Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

Агрострахування по-українськи

26 жовтня 2016
Переглядів:
2007
 pg.jpg

Незважаючи на те, що ризики аграрного виробництва несуть катастрофічний характер, аграрії продовжують страхувати в основному на вимогу кредиторів та інших державних установ, які надають їм доступ до фінансових ресурсів. Проте у 2016 андерайтинговому році спостерігається пожвавлення страхового ринку - такі дані були презентовані в аналітичному дослідженні, яке підготувала Міжнародна фінансова корпорація (IFC) на тему «Ринок агрострахування України у 2016-му андерайтинговому році». Експерти IFC, учасники ринку, перестраховики зі світовим ім’ям, а також журналісти 18 жовтня зустрілися за круглим столом, щоб проаналізували ситуацію, яка склалась у 2016 андерайтинговому періоді та змогли порівняти дані за минулі  періоди.

«Аграрне страхування докорінно відрізняється від усіх інших видів страхування, оскільки воно характеризується своєю катастрофічністю. Досить важко уявити, щоби в одній області протягам тижня під страховий випадок потрапили усі застраховані машини. Але коли мова йде про агрострахування, то подібні випадки пошкодження застрахованих полів не є виключенням. Тому воно  потребує окремого, індивідуального підходу», - відзначив Андрій Заріпов - координатор напрямку агрострахуванння Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», відкриваючи початок роботи круглого столу.

Дослідження ринку представляла Вікторія Якубович, експерт з питань агрострахування Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору у Європі та Центральній Азії». Інформацію для дослідження надали одинадцять страхових компаній, що представлені на ринку України.

За словами Вікторії Якубович, показники 2016 року свідчать про пожвавлення ринку агрострахування: зросли зібрані страхові премії, страхові зобов’язання, а також середні ставки премій.

За даними дослідження минулого року, найбільшою популярністю на ринку користуються договори страхування від повної загибелі на зимовий період та договори від поіменованих ризиків на весняно-літній період. Другими у рейтингу популярності серед фермерів є договори мультиризикового страхування врожаю або посівів.

Середня ставка премій у 2016 році зросла у порівнянні з 2015 роком і склала 2,7%. Це сталось тому, що об’єм страхових премій зростав швидшими темпами, ніж загальний об’єм страхових зобов’язань.

Вікторія Якубович також зазначила, що у 2016 андерайтинговому році страхові компанії уклали 787 договорів страхування, зокрема, 317 – на зимовий та 470 – на весняно-літній період. До того ж, загальна страхова сума за договорами страхування с/г культур включно з багаторічними насадженнями склала 5,809 млн. грн, що на 46,3% більше ніж минулого періоду, при цьому було застраховано на загальній площі 675,6 тис га.

Беззаперечним лідером страхування у 2016 році є Хмельницька область, де було укладено 95 договорів на площах 115, 2 тис. га. За нею йдуть Полтавська, Херсонська, Дніпропетровська та Тернопільська області.

Експерт IFC також зазначила, що у 2016 році страхові компанії застрахували 16 с/г культур. Найбільше договорів було укладено на страхування озимої пшениці, соняшнику, кукурудзи, озимого ріпаку та ячменю.

Читайте також: Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом?

Найбільшою популярністю серед фермерів на зимовий період є договори страхування від повної загибелі, що складають 84,3% від загальної кількості договорів укладених у зимовий період. Ще 14,4% - це договори, які є поєднанням страхування від повної загибелі та додаткового покриття. І лише 1,3 % складають договори страхування озимих культур на весь виробничий цикл.

У 2016-му андерайтинговому році обсяг премій з агрострахування зріс до 156 млн грн, тоді як роком раніше він становив 77,7 млн грн, йдеться в звіті IFC.

«Ми можемо назвати 2016 «роком відновлення зростання ринку за грошовим показником». У 2016 обсяг зібраних страхових премій в гривні зрівнявся з рівнем 2008 року, обсяг премій в доларах подвоївся в порівнянні з попереднім роком – до $6 млн», – повідомила провідний експерт проекту Вікторія Якубович.

Проте експерт констатувала, що попри певне пожвавлення ринку, ініціатива аграріїв добровільно страхуватись мала,  досить часто страхування є вимушеним.  Фермер хоче співпрацювати за форвардними контактами з такими державними компаніями як Аграрний фонд та ДПЗКУ. Ці договори й надалі займають левову частку у загальному портфелі агрострахування.

Читайте також: Перезімівля озимих: як аграрію не пасти жертвою серцевого нападу

За словами Сергія Кривошеєва з компанії «ІНГО-Україна», страхові договори укладають, в основному, великі компанії. Ринок досить вузький – як правило, це робота з 5-6 великими клієнтами.

Кривошеєв також відзначив, що в цьому році в компанії «ІНГО-Україна»,  відбувся ріст застрахованих позик. Даний показник пов’язаний зі страхуванням посівів. Що стосується добровільного страхування, то його загальна сума не перевищує 20-25% від загальної суми агрострахування. Сергій Кривошеєв також порадив колегам розвивати різні напрямки страхування, аби диверсифікувати ризики страхового портфелю.

Деякі з учасників зазначили, що ринок аграрного страхування дуже вузький і кожна з компаній має стале коло незмінних клієнтів. До того ж 50% аграрного страхового портфелю компаній складає Аграрний фонд. Олександр Муха, представник компанії PZU-Україна, пояснює, що при втраті такого джерела надходжень страховий аграрний портфель відчує значну втрату, тому пропонує диверсифікувати ризики, аби уникнути втрат.

«Страхові компанії мають диверсифікувати джерела надходження страхових платежів. До прикладу в нашій компанії їх шість: Аграрний фонд, ДПЗКУ, банківські застави, співпраця з брокерами, добровільне страхування, бонусні програми з виробниками насіння і ЗЗР та форвардні контракти з недержавними установами. На мою думку,  стимулом до пожвавлення ринку може бути просвітницька діяльність з фермерами про важливість страхування», - наголосив пан Муха.

Яна Боброва, яка представляла банк CREDIT AGRICOLE також відзначила важливість освітньої роботи з фермерами: «Для нас ринок аграрного страхування є половиною кредитного портфелю і ми, як банк, намагаємось мінімізувати ризики, тому вважаємо, що ті страхові компанії, які проводять просвітницьку роботу серед фермерів,  роблять гарну справу для всього ринку. CREDIT AGRICOLE спільно з МФК, Syngenta та СК «АХА Страхування» вже запустив спільний освітній проект «Ваш Урожай – Наша турбота», який ставить за мету дати фермерам якісний та зрозумілий захист від усіх можливих ризиків, що впливають на зниження врожайності.

Віктор Андрійчук представник компанії СК «АХА Страхування підкреслив,  що банки мають активніше приймати майбутній врожай як заставу, до того ж знижувати частку твердого забезпечення, так як це відбувається у всьому світі.

«Цього року наша компанія дещо змінила свою стратегію і зосередила увагу на сегменті малих і середніх фермерів. У 2016 році ми уклали 42 договори, з середньою сумою договору 300 тис грн. В майбутньому плануємо страхувати площі від 500 га, а також вести просвітницьку діяльність в регіонах, адже є певні проблеми з пізнаваністю бренду, тому у нас є над чим працювати» - підсумував пан Андрійчук.

Експерти IFC зібрали найкращий світовий досвід і запропонували українському страховому ринку нові концепції та нестандартні підходи до створення страхових продуктів, щоби ринок сам міг обрати актуальні варіанти. Так було розроблено страховий продукт, покликаний убезпечити врожай від ризиків, що можуть статися продовж усього циклу виробництва. На даний момент  загальна частка таких договорів становить 1,3%. Вже сьогодні розроблений страховий продукт зацікавив фермерів. А його сприйняття страховим  ринком є безумовним показником, адже якщо вдається покращити загальний стан справ на ринку аграрного страхування,  це вже буде  неабияким успіхом для ринку всіх бенефіціарів.

Людмила Польова

26 жовтня 2016 11:44
переглядів:
2007
Додати коментар
5 + 1 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.

остані коментарі

Анонси