Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”   Ринок зерна України: від експорту сировини до готової продукції     Як захистити врожай ріпаку озимого? Поради спеціаліста   VELES AGRO – український бренд європейської якості підкорює «Битву Агротитанів»     VELES AGRO ТЕХНІКА, ЩО ЛАМАЄ СТЕРЕОТИПИСубсидування - найбільш поширений шлях підтримки державою агрострахування в світіІсторія агроуспіху: DuPont PioneerЗахистити зібраний врожай від гризунів допоможуть ефективні родентициди від Групи компаній UKRAVITАнна Бабіч: Аби вижити в умовах непередбачуваного ринку, агрокомпаніям варто зрозуміти "силу багатьох"Компанія МАЇС презентувала оновлену лінійку гібридів кукурудзи під час семінару на ЧеркащиніАграрію важливо раціонально використовувати пестициди та агрохімікати для збереження власного врожаюПерепади температури негативно вплинули на майбутню врожайність пізніх ярих культурЗворотній зв’язок із фермером: Група компаній UKRAVIT взяла активну участь у Днях поля по всій території УкраїниРинок м'яса в першому півріччі продемонстрував зростанняЯк обрати оптимальний протруйник?ТОП-7 фактів про сільське господарство ШвейцаріїКомпанія DuPont Pioneer Україна представила результати агрономічних дослідів кукурудзиСтрахування озимих культур від осінньої посухи – додаткова гарантія стабільностіІталія на смак: ТОП-6 найкращих фермерських ринківПравда про садівництво: як створити прибутковий бізнес?Без агрострахування неможливо отримати доступ до кредитування Як найкраще підготувати землю до весняної посівної Угорський досвід для українського АПК ДПЗКУ вже заготовила 2,5 млн тонн збіжжя з початку 2016/2017 МР Генетика як рушій прогресу Як обрати надійного страхового партнера 

Нова технологія вирощування помідорів

05 березня 2014
Переглядів:
33760
xn--80ahnajqy6av.jpg

За багато років городництва я випробував сотні сортів томатів, перців, баклажанів. Поступово склалася і власна технологія вирощування, якою мені захотілося поділитися.

Розсади вирощую багато – не лише для себе і родичів, а й на продаж. На базар не ношу, бо розбирають її просто вдома. Сію у парник (2,5х4,5 м) і ящички. Для ґрунтосуміші беру дві частини землі з луків, заготовленої ще з осені (з кротовин, можна з-під багаторічних трав, але ні в якому разі не з городу!), додаю 1 частину коров’ячого перегною-сипцю, 0,5 частини піску і 0,5 частини торфокрихти (багато її не можна, сушить ґрунт у парнику), кілька жмень деревного попелу (нейтралізує кислотність ґрунту, бо за високої кислотності збільшується активність ґрунтових грибків, проростки стають слабкими і можуть захворіти).

Потім обробляю ґрунт окропом, ставлю металеві дуги, а зверху натягую плівку. Через кілька днів ґрунт добре прогрівається, починає парувати, а значить, можна сіяти. Зазвичай мої парники повністю готові до сівби до свята Явдохи (14 березня). Після 15 березня вже висіваю високорослі сорти помідорів і баклажанів. Пізніше (можна і до кінця місяця) – низькорослі супер-ранні і ранні сорти. Будь-яке насіння висіваю тільки сухим! Це пов’язане з тим, що користуюся лише насінням власного виробництва, в якому впевнений. А куплене чи отримане за обміном обов’язково замочую у розчині – 1 ч. л. натурального меду на 1 стакан води. А потім барботую.

Краще за стимулятори

 Барботування означає витримку насіння у воді, в яку нагнітається повітря. Для цього потрібна вузька пляшка з-під мінеральної води на 1,5 літра – дно відрізається, а в пробку вставляється трубочка, що приєднується до акваріумного компресора. Воду беру снігову або дощову. Насіння в марлевих пакетиках з помітками сортів засипаю у воду, попередньо включивши компресор. Пакетики починають рухатись угору-вниз. І так кілька годин. Треба зауважити, що насіння дуже добре відгукується на цю процедуру. Схожість, енергія проростання і росту підвищуються у кілька разів. Потреба у стимуляторах відпадає.

Такий приклад: сухе насіння моркви сходить на 18-20 день, а після кількох годин барботування – на 6-8 день. Є різниця? Авжеж! Сам перевірив. Помідори барботую майже добу, і на деяких насінинах відразу видно накльовування. Перці і баклажани витримую півтори-дві доби. Дуже важливо врахувати ряд особливостей цього способу підготовки насіння. Пляшка повинна бути вузькою, щоб повітря проходило через усю товщу води. Заповнювати пляшку водою слід на 2/3. Температура в кімнаті має бути 20-22 градуси. Після барботування насіння помідорів, перців, баклажанів висіваю в ящички в хаті по 10-20 насінин кожного сорту.

І знаєте, що я помітив і чим хочу поділитися? Чудові врожаї виходять з насіння північних областей України, Росії, Білорусі вже першого року вирощування, а сорти, одержані з півдня, розгойдуються лише на другий-третій рік і вже з насіння, зібраного мною. (Оцінку сорту даю лише на другий-третій рік. Тоді і вирішую: залишати його собі чи вибраковувати). Таку різницю у поведінці вихідців з півдня і півночі відзначаю з року в рік. Для мене це є загадкою. Саме тому я останніми роками більше товаришую з «сибіряками» – сортами агрофірми «Сибірський сад».

Шаманимо навколо сходів

Коли висіваю насіння в парники чи ящички, то присипаю тією ж ґрунтосумішшю шаром не більше 1 см, але просіяною через дрібне решето. Потім поливаю все теплим рожевим розчином марганцівки й одразу накриваю плівкою (ящички ставлю у хаті біля котла опалення). Через 4-5 днів з’являються рівненькі стрічечки сходів помідорів. Баклажани і перці сходять довше. І з цього дня починаю ретельно слідкувати за температурою в парнику. Ящички ставлю на підвіконня. В сонячні дні, особливо опівдні, накриваю їх старим тюлем – від можливих опіків. Тільки-но з’являються на сіянцях перші справжні листочки, потроху відкриваю плівку на парниках з боків – починається загартування рослин. Надалі вдень знімаю плівку взагалі.

Тож моя розсада не витягується, набуває густого зеленого кольору. В кімнаті ящички з розсадою перші два дні підсвічую цілодобово лампами денного світла. В подальші дні – лише по 15-16 годин і тільки у похмурі. При вирощуванні розсади в кімнаті вона часто-густо витягується. Щоб уникнути цього, у сонячні дні виношу ящички у засклену веранду, а в теплі – на двір і ставлю на стіл біля хати. Розсаду в парниках і ящичках ніколи не підживлюю, вистачає поживних речовин з ґрунтосуміші.

Як поїти?

Молоденька розсада не любить переливів. Це призводить до загнивання ростків, появи на поверхні ґрунту плісняви, а то й «лиха» розсади – чорної ніжки, яка за добу може згубити всі рослини. Поливаю лише у сонячні дні теплою водою, в яку вкидаю кілька кристаликів марганцівки або на кінчик ножа гумат натрію, розведеного в літрі води. В похмурі дні не поливаю, навіть коли ґрунт підсох і рослинки підв’яли.

Тим, хто вирощує розсаду в стаканчиках, легше: стаканчики можна поставити в тарілку з водою, і коли ґрунт потемнішає до половини стаканчика, означає, що наситився водою. Тож стаканчик час витягнути з води, але ж слідкувати, щоб зверху ґрунт був сухим. Це і є гарантія того, що у вас чорної ніжки не буде.

Пікіровка в тунелі

Десь приблизно 15-20 квітня всі сіянці починаємо пікірувати в плівкові тунелі. Їх у мене 6, шириною 2 метри і довжиною 8-10 м. Потім усю розсаду поливаю теплою водою з розчином Ем-технології в концентрації 1:1000. А для кращого й швидшого приживлення розсади в перші дні, якщо вони надто сонячні, тунелі зверху по плівці накриваю брезентом. Уже через тиждень розсада починає швидко йти у ріст. За теплої, сонячної погоди відкриваю плівку з боків, згодом взагалі на день знімаю, а накриваю лише на ніч.

У тунелях розсаду також не підживлюю, бо з осені вже все зробив: ґрунт перекопав, додав перегній коров’ячий, деревний попіл, торфокрихту. Поливи проводжую теплою водою з Ем-технологіями. Перед висаджуванням розсади на постійне місце, десь за тиждень, залишаю тунелі відкритими й уночі. Тож розсада виходить з дитячого віку чудово загартованою, темно-зеленою, з товстими стеблами й міцною кореневою системою. Тут є свої закони, які городник має засвоїти: щоб узяти – потрібно покласти.

05 березня 2014 07:00
переглядів:
33760
Додати коментар
Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.