Коли молочна фірма - це і традиція, і хобі, і бізнес

13 грудня 2016
Переглядів:
927
_____1.jpg

Голландія доволі маленька країна— 16.4 млн. голландців проживають на території 3.7 млн. гектарів. Однак, у порівнянні із іншими європейськими країнами Голландія, не зважаючи на маленькі розміри, має надзвичайно розвинене молочне скотарство: у Голландії на фермі в середньому 77 дійних корів із продуктивністю 8000 л молока на рік (4.37% жирності, 3.50% білка), а у Європі—25 корів і 6000 л. Останнім часом через тенденцію до укрупнення та нестабільність цін на молоко кількість фермерів у цьому бізнесі скорочується. 

Дається в знаки також і система квотування (565014 кг. молока на ферму)—  деякі вважають за раціональніше продати свою квоту іншому фермерові, ніж самому займатися молочним скотарством. Голландський фермер сам виконує всі роботи на фермі: годує, прибирає, лікує, доїть тощо. Отож, у молочному бізнесі залишаються лише ті фермери, які вміють ефективно господарювати. В рамках українсько-голландського проекту «Інфомолоко» нам вдалося відвідати молочну ферму саме такого дбайливого господаря, містера Брауера. Його молочна ферма знаходиться на півночі Нідерландів, за голландськими мірками – велике господарство: 125 га власної землі, 180 дійних корів. Містер Брауер, незважаючи на загруженість роботою, захоплено показував і розповідав про свою гордість. Ще б пак, його ферма одна із найкращих у Голландії!

- Як давно Ви у молочному бізнесі?

- Після закінчення школи, коли мені було 21 рік, я прийшов працювати на ферму батька, якою перед цим володіло ще 6 попередніх поколінь. Тобто займаюся молочним скотарством уже майже 30 років. Ту стару батьківську ферму нам довелося продати, переїхати сюди і розпочати все знову. Хоча маю зазначити, що нам таки пощастило: ми були змушені переїхати, бо на тій території розпочали промислове будівництво, тому наші землі купила промислова компанія. Якби ми продали землі іншій фермі, ціна була б знано нижча, а якби не побудували нову ферму, до того ж ми змушені були б заплатити високі податки—за припинення фермерської діяльності. Однак все склалося так, що нам вдалося взяти кредит, купити землю та побудувати абсолютно нову ферму. Раніше ми мали три окремих приміщення для різних вікових груп, а зараз всі корови в одному корівнику, і під час роботи я можу за всіма ними спостерігати. До того ж у нас встановлено автоматичну систему вентиляції, доїльні роботи та робот-гноєприбирач.

- Наскільки дорого Вам все це обійшлося?

- На будинок, силосні траншеї та корівник пішло € 3 млн., а на купівлю землі близько € 3.5 млн. Кредит ми взяли під 1.5% річних, тому щороку маємо виплачувати  € 60 тис., що цього року було дуже нелегко через низьку ціну на молоко. Зазвичай ціна на молоко першого класу була  € 0.40, але влітку впала до неможливих  € 0.21. На щастя, зараз все потроху стабілізується, реалізуємо молоко по  €0.31, але, звичайно, хочеться більше. 

- Чи ви отримали якусь підтримку від уряду?

- Ми отримали субсидії, коли купували наших перших 2 доїльних робота. Саме діяла програма, спрямована на полегшення умов та скорочення обсягів ручної праці. То була наша спроба. Я вирішив, якщо не сподобається у мене все одно є у корівнику доїльна зала. Але звісно все сподобалося, особливо моїм плечам та спині, через біль у яких я не завжди міг проводити доїння.

- А скільки людей зараз працює на Вашій фермі?

- Я сам, моя дружина займається адміністративною роботою, ще наймаємо одного працівника, який виконує всю ту ж роботу, що і я, і може підмінити, якщо ми, припустімо, відпочиваємо. А також мій син допомагає, коли на канікулах, хоча він ще не впевнений, чи буде продовжувати нашу справу. Коли ми будували цю ферму 4 роки тому, йому було 16,  і ми не запитували, чи він планує стати фермером, бо будували її для себе. Якщо захоче, то в нього, як на мене, доволі хороша ферма, а не захоче, то років через 10, коли мені буде 60, ми цю ферму продамо.

-Минулий рік у всьому світі видався кризовим, з якими проблемами Вам довелося зіткнутися?

- Найбільшою проблемою, без сумніву, була низька ціна, за якої було неможливо виживати. Але крім того, минулого року ми докупили 80 корів із інших господарств (тепер у нас 180 корів). Кожна з них потребує уваги, тобто більше нашого часу та сил—до цього треба було звикнути. Все ускладнювалося  погіршенням здоров’я стада (нові патогени) та звикання корів одна до одної. На перших етапах навіть загальна смертність телят при народженні та в процесі вирощування підскочила до 10%. Однак зараз все стабілізувалося, ми в день в середньому отримуємо від однієї корови 29 л. молока, а загалом— 4300л. Тобто продуктивність однієї корови в рік близько 9 тис. л. Молоко зі своєї ферми ми здаємо у кооператив, що займається виробництвом сиру.

-Які витрати складають найбільшу частку у структурі вартості молока?

- Найбільші затрати на оплату праці найманого робітника - € 3 тис. на місяць, а також на концентровані корми— із €0.30 на1л. молока на корми йде € 0.05.

- Як саме побудований у Вас процес відтворення?

- На фермі ми використовуємо тільки штучне осіменіння—маємо банк сперми, за допомогою комп’ютерної програми визначаємо кондицію корови та підбираємо для осіменіння сперму того бика, що найкраще може вплинути на її  дані. Як правило, перше отелення відбувається, коли теличці 2 роки і 1 місяць. Період між двома отеленнями не більше 410 днів. Однак, якщо корова не приходить в охоту довше, ніж 120 днів, застосовуємо синхронізацію. Застосовувати синхронізацію на регулярній основі недоцільно—зайві витрати. Зазвичай, майже всіх корів в охоті помічаю вчасно, адже спостерігаю за ними  5-6 разів на день по 15-20 хвилин. Деяким фермерам вдається заощадити завдяки випасу корів у літній період, але через доїльні роботи ми цього дозволити не можемо, хіба для старих корів у сухостій, бо це для них корисно. Для випоювання телят використовуємо по 2 літра молозива першого і другого дня. Якщо теля народилося вночі, залишаю з мамою до ранку, і випоювання відбувається природно. Далі протягом тижня випоюємо і бичків, і теличок молоком, що має низьку жирність, а потім переводимо на сухе молоко, годівля яким триває, як правило, протягом 60 днів. Спеціально для визначення приростів телят не переважуємо—оцінюємо загальну кондицію і, якщо теля замале, можемо ще на тиждень-два залишити його на сухому молоці. 

- Якщо потребуєте допомогу чи пораду щодо виробничих питань, де їх отримуєте?

- У нас дуже добре налагоджена система консультаційної підтримки від тих компаній, у яких фермер купує, скажімо, ветеринарні препарати, корми, замовляє розчистку копит тощо. Так, раз на місяць до мене на ферму приїжджає ветеринар і перевіряє корів на тільність, дає поради щодо лікування та профілактики, так само раз на місяць приїжджає спеціаліст із годівлі від компанії, що постачає мені корми, і ми разом за допомогою даних комп’ютера та доїльних роботів визначаємо, чи достатньо/замало/забагато кормів отримують корови, і як вирішити проблему, якщо така існує. Тричі на рік, зазвичай коли корови входять у сухостій, ми викликаємо спеціалістів для розчистки копит. Але спеціаліста можна викликати і для вирішення якоїсь поточної проблеми.

- Чи задоволені Ви тим, чого вже досягли, чи маєте якісь іще плани на майбутнє?

- До 2015 року ми працюємо за системою квотування. Після цього я сподіваюсь розширити своє господарство до 300 голів, але найняти для підмоги 2 працівників. Тоді я, можливо, матиму трошки більше вільного часу.

- Що, на Вашу думку, потрібно для успіху у молочному бізнесі?

- Перш за все любити справу, якою займаєшся, і отримувати від неї задоволення. 

    

Ганна Лавренюк, спеціально для MilkUa.info

 

13 грудня 2016 07:20
переглядів:
927
Додати коментар
8 + 10 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.

остані коментарі