Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом?

17 жовтня 2016
Переглядів:
63965
AN_20.jpg

Сільське господарство розвивається прискореними темпами, а обсяги застрахованої продукції не збільшуються. Чому? Немає сумніву, що сільгоспвиробники потребують надійного страхового захисту своєї продукції і зацікавлені у здешевленні її вартості. Разом з тим, вони мають невисокий рівень довіри до страховиків. Чи став ринок агрострахування більш привабливим за останні роки? Як працюють перестраховики в Україні і світі? І в яких країнах агрострахування розвивається найбільше? Детальніше про це нам розказав доктор Еріх Кастен, світовий експерт з управління ризиками с/г виробництва, який нещодавно відвідав Київ.

Для довідки: Доктор Еріх Кастен більше 30 років на світовому ринку управління ризиками сільськогосподарського виробництва, страхування і перестрахування, працював віце-президентом з ризиків с/г виробництва в компаніях Munich Re, R & V Insurance, Winterthur Insurance Group і Partner Re, ведучий акціонер ТОВ «Агроризик».

З одного боку, самі виробники, особливо дрібні, не хочуть страхуватися, з іншого - є певна недовіра до місцевих страхових компаній, які б реально могли брати на себе ризики по не врожайності, хворобам та іншому. Звернутися до страхового брокера, який представляє перестраховика зі світовим ім’ям, для багатьох підприємців є найбільш раціональним вибором.

Agronews: Які найбільші складнощі у роботі перестраховиків на ринку агро в Україні та світі?

Еріх Кастен: Це запитання на мільйон доларів! Адже на нього може бути багато відповідей. Певні пов’язані з технічними, деякі з політичними моментами, а також категорією довіри. Основна проблема лежить у площині достовірної інформації, статистики, адже сільське господарство піддається впливу природи.

Прозорі статистичні данні найцінніші. Якщо у тебе нема достовірної статистики щодо збитків або втрат у сільському господарстві, то це проблема. У сільському господарстві є два основні види ризиків. Перший, це кількісний ризик, то що називається агрострахуванням від посухи, хвороб, не врожаю. Другий - ціновий ризик.

Зацікавленість місцевих страхових компаній у сільському господарстві з року в рік була відносно низькою. Більшість компаній хотіли б бути залучені, але не зробили необхідних інвестицій для того, щоб галузь дійсно розвивалася на професійному рівні. Саме тому прямий страховий сектор не настільки розвинутий у напрямку сільського господарства ніж сектор перестрахових послуг, де страхові виплати гарантовані.

«Перестрахові компанії  у разі збитків заплатять фермеру, а з прямими страховими компаніями можуть бути певні складнощі»

Читайте також: Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих

Agronews: В Україні фермери не дуже довіряють страховим компаніям. Яка ситуація в інших країнах?

Еріх Кастен: І не тільки в Україні не довіряють, така ситуація актуальна і для інших країн. Ми знову повернулися до питання довіри та прозорості у наданні страхових послуг. Аграрії, якщо говорити відверто, у цьому праві. Перестрахові компанії  у разі збитків заплатять фермеру, а з прямими страховими компаніями можуть бути певні складнощі. І якщо у фермера вже був негативний досвід щодо цього, то він неохоче буде страхувати свої врожаї. З іншого боку, існує проблема того, що і самі аграрії не завжди чесні зі страховиками. Незважаючи на згадування негативних моментів, потенціал аграрного сектору в Україні величезний. Хоча лише невеликий процент фермерів  (лише 3%)  страхує свої врожаї.

«Розвиток ринку агрострахування у Китаї підтримується урядом, в цілому 50 %  виплат по страхових преміях мають субсидійну підтримку держави»

Agronews: Чи стає ринок агрострахування все ж більш привабливим за останні роки? Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію у світі та в Україні.

Еріх Кастен: У світі - однозначно так. Найбільше ринок агрострахування розвивається у Китаї. За останні 5-8 років у цій країні ринок агрострахування  зсунувся з нульової позначки  і сьогодні за масштабами  має друге місце у світі після  США. Це визначається 8 мільярдами доларів зібраних страхових премій. Однозначно, що до цього залучені крупні перестрахові компанії, такі як Swiss Re, Hannover Re та інші перестрахові партнери. Розвиток ринку агрострахування у Китаї підтримується урядом, в цілому 50 %  виплат по страхових преміях мають субсидійну підтримку держави. Взагалі для багатьох країн світу стандартною є державна підтримка ринку агрострахування. До таких країн належать США, Канада, країни ЄС. Наприклад, Турція також має великий сільгосппотенціал.

Читайте також: Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування

У будь-якій галузі кожен, хто робить інвестицію захищає її.  Хоча в агрострахуванні багато людей все ще сподіваються на щасливу ймовірність. Однозначно агрострахування потрібно. Ти маєш зробити інвестицію, якщо ти збираєшся виробляти,  адже ти можеш все зробити правильно, але у силу погодних умов врожай може загинути, і тоді все втрачено. І фермер каже: «не повезло!», беручи всі ризики на самого себе.

Для довідки: Ще у 2009 році був підписаний договір між регіональним урядом Пекіна і міжнародною страховою компанією Swiss Re про надання страхового покриття катастрофічних ризиків для програми агрострахування, що фінансується регіональним урядом столиці Китаю. Підписання цієї угоди було підтримано і Комісією з регулювання ринку страхових послуг Китаю (CIRC), оскільки досягнуті угоди відкривають шлях для практичної реалізації політики страхування аграрних ризиків в країні. Подібне інноваційне партнерство між державним і приватним сектором сприяє стійкому розвитку агрострахування, що стимулює зростання продуктивності в сільському господарстві Китаю на тлі глобальної проблеми продовольчої безпеки. Слід зазначити, що програма агрострахування з державною підтримкою була офіційно розпочата в регіоні Пекіна в травні 2007 року, коли з метою стимулювання аграріїв до придбання високоякісних матеріалів (насіння, добрива тощо) була впроваджена система субсидування страхових премій.

«Бізнес не побудувати лише на державних обіцянках»

Agronews: Успіх Китаю в агрострахуванні заснований на правильній стратегії субсидування. А що можна сказати про Україну? На одному з семінарів, присвячених питанням агрострахування, радник міністра АПК Владислава Рутицька (екс-заступник міністра АПК) говорила про державно-приватну підтримку агрострахування в Україні. На Вашу думку, чи зможе Україна перейняти китайський досвід? Це запрацює в Україні?

Еріх Кастен: Усюди говорять про державно-приватне партнерство. Якщо це працює – це прекрасно, тому що краще підтримувати  сільське господарство з погляду ризик-менеджменту. Ризик-менеджмент в агрострахуванні дає можливість знизити ціну на сільгосппродукцію на внутрішньому ринку. Ось приклад. У Африці бавовнова продукція мала велике виробництво, але вся промисловість була зруйнована. Чому? Тому що у США була велика субсидійована підтримка галузі виробництва бавовни, яка там коштувала дешевше. Тому фермери Африки не могли конкурувати на світовому ринку. З одного боку, це дуже добре, якщо галузь агрострахування має державну підтримку, але треба розуміти, що бізнес не побудувати лише на державних обіцянках. Це небезпечно, адже уряд може змінюватися, можуть змінюватися й правила гри, і якщо ти робиш бізнес, то хочеться мати можливості займатися своєю справою постійно, а не від виборів до виборів, коли одні політики говорять, що підтримують, а інші кажуть, що ні. Приватний капітал іде туди, де йому комфортно, а комфортно йому там, де є зрозумілий і прозорий механізм страхування ризиків.

 Катерина Звєрева, AgroNews.ua

17 жовтня 2016 09:14
переглядів:
63965

Анонси