Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Споживчий ринок потребує гарбузового насіння та олії

31 березня 2014
Переглядів:
47227
2b228affbb905154077a482ca1b3b7f3.jpg

Знаєте, що зараз найвигідніше вирощувати? Гарбузи! Я багато якими культурами займаюсь, але гарбуз найрентабельніший, – твердить фермер з Полтавщини Олег Сирота. – От зараз створюють молочні кооперативи. Це добре. Але гарбузові значно вигідніші. А найкраще їх взагалі поєднати, тоді буде безвідходне виробництво. Насіння на продаж, а м’якоть з’їсть худоба.

Усе на експорт

«Та кому ж стільки тих гарбузів треба?», – подумаєте ви. Багато кому. Насамперед нам, звичайним українцям, які все більше споживають чищеного насіння. Тож компанії-виробники тепер пропонують не тільки всілякі горішки і соняшникове насіння, а й у значній кількості гарбузового. Його використовують у фармацевтиці, кондитерській промисловості, для хлібопечення, основну ж масу переробляють на олію – надзвичайно корисний і дорогий продукт. В Україні, щоправда, насінна й олія ще мало поширені, а от за кордоном дуже популярні. Є в нас і переробні заводи, але левова частка гарбузового насіння таки експортується до Європи.

Найбільші партії вирушають до Австрії – вона постачає у країни ЄС 80 відсотків «чорного золота» – так через темний, майже чорний колір і високу ціну називають гарбузову олію, адже 250 грамів цієї продукції коштує 100 гривень. – Останні два роки відчувається великий дефіцит сировини. По-перше, підводила погода – були засухи і врожай видавався не дуже, а крім того, кожного року попит зростає, – пояснили на підприємстві Kasap, яке займається виробництвом гарбузової олії. – Зараз ціна досить висока – за кілограм дають 2-3 долари.

Беріть насіння, тільки вирощуйте

Щоправда, селянам продати за такою ціною важко, перекупники, які восени об’їжджають села, дають значно менше. А от фермери та кооперативи, які можуть сформувати великі партії, продають дорожче. Деякі примудряються знайти покупців за кордоном – через Інтернет. Щоб забезпечити себе якісною сировиною, чимало переробних підприємств самі заохочують селян вирощувати гарбузи – продають (або навіть роздають) їм насіння певного сорту, часто допомагають зі збиральною технікою (єдина умова – господарства повинні знаходитися неподалік), а потім закуповують продукцію. Так роблять, наприклад, українські представники австрійських фірм, а потім приймають мокре насіння за ціною приблизно по 5-6 грн за кілограм. Зараз вони працюють у Рівненській, Житомирській та Вінницькій областях.

Іноземці мають власні потужні склади та переробку, тому зацікавлені в якісній сировині та збільшенні посівних площ. На Сході та Півдні подібне практикують й українські компанії. – Гарбуз на насіння – справді вигідна культура, але перш ніж братися за його промислове вирощування, треба знайти, куди збувати. Бо, хоч попит і великий, виробникам потрібно вийти на покупця заздалегідь, – застерігають в Інституті баштанництва та овочівництва. – Було таке, що фермери купували у нас якісний посадковий матеріал, потім питали, чи знаємо ми, куди продати. Ні, не знаємо.

Кому гроші, кому ласощі

Олег Сирота гарбузами займається 8 років, засіває до сотні гектарів. Каже, проблем практично ніяких – культура у вирощуванні проста, шкідників та хвороб у неї майже нема. Єдине, чого вимагає – достатньої кількості вологи. Для збирання врожаю та відокремлення м’якоті від насіння є спеціальна техніка – вручну навіть 1 га важко обробити. Причому комбайни ці є різних видів, кілька, досить непоганих, виробляють в Україні. У господарстві Олега Михайловича гарбузи в машину для переробки скидають вручну, але, за словами підприємця, для збирання гарбузів є спеціальний пристрій – це велике колесо з шипами (метр-півтора в діаметрі), яке чіпляється до комбайна для переробки гарбузів. Коли трактор їде, гарбузи наколюються на шипи, а потім скочуються по спеціальному транспортеру в комбайн. Машина розбиває гарбуз, відокремлюючи насіння від м’якоті. Насіння складається у мішок, а м’якоть викидається на землю. Чіпляють такий комбайн до трактора. До речі, є спритники, які з м’якоті також прибуток отримують.

Для цього вони приєднують до комбайна причеп таким чином, щоб м’якоть потрапляла до нього. Або збирають цілі гарбузи в одне місце і там їх подрібнюють і скидають у силосні ями. У ній гарбуз добре зберігається аж до весни. Кажуть, після таких ласощів худоба вже на жом дивитися не хоче. На 1 га треба 4,5-5 кг насіння, вартість його, залежно від сорту, – 100-200 гривень. Двічі треба просапати. На посів та обробіток одного гектара в середньому витрачається 4 тис. гривень. Так-таки у середньому виходить 600 кг сухого насіння з гектара по 25-30 гривень. Тож загальний прибуток – 15-18 тис. гривень.

Гарбуз по науці

– Вирощувати гарбуз можна по всій Україні, він краще за кавун і диню переносить нестачу світла, але серед усіх баштанних рослин найбільш вибагливий до вологи в повітрі і ґрунті, – розповідає завідувач лабораторії селекції гарбузових культур ІОБ НААН, кандидат сільськогосподарських наук Оксана Сергієнко. За її словами, потенційна врожайність плодів гарбуза сягає 50-80 т/га, насіння – 500-800 кг/га. СОРТИ. Найпопулярніші в Україні сорти гарбуза великоплідного: Валок, Світень, Народний, Волжський сірий, Рекорд, для яких характерним є біле, середнього і великого розміру насіння вельми привабливе на вигляд. Для Півночі України (Сумська, Чернігівська обл.) краще добирати ранньостиглі сорти гарбуза твердокорого – Український багатоплідний, Мозоліївський-15 та Лель з жовто-кремовим насінням середнього розміру.

Також підійде Гамлет, насіння якого голе (без оболонки). Насіння великоплідних Славути, Ждани, Ювілею (гладеньке світло- коричневе) та гарбуза мускатного підвиду найкраще підходить для виробництва високоякісної гарбузової олії. Вміст каротину в ній досягає 8 мг/100 г, тоді як у білому насінні він майже вдвічі менший. Ґрунти.

Гарбуз потребує легко- та середньосуглинкових чорноземів із рН 6-7. Малопридатні для нього важкі суглинки. У північних регіонах гарбуз краще розміщувати на південних схилах; у посушливих – на схилах, більш забезпечених вологою. Попередники. Найкращим у польових сівозмінах є пшениця озима після чорного удобреного пару; добрими – кукурудза на силос, багаторічні трави (особливо бобові); допустимі – ячмінь, пшениця яра та інші однорічні зернові; небажані – кукурудза на зерно і суданська трава.

В овочево-кормових сівозмінах добрими попередниками вважаються цибуля, горох овочевий, ранні помідори і картопля; поганими – коренеплідні та всі рослини з родини гарбузових (огірок, кавун, диня, кабачок). Небажаною залишається і монокультура гарбуза. Висівати гарбуз по гарбузу та по інших баштанних можна не раніше, ніж через 4-5 років. Добрива. В Степу вносять не менше 20-30 т/га свіжого або 10-15 т/га перепрілого гною, в Лісостепу – 30-40 т/га гною, або 20-30 т/га перегною.

Рекомендовані дози мінеральних добрив в Степу N45-60P60K45-60, в Лісостепу – N60P60K60. Всю дозу органічних і фосфорно-калійних добрив вносять під оранку, азотні – під весінню культивацію (100 %) або вроздріб (50% навесні під культивацію, 50% – у підживлення). Сіють гарбуз, коли грунт на глибині 8-10 см прогріється до 10-12 градусів. В Степу – в 2-3 декаді квітня, в Лісостепу – у 1-2 декаді травня. Якщо сівбу провести в холодний грунт, насіння може загинути. Висівають завглибшки 7-8 см, але обов’язково у вологий шар. У дні з сухою погодою посіви коткують до та після сівби. Посадки потребують не менше трьох міжрядних обробітків до змикання огудини та 2-3 ручних прополювання. Захист. Гарбуз в Україні може вражатися хворобами і шкідниками. Із гризучих особливо небезпечні дротяники (у вологих місцях) і несправжні дротяники (у посушливих умовах), які вигризають насіння і пошкоджують корінці молодих рослин.

Подібної шкоди завдає і гусінь різних видів совок (підгризаючих, стеблових). Серед профілактичних обов’язковими є використання здорового та очищеного від бур’янів посівного матеріалу, своєчасне знищення рослинних решток, знищення бур’янів на посівах і узбіччях доріг. Слід застосовувати сівозміни та обробіток ґрунту. Іноді необхідний і хімічний захист. Збирання має відбуватися через 60-110 діб від початку зав’язування, коли спостерігається часткове або повне опробковіння плодоніжки, кора стає твердою і на ній з’являється характерне для сорту забарвлення, у суху і теплу погоду до настання приморозків, за один прийом. Виділене насіння не потребує бродіння. Його відразу ретельно відмивають водою (краще проточною) на решетах.

Просушують від 2 до 5 діб природнім сонячно-повітряним способом, розстеливши шаром не товщим за 5 см. Найбільш розповсюджений тепловий спосіб. Насіння завантажують на повітряно-роздільну сітку і продувають теплим повітрям знизу до верху за температури 35-38 градусів до кондиційної вологості (10%). Після сушіння його звільняють від плівки на шліфувальних машинах і проводять машинне сортування. Зберігати насіння належить при температурі 10-12 градусів та відносній вологості повітря 50-70%, або в герметичній тарі.

 

Інна Погорєлова

31 березня 2014 13:26
переглядів:
47227
Додати коментар
Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.