Аграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Переселенець без руки і ноги будує на Житомирщині "маленьку Швейцарію"

jpg.

Чоловік організував козину ферму із органічною продукцією, планує відновити корівник та кличе всіх бажаючих відпочити на природі.

Переселенець з Луганщини без руки і ноги Олександр Кононов планує вдихнути нове життя в депресивне село Десятини на Житомирщині. Історія чоловіка не може не надихати  він був волонтером і допомагав українській армії  возив продукти військовим, поки не потрапив у полон до сепаратистів, у якому пробув три місяці.

Майже рік тому Олександр вирішив кардинально змінити життя. Тепер він живе у іншому місці, а його справа — це козина ферма, що з кожним днем все більше розростається. У неперспективне село Десятини волонтер переїхав у 2015 році на запрошення свого друга. Дев’ятьох кіз привіз з собою, але зараз чоловік має 45 дійних кіз, 70 козенят і 15 овець.

Для рентабельного бізнесу стадо потрібно збільшити до трьох тисяч голів, говорить Олександр, але головна ціль — то здобути статус ферми з органічним виробництвом. Чоловік упевнений, що на сільському господарстві можна заробляти: «У планах — вийти на більші масштаби, щоб популяризувати козівництво, яке незаслужено забули. У нас у країні козячого молока від загального обсягу виробництва — 1-2%. А в Європі — до 35%. В Азії та Північній Африці — 55-60%».

Поратись по господарству йому допомагає сім’я Єлізарових — таких же переселенців, як і він, а також люди із сусіднього району. «Загалом вдалось на селі створити 7 робочих місць. У найближчих планах розширитись до 20», - пояснює власник ферми.

Найбільше Олександра обурює те, що місцеві зовсім не хочуть працювати: «Село жило та розвивалось, поки був колгоспний корівник. Розвалився колгосп — і село  почало вимирати. Головна проблема — в мізках та менталітеті. Навколо села сотні гектарів пасовищ та сіножатей. Думаєте, хтось приклав хоч найменших зусиль? Ні, сидять, чекають манни небесної. А мені говорять: «З козами я працювати не буду … от якби то корови були». А потім ще і обурюються, що їх на роботу не беру».

Олександр мріє, що разом із козиною фермою відновиться і життя на селі. Сьогодні в Десятинах люди живуть тільки в тридцяти хатах, і то — здебільшого пенсіонери. Молодь тут не затримується. Найдорожча  хата у селі коштує близько тисячі доларів. Олександр свою дерев'яну купив за 13 тисяч гривень. У господаря з благ цивілізації є тільки світло, воду доводиться носити з  колодязя, що у сусідньому дворі.

Сир чоловік робить самотужки — цю кропітку справу не довіряє нікому: «Спочатку молоко потрібно нагріти до 38-40 градусів, потім додати фермент. Молоко згортається у згусток, потім я його пресую в головки і тримаю в розсолі протягом двох діб — це технологія виготовлення сиру «гауда». Далі сир дозріває в холодильнику два місяці». Аби вийшов кілограм сиру, потрібно 10 літрів молока.

Олександр щодня відточує технологію. А робить козячий сир однією лівою — в прямому сенсі цього слова. За його словами, кожна голівка сиру — то справжній скарб — унікальний продукт з різними відтінками смаку. Цей сир уже продають у декількох крамницях Києва – друзі допомоги налагодити поставки (продавці забирають його по 230 гривень за кілограм). Але про великі партії можна тільки мріяти. У найближчих планах господаря відновлення старого корівника. За найскромнішими підрахунками на його реконструкцію потрібно більше 300 тисяч гривень.

Проте Олександр і його друзі не впадають у відчай та впевнені, що тут у депресивному селі можна збудувати свою маленьку Швейцарію. Головна відмінність продукції Кононова – це абсолютна натуральність, кози не їдять жодних домішок — тільки траву на випасі. Тому зараз вони проходять сертифікацію, аби їхнє молоко та сир мали статус «organic». А поки майбутня велика ферма в планах Олександр запрошує всіх на зелений туризм. Порожніх хат у селі вистачає. «У нас можна  кіз попасти, спробувати сиру, молока і власноруч зробити голівку сиру», - припрошає всіх у гості Олександр. 

За матеріалами Агрореформи

Додати коментар
Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.

Подробнее о форматировании текста

остані коментарі

Анонси