Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

Влада використовує фермерів як дійну корову для власного збагачення

17 січня 2017
Переглядів:
4067
18.jpg

З якими проблемами стикаються  фермери Полтавщини розповідає голова обласної АФЗУ Віктор Галич.

– Щороку фермери підбивають підсумки роботи, оцінюють перспективи у році прийдешньому. Яким бачиться вам рік, що минув та шо чекає фермерів у 2017 році?

– На мою думку, 2016 рік був одним із найгірших за роки незалежності для сільгоспвиробників, перш за все для фермерів. Так, фермери отримали непоганий врожай. Але у законодавчому полі ми втратили напрацювання минулих років. Верховна Рада IV скликання прийняла законодавчу базу, яка діяла до 2015 року: спецрежим ПДВ для фермерів. Але торік через незгуртованість фермерів та інших сільгоспвиробників, які не змогли «дотиснути» парламент, ми втратили пільги з оподаткування. У цьому році пільгиматимуть овочівники, цукровики та тваринники. Останні дві категорії – переважно олігархи.

– Що скажете про корупцію в земельних відносинах?

– У земельних питаннях корупція не лише залишилася, а й зросла. До того ж зараз активно лобіюється продаж землі. Перед Новим роком було засідання Кабміну, де на порядок денний внесли питання про проведення земельної реформи. Дуже хочеться нашим керманичам зайнятися торгівлею української землі. Знаючи теперішню владу, її погляди на реформи, вважаю, що її й близько не можна підпускати до продажу землі, бо вона бачить лише можливість отримання прибутків від оборудок із землею. Причому корупцію одягають у тогу закону. Владцям абсолютно начхати і на майбутнє села, і на стабільність та розвиток сільських громад. Тобто, село ставиться на межу виживання.

Читайте також: Полтавські фермери озвучили Аграрній платформі основні проблеми (відео)

- Чи потерпають полтавські фермери від рейдерських захоплень?

- У Кіровоградській та Дніпропетровській областях торік трапилися сотні рейдерських захоплень землі й урожаю фермерів. Полтавська область поки що тримається: у нас таких видадків до десятка. Але коли почнеться розвал асоціації зсередини, то… Навіть уявити боюся, що нас чекатиме. Адже для чого насамперед існує асоціація фермерів? Щоб відстоювати права своїх членів на різних щаблях влади, щоб ділитися досвідом.

– Зараз багато говорять про децентралізацію. Якісь зрушення в цьому плані бачите?

– «Зрушення» цікаві. Наприклад, Миргородську податкову інспекцію ліквідовують. Переводять у Полтаву. В Миргороді залишають лише відділення ДПІ. І відтепер, щоб отримати 10-хвилинну консультацію, потрібно буде їхати в обласний центр, бо таке право від місцевих інспекцій забирають. Для чого це роблять? Однозначно сказати важко.

Але за аналогією вимальовується не надто радісна картина. Коли вирішення земельних питань забрали від місцевих територіальних громад у область, то рівень корупції зріс у рази. Тож є великі сумніви, чи стане прозорішою робота фіскальних органів.

– Невже все так погано?

– Не погано, а дуже паскудно. До того ж самі фермери почасти винні в тому, що різного роду чинуші використовують їх як дійну корову для власного збагачення. Кожен поодинці відкуповується від корупціонерів-вимагачів замість того, щоб гуртом виступити проти них. Бо для чого існує асоціація фермерів? Щоб відстоювати права своїх членів на різних щаблях влади, щоб ділитися досвідом. На протестні акції, організовані нашою Асоціацією на Полтавщині, виходили десятки, а могли б вийти сотні й тисячі фермерів. Та кожен чекає, що поки він відсиджуватиметься в кущах, хтось інший боротиметься за його інтереси. Тому перспектива змін на краще при нашій пасивності досить примарна. Ми не висунули у парламент своїх кандидатів. У нас фактично немає своїх представників у Верховній Раді, котрі б виражали інтереси фермерства й селянства.Інфантилізм фермерів призвів до того, що фермерство як сила, що може відстоювати власні права, можновладцями всерйоз уже не сприймається.

– І в чому цей інфантилізм проявляється?

– Найбанальніше питання – сплата членських внесків на статутну діяльність АФЗУ для багатьох фермерів стає «непідйомним» питанням. Починаються різні відмовки. Хоч внески в розмірі 10 гривень із 1 га землі – це мізерні кошти. Внески платяться не лише для того, щоб функціонував апарат АФЗУ, а й для організаційної спроможності відстоювати права фермерів на регіональному та центральному рівнях. Навіть відправити рекомендованим чи цінним листом від імені АФЗ звернення на ім’я Президента, Верховної Ради чи НАБУ, коштує мінімум 50 гривень. Внески також є мірилом нашої згуртованості. І тоді чиновники усвідомлюють, що фермери - монолітна сила, де загальне переважає над особистим.Але недалекоглядне «жлобство», на жаль, перемагає здоровий глузд.

- На останньому засіданні ради АФЗ «Відродження Полтавщини» прозвучала пропозиція - ліквідувати посаду голови обласної Асоціації.

- Так, іноді деструктив доходить до абсурду. Деякі голови районних АФЗУ добалакалися навіть до такого. Але є вимоги Статуту нашої громадської організації. Вони не передбачають ліквідацію посади голови обласної АФЗУ. Якщо ми не виконуємо статутні вимоги, то про яку консолідацію фермерів можна говорити? Таке враження, що хтось отримав замовлення розвалити обласну АФЗУ... Деякі фермери та голови районних АФЗ висловлюють претензії, що обласна АФЗУ, мовляв, мало робить для захисту прав фермерів. Коли питаєш: «А яку суму внесків ви заплатили на статутну діяльність?», то чуєш у відповідь: «Нуль цілих і нуль десятих».Коли питаєш: «А у яких протестних акціях брали участь фермери вашого району?», відповідають, що ніколи було: то посівна, то жнива. Питаю: «А скажіть, як нардеп від вашого округу голосував при ухваленні закону про скасування спецрежиму оподаткування сільськогосппідприємств? А як він голосував за бюджет 2017 року?» Та замість відповіді - тиша. А якби фермери кількох районів зібралися та спитали зі свого депутата, чому він проголосував за ліквідацію пільг фермерам, то він іншим разом подумав би перед тим, як натиснути на кнопку. І якби хоч третина фермерів ставила незручні запитання своїм депутатам, то дивися б, і менше було лобістських законів на користь олігархату. Тож кожен фермер має зрозуміти, що у нинішніх умовах аж ніяк не можна займати хатоскрайницьку позицію.

- Як ви прокоментуєте те, що на Полтавщині зареєстровано понад дві тисячі фермерфів і лише дванадцять з них мають картки фіксованого членства в Асоціації феремерів та приватних землевласників.

- Вважаю, що Асоціація фермерів та приватних землевласників України прийняла правильне рішення: має бути фіксоване членство. Коли буде реєстр фіксованих членів асоціації фермерів і приватних землевласників, то АФЗУ відстоюватиме інтереси своїх членів, а не аморфне фермерське середовище. Якщо хтось хоче залишитися сам на сам із сьогоднішніми жорстокими реаліями, то це його вибір. А хто прагне гуртуватися і відстоювати свої права через відповідні структури, той сплачує внески, стає фіксованим членом АФЗУ. Такий фермер до того ж має певні пільги на придбання сільгосптехніки та знаряддя, на оздоровлення.Тож майбутнє фермерського руху за фіксованим членством. З аморфними фермерами ніхто не працюватиме.

За матеріалами: Останній Бастіон

17 січня 2017 08:51
переглядів:
4067

Анонси