Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

У Київське водосховище випустили понад 100 тис. штук молоді риби

22 листопада 2016
65.jpg

У рамках Програми «Відновлення Київського водосховища після зимової еко трагедії, що сталася в 2010 році», під час якої загинули сотні тон риби, 21 листопада 2016 року було проведено його осіннє зариблення.

Київське водосховище мілководне і мало проточне, вода в ньому добре прогрівається сонцем, а це сприяє розростанню водної рослинності. Тисячі гектарів природних нерестовищ сьогодні покриті суцільним килимом рослинності. Рибі ніде нереститися, а мальку годуватися.

За рекомендацією вчених в рамках Програми «Проведення робіт з відтворення водних біоресурсів у Київському водосховищі на період 2016-2020 рр.» Інституту рибного господарства НААН України, для природної біологічної меліорації водосховища 21 листопада 2016 року було випущено молодь рослиноїдних видів риби (товстолоб, білий амур, короп).

"Сьогодні було випущено більше 100 000 штук молоді рослиноїдних видів риби. Ці риби, поїдаючи зайву водну рослинність, розчистять природні нерестовища, а так само очистять воду, яку як питну споживає Київ - сказав глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Хоч це лише якась частина від рекомендованої вченими кількості щорічного зариблення рослиноїдних видів риби, але все одно сьогодні - це подія в житті Київського водосховища! Існує легенда, що при створенні водосховища затопили церкву. Місцеві жителі стверджують, що кожен раз перед тим, як над водосховищем нависає загроза, вони чують її дзвони. Сьогодні вони мовчать. Потрібно зробити все від нас залежне, щоб дзвін, що передвіщає лихо не пролунав знову над його водами".

Зариблення буде проходити в три етапи. Всього до кінця року у Київське водосховище буде вселена понад 400 000 штук молоді риби. А з урахуванням весняного зариблення рибодобувні підприємства і громадські організації випустять в води Київського моря більше 600 тис. штук життєве стійкого малька.

Київське водосховище стоїть першим в каскаді Дніпровських водосховищ. Непроста у нього доля. Скільки йому довелося прийняти на себе ударів. Чорнобильська трагедія накрила його радіоактивною хмарою. Тільки почало водосховище відновлюватися після тих важких днів, як прийшов 2010 рік з аномально холодною зимою, і зі злочинними діями чиновників, які залпове скинули воду у водосховищі. В результаті метровий лід впав та розчавив своєю масою сотні тон риби.

У 2011 році на державному рівні було прийнято Програму з відновлення чисельності риб'ячих зграй Київського водосховища. Але… через складну економічну ситуацію бюджетне фінансування зариблення Київського в-ща відсутнє повністю вже третій рік поспіль. І тому так важливо для нього допомога з боку позабюджетних і громадських організацій.

Сьогодні у Київського водосховища нова «напасть» - воно інтенсивне заростає.
"Рибопродуктивність, падає прямо на очах. Де раніше були природні нерестовища сьогодні суцільний «килим» з водного горіха. У його заростях життя немає, так як він і буквальному сенсі «висмоктує» весь розчинений у воді кисень - говорить глава Асоціації рибопромислових підприємств Київського водосховища Микола Шинкаренко - Для того щоб допомогти у відновленні популяції аборигенних видів риби їм необхідно створити умови для самовідновлення. А де нереститися нашої аборигенної риби - плотві, лящеві, щукі, судаку, якщо замість їх звичних нерестовищ сьогодні стоять зарості рослинності?"

Присутній на заході глава Держрибагентства Ярема Ковалів подякував громадськості за турботу про водосховище. Він заявив, що про проблеми з фінансуванням знає, і Агентство активно працює над їх вирішенням.

"Ми підготували проект Закону про створення Спеціального фонду підтримки рибного господарства - сказав Ковалів - Його ідею ми не придумали, а запозичили у Литви, де він ефективно працює з 1992 року. Ми доробили її та максимально приблизили до вітчизняних реалій сьогодення. Кошти на наповнення фонду ми знайшли «всередині» галузі - це штрафи за браконьєрство, компенсація за днопоглиблювальні роботи, плата за ресурс. На ці гроші ми можемо здійснювати програми зариблення, а також меліорацію, наукові дослідження і безліч інших речей, які сьогодні так необхідні галузі", - сказав Ярема Ковалів.

Відновлення чисельності риб’ячих зграй дуже важливо. Но також  треба сьогодні особливу увагу приділити природоохоронні. Статистика невблаганна. Вона говорить про небувале зростання браконьєрства по всій країні.
"Якщо в 1991 році було затримано 19 000 рибних браконьєрів, то в 2015 році їх кількість зросла вже до 124 000. Без участі суспільства жодна державна структура не в змозі повноцінно навести порядок на вітчизняних водоймах. Браконьєр - це злочинець! І тому боротися з цим потворним явищем потрібно Всім Світом! – закликав керівник Київського рибоохоронного Патруля Володимир Мухін - Тож, якщо Ви стали свідком фактів порушення природоохоронного законодавства на водоймі, негайно повідомляйте про них за телефонами Гарячої Лінії, до правоохоронних або природоохоронних органів".

Дане зариблення виявило ще одну проблему без вирішення якої важко розраховувати на повноцінне виконання Програми по відновленню Київського водосховища. Справа в тому, що в Київській області ... зникли рибовиростні комплекси. Рибоводні підприємства сьогодні знаходяться в приватних руках і не завжди працюють за профілем. Ставки спустили, а землі віддали під забудову, обладнання давно пустили на металобрухт. Ось і доводиться сьогодні малька для зариблення Київського водосховища шукати за сотні кілометрів від нього. Тривога рибальської громадськості була почута. Сьогодні створена Комісія з розробки Концепції розвитку рибної галузі в Київській області. У неї війшли представники Облдержадміністрації, обласної Ради депутатів, Агентства рибного господарства України, Агентство водного господарства України, Інституту рибного господарства Національної Аграрної Академії Наук України, Національний університет біорізноманіття та природокористування, Інституту гідробіології НАН України, Асоціації рибалок України, а так само іхтіологи, рибоводи і представники Асоціації рибодобувних підприємств Київського водосховища.

"Сьогодні в Департаменті агропромислового розвитку Державної Адміністрації Київської області розпочато ретельну роботу з написання Концепції "Відновлення, охорона і цивілізоване використання водойм Київської області" разом з Програмою рибництва. Концепція передбачає здійснення ревізії всіх водних об'єктів області, з подальшим їх використанням на основі стійкого збалансованого, шанобливого до природи розвитку – говорить директор Департаменту агропромислового розвитку при Київський облдержадміністрації  Сергій Щупик - Чи не для кого не є секретом, що більшість водойм використовується не за цільовим призначенням. І в першу чергу через невміння і необізнаність про ведення рибогосподарської діяльності. Кількість і якість  водойм дозволяє при правильному, професійному підході до риборозведення вивести Київську область в лідери по виробництву риби в Україні. За досить короткий проміжок часу рибоводні ферми Київщини зможуть наповнити екологічно чистої, власного виробництва рибною продукцією прилавки столиці і області".

"Радує, що все більше шириться розуміння того, що прийшов час не бездумно черпати у природи, а потрібно починати вирощувати! – сказав глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков -  І ця тенденція крок за кроком все більше починає ширитися по всьому світу. Згідно з Програмою ФАО (Всесвітньої сільськогосподарської організації ООН) до 2025 року світовий продуктовий кошик буде тільки на 35% наповнюватися рибою та рибною продукцією з дикої природи, а 65% буде штучно вирощеною. І це ще раз підкреслює, що розробляючи Програму з розвитку рибного господарства в Київській області Агропромисловий Департамент ОДА на правильному шляху йдучи в ногу з часом".

Повір'я гласить, якщо ти, загадавши бажання, випустиш рибу у водойму, то воно неодмінно збудіться. Цим скористалися всі учасники заходу.

Довідка: У 2013 році за бюджетні та кошти користувачів було випущено 2 360 000 штук молоді різних видів риби, 30% з яких були аборигенні види риби - щука, судак, сом, короп. Так само в 2012 і 2013 роках було випущено в Київське водосховище близько 400 000 штук стерляді (царської риби) Вона вже попадається в уловах. ЇЇ відпускають, бо вона знаходиться в Червоній Книзі України. Рибалки шанують цю аборигену рибу Дніпра. Для них стерлядь - символ відродження рибальської слави Київського водосховища.

У 2014 році бюджетне зариблення було відсутнє, а за позабюджетні кошти (рибопромислових підприємств і громадських організацій) випустили в Київське водосховище близько 600 000 штук молоді риби. У 2015 році за позабюджетні кошти випустили близько 400 000 молоді риби. У 2016 році (весна + осінь) планується за позабюджетні кошти випустити понад 600 000 молоді риби.

22 листопада 2016 09:12