Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

Фермери чотирьох областей приєднаються до аграрних розписок

13 вересня 2016
Переглядів:
2659
jpg.

До чотирьох пілотних областей, які вже працюють з аграрними розписками, буде додано ще стільки ж. Планується, що це станеться вже на початку жовтня. Відповідний спільний наказ нині готують Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство юстиції. Згідно з ним, новий інструмент поповнення обігових коштів сільгоспвиробників буде запроваджено в Сумській, Миколаївській, Хмельницькій та Тернопільській областях. Ця робота здійснюватиметься за активного сприяння Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні».
Про її особливості та перспективи розповідає керівник Проекту IFC  «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко.

Чому вибір припав на Сумську, Миколаївську, Хмельницьку та Тернопільську області?

Олексій Омеляненко: Географія розташування стала одним із критеріїв вибору областей: Сумщина представляє Полісся, Миколаївщина – Причорномор’я, Хмельниччина – Поділля, а Тернопільщина – Захід України. Тож вони можуть стати своєрідними майданчиками для відпрацювання моделі застосування аграрних розписок у своїх регіонах.

Особливість полягає також і в тому, що згадані області розташовані не в одній, а в кількох природно-кліматичних зонах. Це значною мірою зумовлює їхню сільськогосподарську спеціалізацію та технології вирощування, відповідно, визначає їхню потребу у засобах підживлення ґрунту та боротьби зі шкідниками, в сільгосптехніці.
Сільське господарство в цих областях посідає важливе місце. Проте всім відомо, що сільгоспвиробникам часто бракує вільних коштів. Вирішити це питання покликаний наш Проект, метою якого є впровадження аграрних розписок задля покращення доступу до фінансових та матеріально-технічних ресурсів для малих та середніх агровиробників. До того ж аграрні розписки дають можливість прискорити процес отримання необхідних ресурсів, що є особливо актуальним у періоди польових робіт.

Кому належала ініціатива щодо запровадження аграрних розписок в нових областях?

Олексій Омеляненко: Вона виходила від Міністерства аграрної політики та продовольства та була підтримана Міністерством юстиції. Також маю зазначити, що й місцеві органи влади демонструють підвищений інтерес до впровадження нового інструменту поповнення обігових коштів сільгоспвиробників. Ідея поширення на ці області була підтримана також компаніями-партнерами, які готові й надалі надавати фінансування та постачати товарно-матеріальні ресурси сільгоспвиробникам під аграрні розписки.

Хто допоможе сільгоспвиробникам нових областей краще дізнатися про можливості аграрних розписок?

Олексій Омеляненко: Ця функція значною мірою покладається на наш Проект, звичайно, у тісній співпраці з Міністерством агрополітики, Міністерством юстиції та нашими партнерами. Перед тим, як новий інструмент поповнення обігових коштів запроваджується в тому чи іншому регіоні, ми проводимо широку інформаційну кампанію. Зокрема, вона складається з численних семінарів, круглих столів та тренінгів. Їх учасниками стають сільгоспвиробники, нотаріуси, представники компаній-постачальників, комерційних банків, зернотрейдери. Наше завдання – максимально розповісти про переваги аграрних розписок і про те, як краще ними скористатися. Акцентуємо особливу увагу на тому, що заставою при оформленні аграрних розписок є майбутній врожай, а не земля. І це вкрай вигідно для сільгоспвиробників.

Аграрні розписки в Україні запроваджуються з 2015 року. Вперше цей проект стартував у Полтавській області. Вже через рік до нього приєдналися Черкаська, Вінницька та Харківська області. І всюди ми запроваджуємо єдину модель інформування аграріїв про переваги нового механізму фінансування. Тож маємо чималий досвід, який тепер втілюватимемо на Сумщині, Миколаївщині, Хмельниччині та Тернопільщині. Звісно, при цьому враховуватимемо особливості цих областей. І сподіваємося на підтримку департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та районних управлінь сільського господарства, з якими ми вже налагодили тісне контактування.

Чи зможуть сільгоспвиробники областей, на які нині поширюються аграрні розписки, скористатися ними вже під час поточних осінньо-польових робіт?

Олексій Омеляненко: Впровадження аграрних розписок передбачає велику підготовчу роботу. Вона не обмежується інформаційною кампанією. Також треба забезпечити доступ місцевих нотаріусів до Реєстру аграрних розписок, навчити працювати з ним, провести роз’яснювальну роботу та навчання з сільгоспвиробниками. Це потребує певного часу. А осінні роботи вже розпочалися. Тож думаю, що максимальне поширення новий інструмент фінансування отримає в нових регіонах вже під час наступних весняних польових робіт.

Наскільки ефективно аграрні розписки працюють у перших чотирьох пілотних областях?

Олексій Омеляненко: На сьогодні у відкритому реєстрі Аграрних розписок зареєстровано 60 аграрних розписок. Із них 16 вже закриті. Всі укладені аграрні розписки дозволили сільгоспвиробникам у Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Харківській областях отримати понад 189 млн. грн. А це суттєве поповнення їхніх обігових коштів.
Багато фермерів тепер виявляють бажання повторно оформити аграрні розписки. Бо вже на практиці переконалися в їх зручності та ефективності. Подібну вигоду вже відчули й компанії-постачальники матеріально-технічних ресурсів. Я веду це до того, що довіра до аграрних розписок в Україні зростає.

Переважно аграрні розписки ототожнюють з рослинництвом. І не випадково, бо здебільшого ними користуються сільгоспвиробники, які спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур. Чи можливо їх поширювати на інші сегменти аграрної галузі?

Олексій Омеляненко: Справді, зараз аграрні розписки більше працюють з польовими культурами. Здебільшого – з експортно орієнтованими культурами. Однак аграрні розписки можуть використовуватися і для інших культур. Тому в планах Проекту IFC стоїть завдання проінформувати ринок щодо можливостей використання цього інструменту і для таких сегментів, як овочівництво, садівництво, тваринництво. Саме в цих сегментах аграрні розписки можуть бути актуальним інструментом для поліпшення рівня фінансування аграріїв та поліпшення взаємовідносин між компаніями-переробниками, які фінансують під вирощування і зацікавлені в отриманні продукції, та агровиробниками, які потребують фінансування.

Завданням нашого Проекту є поширення роботи аграрних розписок на всю територію України. Сьогодні аграрна галузь стає однією з провідних у національній економіці, яка навіть в умовах економічної кризи стабільно демонструє зростання обсягів виробництва. Вона також є одним із провідних гравців і на світових ринках сільськогосподарської продукції. Тому наше спільне завдання – закріпити ці позиції і дати поштовх для подальшого розвитку українського АПК.

13 вересня 2016 13:02
переглядів:
2659

остані коментарі

Анонси