистриб’ютори, що працювали в названих регіонах. З їхніх слів, деякі склади, що знаходилися на Донбасі і в Криму, — постраждали. Що стосується «КУН-Україна», то ми зараз не працюємо з Кримом, і на Донбас наша техніка не поставляється. Адже не зрозуміло, як вести оплату й провозити товар через КПП. Але не війною завданий збиток українському бізнесу як такому, а наслідками: падінням економіки, інфляцією, девальвацією гривні.

Читайте також:  Як найкраще підготувати землю до весняної посівної

- Які плани й найближчі перспективи Вашої компанії?

- Ми хочемо і будемо найвпізнаванішим брендом сільськогосподарської техніки в Україні (у нашому сегменті). Ми — єдина іноземна компанія, яка має свій великий склад запчастин в Україні, що працює сім днів на тиждень. Також будемо продовжувати вкладати значні інвестиції в нашу сервісну службу. Щоб стати лідером продажів і бути впізнаваним брендом у своїй ніші, потрібно багато інвестувати у власний маркетинг. І ми прагнемо до цього.

- На Вашу думку, скільки нашій країні потрібно інвестицій в рік, аби наблизитися до рівня європейського технічного забезпечення по сільгосптехніці?

- Всі сільськогосподарські підприємства України постійно потребують сільгосптехніки. Об’єм продажів в Україні має бути €2 млрд. в рік, впродовж п’яти-семи років, щоб з’явилася можливість забезпечити технікою всі українські сільгосппідприємства (трактори, комбайни, навісна й причіпна техніка, елеваторне устаткування). На сьогодні, об’єм продажів складає €600-800 млн на рік, і навіть менше. Тому, техніка експлуатується з максимально великим навантаженням. Якщо в європейських країнах термін використання сільськогосподарської техніки сім-дев’ять років, то в Україні значно менше.

За матеріалами: eizvestia.com

31 березня 2017 08:29
переглядів:
10847

Анонси