Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера Не на словах, а на ділі: як досягти найкращих показників висівання Гібриди кукурудзи Pioneer® показали високі результати у конкурсі врожайності США Китайці заходять на ринок насіння України Як змінити ставлення аграріїв до страхування Українські гібриди кукурудзи підкорюють Білорусь Як посієш – те й пожнеш, або як забезпечити якість посівної Юридичний аудит прав на землю: як підготуватися та чого очікувати Поки грім не вдарить, або ситуація на ринку агрострахування Агрострахування: що стримує ринок з мільярдним потенціалом? Вітчизняних аграріїв необхідно привчати до агрострахування Іспанські можливості для українського бізнесу летимо на світові бізнес-події Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" День відкритих дверей на DuPont Pioneer Готуй сани влітку, або як мінімізувати ризики від втрати посівів озимих Фермери підтримали Івана Слободяника в роботі на посаді гендиректора Укрдержфонду Новий формат: семінар-квест компанії "Маїс" Страхувати по-новому?Аграріям запропонували новий страховий продукт Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) Ольга Трофімцева: "Аграрна галузь ще дасть жару!" Програма страхування для постачальників засобів захисту рослин (ЗЗР) МАЇС подовжила членство в АСТА Українські аграрії майже не використовують інструмент страхування посівних площ Летимо до Нідерландів: у пошуках нових бізнес-контактів Дмитро Сімашко: «За кілька років помпезно відкриємо ринок деградованих неродючих земель і будемо намагатись її продати будь-кому» Як зробити ділову поїздку максимально вигідною: ТОП-6 корисних лайфхаків Співпраця задля інновацій: відбулася зустріч представників Компанії МАЇС та Сингенти Ділова подорож підприємця: як все організувати? Жнива: як отримати максимум вигоди від ділової подорожі за кордон? Володимир Юдін: Застрахувати свої посіви від наслідків погодних катаклізмів повинен кожен відповідальний фермер Олексій Пищик: Фермерам, які вирішили придбати сільгосптехніку в лізинг, необхідно зробити це вже сьогодні Агропідприємці зможуть заробляти на авіаперельотах разом з AIR FRANCE KLM Крила Вашого бізнесу: AirFrance-KLM пропонує агропідприємцям ексклюзивні умови Страхування без страху: найбільший швейцарський перестраховик Swіss Re представив у Києві стратегію розвитку агровиробництва в Україні Компанія «Маїс» підтримує проект унікального Німецько-українського аграрного демонстраційного і навчального центру Андрій Ярмак: Виробникам м’яса потрібно шукати нові ринки збуту своєї продукції Надійна гідравліка для українських аграріїв Олексій Пищик: Лізингові компанії активно підключаться до держпрограми з підтримки фермерів, що компенсує придбання сільгосптехніки Агрострахування дозволяє фермеру утриматися «на плаву» в критичній ситуації Алекс Ліссітса: Змінити ситуацію в аграрній галузі «косметичними ремонтами» не вийде "Українська аграрна платформа-2016" навчає малий та середній агробізнес виходу на експортні ринки Як правильно страхувати агроризики VERSATILE TORUM 750: вигідний зернозбиральний комбайн Прибуток замість ризику або як фермеру захистити головний актив під час кризи Що треба знати, аби захистити свій бізнес від рейдерів DuPont Pioneer Україна оголошує конкурс врожайності «Піонер Максимум»

Позиції України на світовому агроринку: проблеми і перспективи

13 травня 2016
Переглядів:
1134
AN_05.jpg

Незважаючи на те, що на сьогоднішній день агропромисловий комплекс України є одним з локомотивів економіки країни, а експерти називають його найбільш перспективною галуззю для інвестицій на найближчий час, проблем тут більш ніж достатньо. Крім застарілої матеріально-технічної бази і технологій виробництва сільгосппродукції за останні два роки вітчизняним аграріям, як і представникам інших секторів економіки, довелося пережити і труднощі соціально-економічного характеру - девальвація гривні, подорожчання палива, мінеральних добрив, засобів захисту рослин. Все це згодом призвело до підвищення собівартості української агропродукції. Тим часом, проведення реформ, пошук нових ринків збуту і впровадження інновацій зможуть закріпити позиції України на світових ринках продовольства.

Ключова проблема - підвищення собівартості виробництва сільгоспкультур

Однією з ключових проблем української аграрної галузі є постійне підвищення собівартості виробництва сільгоспкультур через нестабільність національної валюти. Так, за минулий рік собівартість вирощування зернових і зернобобових в порівнянні з 2014-м роком зросла з 119,41 грн / ц до 183,3. Значно «підросла» в ціні і така високорентабельна для українських аграріїв культура як соняшник - з 239,97 грн / ц до 361,4.

Майже вдвічі збільшилася собівартість вирощування сої - якщо середні витрати на 1 центнер врожаю в 2014 році становили 285,75 грн, то вже в минулому році цей показник становив 503,5 грн. Те ж саме стосується і ріпаку - в 2014 році собівартість його вирощування становила 269,66 грн / ц, а в 2015 р підскочила до 414,2 грн / ц.

Виходячи з даних показників стає зрозуміло, що підвищення гривневої рентабельності українського сільського господарства з 26,3% в 2014 р. до 45,7% в минулому році, вітчизняні аграрії практично не відчули, тому що її нівелювало зростання курсу долара по відношенню до національної валюти на 84%. Підтвердженням тому служить скорочення в минулому році індексу аграрного виробництва на 4,8%, незважаючи на аналогічне зростання ключових фінансових показників галузі роком раніше.

Занадто дорогі кредити недоступні аграріям

Доступ до кредитних ресурсів- ще один головний біль українських аграріїв. Адже через вищезгадану девальвацію і, як наслідок, підвищення видатків на проведення посівної, ремонт техніки, закупівлю ПММ, пестицидів і т.ін., фермери зіткнулися з гострою нестачею власних оборотних коштів. При цьому банки, як і раніше, неохоче кредитують малих і середніх фермерів із земельним банком менше 1 тис. га.

При цьому навіть якщо аграрію вдається отримати кредит у фінустанові, то він є занадто дорогим для нього, згодом «з'їдаючи» значну частину отриманого прибутку - процентна ставка в більшості банків коливається на рівні 20-25%.

Ситуацію могли б докорінно змінити, так звані, аграрні розписки вже апробовані в рамках пілотного проекту в кількох регіонах України. Відзначимо, що аграрна розписка прив'язана не до назви компанії або імені власника, який її видає, а до кадастрового номеру ділянки, на якому буде вирощений урожай, який є заставою. Це дозволяє убезпечити кредиторів, які можуть перевірити, чи не зазначено дану ділянку в інших агророзписках, потенційних орендарів даної ділянки і покупців продукції, які можуть перевірити, чи не є товар заставним.

У той же час, якщо з незалежних від сільгоспвиробника причин, тобто в разі форс-мажору, не вдалося зібрати урожай і сторони не домовилися про предмет застави, то боргові зобов'язання автоматично продовжуються ще на один маркетинговий рік. Якщо предмета застави не вистачає, то в заставу потрапляє урожай будь сільгосппродукції, який буде вирощений на даній земельній ділянці.

Ще одна проблема - кадри

Крім проблем суто економічного характеру викликом для українського АПК є і, як не дивно, дефіцит кваліфікованих кадрів.

Проблеми з кадрами в сільському господарстві виникають не тільки через відсутність інтересу у молоді до аграрної справи, асоційованої у них з найменш престижною професією, а й з-за низької якості підготовки в вузах. Представники галузі констатують, що агровузи готують теоретичних фахівців. У вузах немає ні викладачів, які можуть навчати роботі на новій техніці, ні цієї техніки.

При цьому агрокомпанії усіма силами намагаються залучити в сектор працездатних і талановитих людей. Основна тенденція на ринку праці в нинішніх реаліях - самонавчання персоналу. Майже кожна велика сільгоспкомпанія або компанія з переробки сировини змушена навчати найнятий персонал новим технологіям на новій техніці.

І якщо великі аграрні холдинги потенційно можуть вирішити кадрову проблему власними зусиллями, адже мають і матеріальні, і фінансові ресурси для цього, то середнім і малим сільгосппідприємствам, зі зрозумілих причин, зробити це досить складно.

Крім того, серед інших проблем, відзначається високий рівень ерозії, який мають майже 60% земель. Сьогодні майже 40% земель потребують проведення їх хімічної меліорації. Подальша екстенсивна експлуатація може призвести до суттєвої деградації галузі і втрати великої частини орних земель.

Основними напрямами реформи АПК повинні стати інновації і технологічне переоснащення

Експерти відзначають, що можливими напрямками, куди бізнес і держава повинні спрямувати спільні зусилля, в рамках проведення аграрної реформи для подолання проблем галузі мають бути:

- Технологічне переоснащення аграрних підприємств (особливо впровадження енергозберігаючих технологій);

- Створення підприємств зі зберігання і переробки продуктів сільського господарства;

- Відтворення родючості грунтів, розробка систем захисту ґрунтів від деградації;

- Вкладення в підготовку висококваліфікованих кадрів;

- Формування інфраструктури АПК;

-  Створення механізмів підтримки підприємств, які займаються впровадженням інноваційних технологій;

У випадку виконання цих основних кроків Україна не тільки закріпить свої основні позиції на світовому аграрному ринку, але й суттєво покращить свій  потенціал щодо довгострокових перспектив аграрної галузі.

 

 

 

13 травня 2016 12:56
переглядів:
1134
Додати коментар
6 + 6 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.

Анонси