Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде

15 червня 2016
Переглядів:
73812
AgroNews100607.jpg

Реформи в АПК без системного підходу – це лише красиві слова. Профільному міністру Тарасу Кутовому, окрім озвучених ним кроків, зокрема, щодо збільшення держпідтримки фермерів та реформування земельних відносин, доведеться також розбиратися і з проблемами, що утворилися внаслідок зміни податкового законодавства, поставивши у складне становище тисячі аграріїв.

Про те, яких змін варто очікувати аграріям в галузі оподаткування в найближчий час, про перепони на шляху інвесторів у вітчизняний агробізнес, а також  5 основних напрямків розвитку агросектору наша розмова з президентом асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректором «Індустріальної молочної компанії» Алексом Ліссітсею.

«Перед аграрним міністром сьогодні лежать величезні граблі, на які, на жаль, наступає кожний міністр»

AgroNews.ua: Кожен новий міністр АПК в Україні починає свою роботу з розробки нової стратегії розвитку села, концепції або програми. На Ваш погляд, чи є практичний результат від цього, або це все так і залишається лише на папері?

Алекс Ліссітса: Я звичайно спілкуюся з новим міністром, і мені імпонують його бажання щодо змін в галузі. Проблема в іншому: перед аграрним міністром сьогодні лежать величезні граблі, на які, на жаль, наступає кожний міністр. Їх потрібно прибрати. Я б взагалі вивіз міністерство з Києва…(жартівливо). Наприклад, в Умань. Центр України, потужний аграрний університет. А Київ якось негативно впливає на роботу міністерства. А якщо серйозно, то за останні 10 років я бачив мінімум 15 програм розвитку, три з яких також написав я. Вимушений зазначити, що агросектор розвивається сам по собі, а програми пишуться самі по собі.

«Змінити ситуацію в галузі «косметичними ремонтами» не вийде. Потрібні системні реформи»

AgroNews.ua: Сьогодні Мінагрополітики просуває програму «3 + 5». Ви зазначили, що Вам імпонує бажання міністра змінити галузь, а як Ви оцінюєте, зокрема, дану програму?

Алекс Ліссітса: Для мене є 5 основних напрямків розвитку агросектору, які, в принципі, перетинаються з напрямками, якими оперує Тарас Кутовий і я особисто, і агробізнес вцілому готові його підтримати. Я схиляюся до тієї думки, що змінити ситуацію в галузі «косметичними ремонтами» не вийде. Потрібні системні реформи, а в системних реформах, які б програми не писало Мінагрополітики, без згоди Кабміну і парламенту нічого зробити не вийде. Чому? Ну давайте візьмемо хоча б земельні відносини. Формально вони не належать до сфери впливу Мінагрополітики, їх курирує Держгеокадастр, що знаходиться в підпорядкуванні Мінрегіонбуду. Тобто фактично вирішити будь-яке земельне питання без згоди цього міністерства неможна ніяк. Це ж саме стосується освіти і науки, податків, експорту ітд. Для цього необхідна спільна системна робота всіх зацікавлених міністерств і відомств.

«Ми не можемо виходити з того, що розвиток сільських територій має фінансуватися виключно агробізнесом»

AgroNews.ua: Як представник агробізнесу, чи відчуваєте Ви реальні позитивні зміни в частині умов ведення бізнесу в нашій країні за останні два роки, зокрема, наслідки дерегуляції в агросфері, про яку заявляло раніше профільне міністерство? Що необхідно зробити в першу чергу для того, щоб в сферу АПК не боявся приходити інвестор?

Алекс Ліссітса:  В Україні відбулися невеликі зміни щодо певних регуляторних актів, але країна і сектор потребують системних реформ, які, на жаль, не були здійснені. В першу чергу, потрібно впорядкувати відносини на земельному ринку, тому що у нас на сьогоднішній день бардак і ніхто не розуміє, що там відбувається. Близько 7 мільйонів гектар землі обробляється в тіньових схемах, величезна кількість землі незрозуміло кому належить, тому що власники земельних паїв вже давно «відійшли в інший світ», відповідно, розвивається ринок, так званої, неуспадкованої спадщини. Тому на сьогоднішній день перші законопроекти, перша справа, яка має бути завершена - це земельна реформа.

Друге - це незрозуміла податкова система. На сьогодні вона викликає величезну недовіру бізнесу до влади. Те, що було прийнято похапцем в минулому році абсолютно не відповідає очікуванням аграріїв. Тому виникає багато конфліктів і проблем з державною фіскальною службою, буквально в кожній області такі проблеми на кожному кроці.

Третє - це відсутність фінансування. Тут держава повинна зробити все, щоб аграрний сектор став привабливим для банківських установ. На жаль, на сьогоднішній день отримати кредит для дрібних та середніх компаній агросектору практично неможливо.

Тому, напевно, зараз потрібно знову повернутися до програм, які діяли і раніше. Це здешевлення процентних ставок і запуск через держпрограми, через державні банки системи підтримки середніх і дрібних фермерів шляхом здешевлення кредитів.

І четверта тема, якою теж останні роки ніхто не займався - це проблема того, що у нас повністю знищена система професійної освіти в сільському господарстві. Тобто, ми інвестуємо гроші в сучасну техніку, комбайни,  в технології, а їздити на цих тракторах і комбайнах нікому. Тому що насправді трактористи, слюсарі та токарі - настільки непопулярні професії, що ніхто не хоче на них вчитися. І на сьогоднішній день у нас величезна кількість менеджерів, економістів, бухгалтерів, юристів, але в той же час немає людей, які готові працювати в селі на техніці або в полі.

А п'яте питання, рішенням якого ніхто не займався, тому що воно складне - це сама проблема сільського розвитку.

Державні органи влади чомусь переплутали питання сільського господарства і розвитку села та думають, що аграрні компанії повинні займатися сільським розвитком. Насправді важко залучати молодих фахівців в село, так як вони не хочуть залишатися там. Немає інфраструктури. Немає якісних медичних установ. Закриваються школи, дитячі садки, нема доріг. І, на жаль, влада якось обходить ці питання.

Ми не можемо на сьогоднішній день виходити з того, що розвиток сільських територій має фінансуватися виключно агробізнесом. Потрібно визначатися: або агробізнес платить податки і держава розвиває інфраструктуру села, або агробізнес не платить податки і укладає  угоду з місцевою владою і всіма іншими об'єктами, які працюють на місцеву владу. Насправді ж аграрії готові платити більше податків, але ці податки повинні розподілятися правильно, вони повинні йти в сільські регіони і села, а сільські громади повинні самі вирішувати, що робити з цими грошима. Тобто правильним рішенням буде, коли агробізнес платить більше податків, але ці податки правильно розподіляються. Також, як на мене, треба зробити піблічною інформацію щодо того, хто сільки платить податків на селі.

«Питання зараз полягає в тому, як вивести з тіньового сектору 7 млн. га землі»

AgroNews.ua: Однією з найгостріших проблем для аграріїв на сьогоднішній день є питання оподаткування. Зокрема, тема відшкодування ПДВ. Нещодавно, міністр аграрної політики Тарас Кутовий заявив, що повернутися до старої системи відшкодування ПДВ уже вийде навряд чи, виходячи з вимог, які висуває перед нашою країною МВФ. У свою чергу, прем'єр Володимир Гройсман каже про пошук компромісу з аграріями. Яка позиція з цього питання у Українського клубу аграрного бізнесу в цілому, і яке Ваше особисте бачення подальшого розвитку ситуації?

Алекс Ліссітса: Минулої середи відбулася зустріч з прем'єр-міністром, де піднімалося і питання, пов'язане з системою оподаткування. Мені здалося, що прем'єр зацікавлений в тому, щоб знайти здоровий компроміс. Особисто я задоволений підсумками зустрічі, знайти компроміс обох сторін. Те, що стара система оподаткування аграріїв не повернеться, я думаю вже починають розуміти всі. Питання зараз полягає в тому, як вивести з тіньового сектору величезну кількість гектарів землі. Я вже говорив, що це близько 7 млн. га, а деякі заявляють і про 10 млн. га. У нас в більшості випадків ніхто не розуміє, як земля обробляється - вся продукція продається за готівку. Можете собі уявити, які суми  при цьому осідають в тіньовому секторі. Тому, як компромісний варіант, запропоновано ввести оподаткування на гектар землі. При такій ситуації будуть сплачуватися гроші в бюджет і буде більш-менш зрозумілий ринок. Я вважаю, що ця система буде більш зрозумілою. За нашими підрахунками вона принесе в бюджет близько 6 млрд. грн. додаткових надходжень. Великим плюсом тут також є і те, що земля буде виведена з тіньового обороту.

AgroNews.ua: Як Ви вважаєте, така система оподаткування поліпшить становище малих і середніх фермерів?

Алекс Ліссітса: Думаю, що поліпшить для всіх, бо всі будуть працювати в ріних умовах. 

«У нас багато говорять про те, куди нам рухатися, у нас всі хочуть вибрати європейський шлях розвитку сільського господарства, забуваючи сказати, що Європа витрачає близько 50 млрд. євро на підтримку дрібних господарств і близько 100 млрд. євро на розвиток сільських територій. Чи готова їх витрачати Україна? Скоріше ні»

AgroNews.ua: Сьогодні багато експертів говорять, що розвиваючи свій агропромисловий комплекс, Україні необхідно брати за основу кращі світові практики. Деякі радять звернути увагу на США, інші на Ізраїль чи Бразилію. Скажіть, а яка модель розвитку АПК в світі імпонує найбільше Вам?

Алекс Ліссітса: У нас багато говорять про те, куди нам рухатися, але, на жаль, ніхто не приймає ніяких рішень на державному рівні і на рівні асоціацій. Сьогодні у нас всі хочуть вибрати європейський шлях розвитку, в тому числі, і в сфері сільського господарства. При цьому багато хто забуває сказати, що Європа останні 50 років витрачає величезні кошти: близько 50 млрд. євро на підтримку дрібних господарств і близько 100 млрд. євро на розвиток сільських територій у вигляді різних дотацій та програм щороку. Чи готова Україна витрачати такі кошти? Скоріше ні.

Якщо ми говоримо про американський шлях розвитку, то він не менш дорогий, але, з іншого боку, в американців трохи інші кліматичні умови, у них інша інфраструктура. Також в Америці немає сіл в українському розумінні цього слова. Якщо ж брати латиноамериканський варіант, де високий рівень урбанізації населення, то там існують фазенди, на яких живуть 2-3 людини. В Україні ж є села, які нетипові ні для Південної, ні для Північної Америки. Це обумовлює те, що у нас має бути свій шлях розвитку. Тому ми повинні підтримати людей, які живуть на селі, адже щороку з карти нашої країни зникає кілька десятків сіл. При цьому не можна забувати, що у нас щороку підвищується рівень урбанізації - величезна кількість молодих жителів села виїжджають в міста і не планують повертатися. Якщо зараз не підтримати українське село з метою, щоб там залишалася молодь, то скоріше за все ми підемо по латиноамериканському варіанту. Якщо ж держава почне цей процес підтримувати зараз, а саме створювати умови для розвитку у сільській місцевості бізнесів, не пов'язаних з сільським господарством, шляхом податкових пільг, або тоді, можливо, буде наш український варіант, але європейського варіанту розвитку в найближчі 30 років, у зв'язку з браком коштів, у нас не буде точно. Тому тут питання виключно в політиці державної влади.

Катерина Звєрєва, AgroNews.ua

 

 

  

15 червня 2016 21:22
переглядів:
73812
Додати коментар
4 + 13 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.

Анонси