Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Агрострахування по-українськи

26 жовтня 2016
Переглядів:
2383
 pg.jpg

Незважаючи на те, що ризики аграрного виробництва несуть катастрофічний характер, аграрії продовжують страхувати в основному на вимогу кредиторів та інших державних установ, які надають їм доступ до фінансових ресурсів. Проте у 2016 андерайтинговому році спостерігається пожвавлення страхового ринку - такі дані були презентовані в аналітичному дослідженні, яке підготувала Міжнародна фінансова корпорація (IFC) на тему «Ринок агрострахування України у 2016-му андерайтинговому році». Експерти IFC, учасники ринку, перестраховики зі світовим ім’ям, а також журналісти 18 жовтня зустрілися за круглим столом, щоб проаналізували ситуацію, яка склалась у 2016 андерайтинговому періоді та змогли порівняти дані за минулі  періоди.

«Аграрне страхування докорінно відрізняється від усіх інших видів страхування, оскільки воно характеризується своєю катастрофічністю. Досить важко уявити, щоби в одній області протягам тижня під страховий випадок потрапили усі застраховані машини. Але коли мова йде про агрострахування, то подібні випадки пошкодження застрахованих полів не є виключенням. Тому воно  потребує окремого, індивідуального підходу», - відзначив Андрій Заріпов - координатор напрямку агрострахуванння Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», відкриваючи початок роботи круглого столу.

Дослідження ринку представляла Вікторія Якубович, експерт з питань агрострахування Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору у Європі та Центральній Азії». Інформацію для дослідження надали одинадцять страхових компаній, що представлені на ринку України.

За словами Вікторії Якубович, показники 2016 року свідчать про пожвавлення ринку агрострахування: зросли зібрані страхові премії, страхові зобов’язання, а також середні ставки премій.

За даними дослідження минулого року, найбільшою популярністю на ринку користуються договори страхування від повної загибелі на зимовий період та договори від поіменованих ризиків на весняно-літній період. Другими у рейтингу популярності серед фермерів є договори мультиризикового страхування врожаю або посівів.

Середня ставка премій у 2016 році зросла у порівнянні з 2015 роком і склала 2,7%. Це сталось тому, що об’єм страхових премій зростав швидшими темпами, ніж загальний об’єм страхових зобов’язань.

Вікторія Якубович також зазначила, що у 2016 андерайтинговому році страхові компанії уклали 787 договорів страхування, зокрема, 317 – на зимовий та 470 – на весняно-літній період. До того ж, загальна страхова сума за договорами страхування с/г культур включно з багаторічними насадженнями склала 5,809 млн. грн, що на 46,3% більше ніж минулого періоду, при цьому було застраховано на загальній площі 675,6 тис га.

Беззаперечним лідером страхування у 2016 році є Хмельницька область, де було укладено 95 договорів на площах 115, 2 тис. га. За нею йдуть Полтавська, Херсонська, Дніпропетровська та Тернопільська області.

Експерт IFC також зазначила, що у 2016 році страхові компанії застрахували 16 с/г культур. Найбільше договорів було укладено на страхування озимої пшениці, соняшнику, кукурудзи, озимого ріпаку та ячменю.

Читайте також: Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом?

Найбільшою популярністю серед фермерів на зимовий період є договори страхування від повної загибелі, що складають 84,3% від загальної кількості договорів укладених у зимовий період. Ще 14,4% - це договори, які є поєднанням страхування від повної загибелі та додаткового покриття. І лише 1,3 % складають договори страхування озимих культур на весь виробничий цикл.

У 2016-му андерайтинговому році обсяг премій з агрострахування зріс до 156 млн грн, тоді як роком раніше він становив 77,7 млн грн, йдеться в звіті IFC.

«Ми можемо назвати 2016 «роком відновлення зростання ринку за грошовим показником». У 2016 обсяг зібраних страхових премій в гривні зрівнявся з рівнем 2008 року, обсяг премій в доларах подвоївся в порівнянні з попереднім роком – до $6 млн», – повідомила провідний експерт проекту Вікторія Якубович.

Проте експерт констатувала, що попри певне пожвавлення ринку, ініціатива аграріїв добровільно страхуватись мала,  досить часто страхування є вимушеним.  Фермер хоче співпрацювати за форвардними контактами з такими державними компаніями як Аграрний фонд та ДПЗКУ. Ці договори й надалі займають левову частку у загальному портфелі агрострахування.

Читайте також: Перезімівля озимих: як аграрію не пасти жертвою серцевого нападу

За словами Сергія Кривошеєва з компанії «ІНГО-Україна», страхові договори укладають, в основному, великі компанії. Ринок досить вузький – як правило, це робота з 5-6 великими клієнтами.

Кривошеєв також відзначив, що в цьому році в компанії «ІНГО-Україна»,  відбувся ріст застрахованих позик. Даний показник пов’язаний зі страхуванням посівів. Що стосується добровільного страхування, то його загальна сума не перевищує 20-25% від загальної суми агрострахування. Сергій Кривошеєв також порадив колегам розвивати різні напрямки страхування, аби диверсифікувати ризики страхового портфелю.

Деякі з учасників зазначили, що ринок аграрного страхування дуже вузький і кожна з компаній має стале коло незмінних клієнтів. До того ж 50% аграрного страхового портфелю компаній складає Аграрний фонд. Олександр Муха, представник компанії PZU-Україна, пояснює, що при втраті такого джерела надходжень страховий аграрний портфель відчує значну втрату, тому пропонує диверсифікувати ризики, аби уникнути втрат.

«Страхові компанії мають диверсифікувати джерела надходження страхових платежів. До прикладу в нашій компанії їх шість: Аграрний фонд, ДПЗКУ, банківські застави, співпраця з брокерами, добровільне страхування, бонусні програми з виробниками насіння і ЗЗР та форвардні контракти з недержавними установами. На мою думку,  стимулом до пожвавлення ринку може бути просвітницька діяльність з фермерами про важливість страхування», - наголосив пан Муха.

Яна Боброва, яка представляла банк CREDIT AGRICOLE також відзначила важливість освітньої роботи з фермерами: «Для нас ринок аграрного страхування є половиною кредитного портфелю і ми, як банк, намагаємось мінімізувати ризики, тому вважаємо, що ті страхові компанії, які проводять просвітницьку роботу серед фермерів,  роблять гарну справу для всього ринку. CREDIT AGRICOLE спільно з МФК, Syngenta та СК «АХА Страхування» вже запустив спільний освітній проект «Ваш Урожай – Наша турбота», який ставить за мету дати фермерам якісний та зрозумілий захист від усіх можливих ризиків, що впливають на зниження врожайності.

Віктор Андрійчук представник компанії СК «АХА Страхування підкреслив,  що банки мають активніше приймати майбутній врожай як заставу, до того ж знижувати частку твердого забезпечення, так як це відбувається у всьому світі.

«Цього року наша компанія дещо змінила свою стратегію і зосередила увагу на сегменті малих і середніх фермерів. У 2016 році ми уклали 42 договори, з середньою сумою договору 300 тис грн. В майбутньому плануємо страхувати площі від 500 га, а також вести просвітницьку діяльність в регіонах, адже є певні проблеми з пізнаваністю бренду, тому у нас є над чим працювати» - підсумував пан Андрійчук.

Експерти IFC зібрали найкращий світовий досвід і запропонували українському страховому ринку нові концепції та нестандартні підходи до створення страхових продуктів, щоби ринок сам міг обрати актуальні варіанти. Так було розроблено страховий продукт, покликаний убезпечити врожай від ризиків, що можуть статися продовж усього циклу виробництва. На даний момент  загальна частка таких договорів становить 1,3%. Вже сьогодні розроблений страховий продукт зацікавив фермерів. А його сприйняття страховим  ринком є безумовним показником, адже якщо вдається покращити загальний стан справ на ринку аграрного страхування,  це вже буде  неабияким успіхом для ринку всіх бенефіціарів.

Людмила Польова

26 жовтня 2016 11:44
переглядів:
2383
Додати коментар
Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.

Анонси