Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде

15 червня 2016
Переглядів:
85062
AgroNews100607.jpg

Реформи в АПК без системного підходу – це лише красиві слова. Профільному міністру Тарасу Кутовому, окрім озвучених ним кроків, зокрема, щодо збільшення держпідтримки фермерів та реформування земельних відносин, доведеться також розбиратися і з проблемами, що утворилися внаслідок зміни податкового законодавства, поставивши у складне становище тисячі аграріїв.

Про те, яких змін варто очікувати аграріям в галузі оподаткування в найближчий час, про перепони на шляху інвесторів у вітчизняний агробізнес, а також  5 основних напрямків розвитку агросектору наша розмова з президентом асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректором «Індустріальної молочної компанії» Алексом Ліссітсею.

«Перед аграрним міністром сьогодні лежать величезні граблі, на які, на жаль, наступає кожний міністр»

AgroNews.ua: Кожен новий міністр АПК в Україні починає свою роботу з розробки нової стратегії розвитку села, концепції або програми. На Ваш погляд, чи є практичний результат від цього, або це все так і залишається лише на папері?

Алекс Ліссітса: Я звичайно спілкуюся з новим міністром, і мені імпонують його бажання щодо змін в галузі. Проблема в іншому: перед аграрним міністром сьогодні лежать величезні граблі, на які, на жаль, наступає кожний міністр. Їх потрібно прибрати. Я б взагалі вивіз міністерство з Києва…(жартівливо). Наприклад, в Умань. Центр України, потужний аграрний університет. А Київ якось негативно впливає на роботу міністерства. А якщо серйозно, то за останні 10 років я бачив мінімум 15 програм розвитку, три з яких також написав я. Вимушений зазначити, що агросектор розвивається сам по собі, а програми пишуться самі по собі.

«Змінити ситуацію в галузі «косметичними ремонтами» не вийде. Потрібні системні реформи»

AgroNews.ua: Сьогодні Мінагрополітики просуває програму «3 + 5». Ви зазначили, що Вам імпонує бажання міністра змінити галузь, а як Ви оцінюєте, зокрема, дану програму?

Алекс Ліссітса: Для мене є 5 основних напрямків розвитку агросектору, які, в принципі, перетинаються з напрямками, якими оперує Тарас Кутовий і я особисто, і агробізнес вцілому готові його підтримати. Я схиляюся до тієї думки, що змінити ситуацію в галузі «косметичними ремонтами» не вийде. Потрібні системні реформи, а в системних реформах, які б програми не писало Мінагрополітики, без згоди Кабміну і парламенту нічого зробити не вийде. Чому? Ну давайте візьмемо хоча б земельні відносини. Формально вони не належать до сфери впливу Мінагрополітики, їх курирує Держгеокадастр, що знаходиться в підпорядкуванні Мінрегіонбуду. Тобто фактично вирішити будь-яке земельне питання без згоди цього міністерства неможна ніяк. Це ж саме стосується освіти і науки, податків, експорту ітд. Для цього необхідна спільна системна робота всіх зацікавлених міністерств і відомств.

«Ми не можемо виходити з того, що розвиток сільських територій має фінансуватися виключно агробізнесом»

AgroNews.ua: Як представник агробізнесу, чи відчуваєте Ви реальні позитивні зміни в частині умов ведення бізнесу в нашій країні за останні два роки, зокрема, наслідки дерегуляції в агросфері, про яку заявляло раніше профільне міністерство? Що необхідно зробити в першу чергу для того, щоб в сферу АПК не боявся приходити інвестор?

Алекс Ліссітса:  В Україні відбулися невеликі зміни щодо певних регуляторних актів, але країна і сектор потребують системних реформ, які, на жаль, не були здійснені. В першу чергу, потрібно впорядкувати відносини на земельному ринку, тому що у нас на сьогоднішній день бардак і ніхто не розуміє, що там відбувається. Близько 7 мільйонів гектар землі обробляється в тіньових схемах, величезна кількість землі незрозуміло кому належить, тому що власники земельних паїв вже давно «відійшли в інший світ», відповідно, розвивається ринок, так званої, неуспадкованої спадщини. Тому на сьогоднішній день перші законопроекти, перша справа, яка має бути завершена - це земельна реформа.

Друге - це незрозуміла податкова система. На сьогодні вона викликає величезну недовіру бізнесу до влади. Те, що було прийнято похапцем в минулому році абсолютно не відповідає очікуванням аграріїв. Тому виникає багато конфліктів і проблем з державною фіскальною службою, буквально в кожній області такі проблеми на кожному кроці.

Третє - це відсутність фінансування. Тут держава повинна зробити все, щоб аграрний сектор став привабливим для банківських установ. На жаль, на сьогоднішній день отримати кредит для дрібних та середніх компаній агросектору практично неможливо.

Тому, напевно, зараз потрібно знову повернутися до програм, які діяли і раніше. Це здешевлення процентних ставок і запуск через держпрограми, через державні банки системи підтримки середніх і дрібних фермерів шляхом здешевлення кредитів.

І четверта тема, якою теж останні роки ніхто не займався - це проблема того, що у нас повністю знищена система професійної освіти в сільському господарстві. Тобто, ми інвестуємо гроші в сучасну техніку, комбайни,  в технології, а їздити на цих тракторах і комбайнах нікому. Тому що насправді трактористи, слюсарі та токарі - настільки непопулярні професії, що ніхто не хоче на них вчитися. І на сьогоднішній день у нас величезна кількість менеджерів, економістів, бухгалтерів, юристів, але в той же час немає людей, які готові працювати в селі на техніці або в полі.

А п'яте питання, рішенням якого ніхто не займався, тому що воно складне - це сама проблема сільського розвитку.

Державні органи влади чомусь переплутали питання сільського господарства і розвитку села та думають, що аграрні компанії повинні займатися сільським розвитком. Насправді важко залучати молодих фахівців в село, так як вони не хочуть залишатися там. Немає інфраструктури. Немає якісних медичних установ. Закриваються школи, дитячі садки, нема доріг. І, на жаль, влада якось обходить ці питання.

Ми не можемо на сьогоднішній день виходити з того, що розвиток сільських територій має фінансуватися виключно агробізнесом. Потрібно визначатися: або агробізнес платить податки і держава розвиває інфраструктуру села, або агробізнес не платить податки і укладає  угоду з місцевою владою і всіма іншими об'єктами, які працюють на місцеву владу. Насправді ж аграрії готові платити більше податків, але ці податки повинні розподілятися правильно, вони повинні йти в сільські регіони і села, а сільські громади повинні самі вирішувати, що робити з цими грошима. Тобто правильним рішенням буде, коли агробізнес платить більше податків, але ці податки правильно розподіляються. Також, як на мене, треба зробити піблічною інформацію щодо того, хто сільки платить податків на селі.

«Питання зараз полягає в тому, як вивести з тіньового сектору 7 млн. га землі»

AgroNews.ua: Однією з найгостріших проблем для аграріїв на сьогоднішній день є питання оподаткування. Зокрема, тема відшкодування ПДВ. Нещодавно, міністр аграрної політики Тарас Кутовий заявив, що повернутися до старої системи відшкодування ПДВ уже вийде навряд чи, виходячи з вимог, які висуває перед нашою країною МВФ. У свою чергу, прем'єр Володимир Гройсман каже про пошук компромісу з аграріями. Яка позиція з цього питання у Українського клубу аграрного бізнесу в цілому, і яке Ваше особисте бачення подальшого розвитку ситуації?

Алекс Ліссітса: Минулої середи відбулася зустріч з прем'єр-міністром, де піднімалося і питання, пов'язане з системою оподаткування. Мені здалося, що прем'єр зацікавлений в тому, щоб знайти здоровий компроміс. Особисто я задоволений підсумками зустрічі, знайти компроміс обох сторін. Те, що стара система оподаткування аграріїв не повернеться, я думаю вже починають розуміти всі. Питання зараз полягає в тому, як вивести з тіньового сектору величезну кількість гектарів землі. Я вже говорив, що це близько 7 млн. га, а деякі заявляють і про 10 млн. га. У нас в більшості випадків ніхто не розуміє, як земля обробляється - вся продукція продається за готівку. Можете собі уявити, які суми  при цьому осідають в тіньовому секторі. Тому, як компромісний варіант, запропоновано ввести оподаткування на гектар землі. При такій ситуації будуть сплачуватися гроші в бюджет і буде більш-менш зрозумілий ринок. Я вважаю, що ця система буде більш зрозумілою. За нашими підрахунками вона принесе в бюджет близько 6 млрд. грн. додаткових надходжень. Великим плюсом тут також є і те, що земля буде виведена з тіньового обороту.

AgroNews.ua: Як Ви вважаєте, така система оподаткування поліпшить становище малих і середніх фермерів?

Алекс Ліссітса: Думаю, що поліпшить для всіх, бо всі будуть працювати в ріних умовах. 

«У нас багато говорять про те, куди нам рухатися, у нас всі хочуть вибрати європейський шлях розвитку сільського господарства, забуваючи сказати, що Європа витрачає близько 50 млрд. євро на підтримку дрібних господарств і близько 100 млрд. євро на розвиток сільських територій. Чи готова їх витрачати Україна? Скоріше ні»

AgroNews.ua: Сьогодні багато експертів говорять, що розвиваючи свій агропромисловий комплекс, Україні необхідно брати за основу кращі світові практики. Деякі радять звернути увагу на США, інші на Ізраїль чи Бразилію. Скажіть, а яка модель розвитку АПК в світі імпонує найбільше Вам?

Алекс Ліссітса: У нас багато говорять про те, куди нам рухатися, але, на жаль, ніхто не приймає ніяких рішень на державному рівні і на рівні асоціацій. Сьогодні у нас всі хочуть вибрати європейський шлях розвитку, в тому числі, і в сфері сільського господарства. При цьому багато хто забуває сказати, що Європа останні 50 років витрачає величезні кошти: близько 50 млрд. євро на підтримку дрібних господарств і близько 100 млрд. євро на розвиток сільських територій у вигляді різних дотацій та програм щороку. Чи готова Україна витрачати такі кошти? Скоріше ні.

Якщо ми говоримо про американський шлях розвитку, то він не менш дорогий, але, з іншого боку, в американців трохи інші кліматичні умови, у них інша інфраструктура. Також в Америці немає сіл в українському розумінні цього слова. Якщо ж брати латиноамериканський варіант, де високий рівень урбанізації населення, то там існують фазенди, на яких живуть 2-3 людини. В Україні ж є села, які нетипові ні для Південної, ні для Північної Америки. Це обумовлює те, що у нас має бути свій шлях розвитку. Тому ми повинні підтримати людей, які живуть на селі, адже щороку з карти нашої країни зникає кілька десятків сіл. При цьому не можна забувати, що у нас щороку підвищується рівень урбанізації - величезна кількість молодих жителів села виїжджають в міста і не планують повертатися. Якщо зараз не підтримати українське село з метою, щоб там залишалася молодь, то скоріше за все ми підемо по латиноамериканському варіанту. Якщо ж держава почне цей процес підтримувати зараз, а саме створювати умови для розвитку у сільській місцевості бізнесів, не пов'язаних з сільським господарством, шляхом податкових пільг, або тоді, можливо, буде наш український варіант, але європейського варіанту розвитку в найближчі 30 років, у зв'язку з браком коштів, у нас не буде точно. Тому тут питання виключно в політиці державної влади.

Катерина Звєрєва, AgroNews.ua

 

 

  

15 червня 2016 21:22
переглядів:
85062
Додати коментар
18 + 1 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.

остані коментарі

Анонси